ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ТА ЕРГОТЕРАПІЯ ПРИ ПОРУШЕННІ РОТАТОРНОЇ МАНЖЕТИ ПЛЕЧА

Анотація

Метою дослідження було визначити ефективність методів фізичної терапії та ерготерапії при порушенні ротаторної манжети плеча. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; лікарські спостереження; гоніометрія; динамометрія; оцінювання за шкалою CMS (Constant-Murley Score); збір анамнезу життя і захворювання; вивчення медичних карт; огляд. Оцінку рухових можливостей верхньої кінцівки було визначено засобом гоніометрії. У дослідженні використовували шкалу CMS як надійний метод оцінювання стану пацієнтів із порушеннями структури та функції плечових суглобів. Експериментальне дослідження було проведено на базі Волинської обласної клінічної лікарні за участі 46 осіб із порушенням ротаторної манжети плеча з непорушеною цілісністю тканин, яких було поділено на основну та контрольну групи по 23 осіб у кожній. Основними завданнями були покращення функціональних можливостей та швидкості рухової реакції пошкодженої кінцівки, вестибулярних функцій, адаптації до навколишнього середовища та задоволення побутових потреб та самообслуговування пацієнтів. Авторську програму фізичної терапії та ерготерапії осіб із порушенням ротаторної манжети плеча було апробовано у щадному та відновлювальному рухових режимах. У щадному руховому режимі використовували терапевтичні вправи з полегшених вихідних положень із використанням вправ на розслаблення й ізометричних напружень м’язів. Рухові можливості пошкодженої кінцівки у плечовому суглобі після експерименту покращилися в обох групах за показниками згинання, розгинання, відведення та ротації плеча з достовірною перевагою в основній групі. Рівень функціональної здатності за шкалою CMS за критеріями болю, побутової активності, об’єму рухів і сили м’язів також був вищим в основній групі пацієнтів. Підбір оптимальних кутів та вихідних положень для залучення ротаторної манжети плеча та підостного м'яза були корисними під час розроблення програми реабілітації та підвищення фізичної активності пацієнтів із порушеннями цих м'язів. Індивідуально підібрані терапевтичні вправи, гідрокінезитерапія, фізіотерапія та лікувальний масаж сприяли відновленню нормальної рухливості у плечовому суглобі, ерготерапія забезпечила адаптацію пацієнтів до побутових і професійних навантажень.