КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ТА АЛГОРИТМ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОІНТЕНСИВНОГО ІНТЕРВАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ В ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ГПМК
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.3Ключові слова:
інсульт, фізична терапія, високоінтенсивне тренування.Анотація
Мета – визначити основні критерії за якими можна залучати пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу до високоінтенсивного інтервального тренування як частини комплексної фізичної терапії в умовах роботи мультисциплінарної команди. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; лікарські спостереження; визначення безпечності інтеграції високоінтенсивного інтервального тренування на основі оцінювання показників ЧСС, АТ, стану самопочуття за шкалою Борга та тісної співпраці з лікарями мультидисциплінарної команди, а саме кардіологами та неврологами. Результати дослідження: за результатами спостережень та огляду науково-методичної літератури здійснювали обгрунтування ефективності застосування високоінтенсивного інтервального тренування як складової комплексної фізичної терапії. В коректному режимі використання, чітко можна визначити основні умови для безпечного залучення пацієнтів до даного типу тренувань. Основними умовами є: адекватна реакція з боку кардіо-респіраторної системи на навантаження, стабільний стан пацієнта, відсутність протипоказів до мобілізації, дозвіл профільного лікаря, а саме ( кардіолога та невролога), когнітивна збереженість та здатність адекватно оцінювати самопочуття пацієнтом, вибудований алгоритм комунікації з пацієнтом та використання моделей зворотнього звʼязку акцентованого на субʼєктивних та обʼєктивних складових. Описано застосування апробаційного періоду, для визначення доцільності та безпечності включення пацієнта до використання тренувань високої інтенсивності. Висновки. Питання використання високоінтенсивного інтервального тренування дуже поширене та ефективне закордоном, що підтверджується великою кількістю профільної науково-методичної літератури. Важливість правильної комунікації в серед мультидисциплінарної команди є основною складовою на якій грунтуєтся алгоритм відбору пацієнтів до використання високоінтенсивного тренування в України. Використання даного типу тренування на території України не має значної науково-методичної обгрунтованості та потребує більшого вивчення та інтеграції.
Посилання
Astorino, T. A., Edmunds, R. M., Clark, A., King, L., Gallant, R. A., Namm, S., Fischer, A., & Wood, K. M. (2017). High-Intensity Interval Training Increases Cardiac Output and V˙O2max. Medicine and science in sports and exercise, 49(2), 265–273. https://doi. org/10.1249/MSS.0000000000001099
Atakan, M. M., Güzel, Y., Bulut, S., Koşar, Ş. N., McConell, G. K., & Turnagöl, H. H. (2021). Six high-intensity interval training sessions over 5 days increases maximal oxygen uptake, endurance capacity, and sub-maximal exercise fat oxidation as much as 6 high-intensity interval training sessions over 2 weeks. Journal of sport and health science, 10(4), 478–487. https://doi. org/10.1016/j.jshs.2020.06.008
Boyne, P., Dunning, K., Carl, D., Gerson, M., Khoury, J., Rockwell, B., Keeton, G., Westover, J., Williams, A., McCarthy, M., & Kissela, B. (2016). High-Intensity Interval Training and Moderate-Intensity Continuous Training in Ambulatory Chronic Stroke: Feasibility Study. Physical therapy, 96(10), 1533–1544. https://doi.org/10.2522/ ptj.20150277
Clarke, D. J., & Forster, A. (2015). Improving post-stroke recovery: the role of the multidisciplinary health care team. Journal of multidisciplinary healthcare, 8, 433–442. https:// doi.org/10.2147/JMDH.S68764
Crozier, J., Roig, M., Eng, J. J., MacKay- Lyons, M., Fung, J., Ploughman, M., Bailey, D. M., Sweet, S. N., Giacomantonio, N., Thiel, A., Trivino, M., & Tang, A. (2018). High-Intensity Interval Training After Stroke: An Opportunity to Promote Functional Recovery, Cardiovascular Health, and Neuroplasticity. Neurorehabilitation and neural repair, 32(6-7), 543–556. https://doi. org/10.1177/1545968318766663
Gillen, J. B., & Gibala, M. J. (2014). Is high-intensity interval training a timeefficient exercise strategy to improve health and fitness?. Applied physiology, nutrition, and metabolism = Physiologie appliquee, nutrition et metabolisme, 39(3), 409–412. https://doi. org/10.1139/apnm-2013-0187
Gomes-Neto, M., Durães, A. R., Reis, H. F. C. D., Neves, V. R., Martinez, B. P., & Carvalho, V. O. (2017). High-intensity interval training versus moderate-intensity continuous training on exercise capacity and quality of life in patients with coronary artery disease: A systematic review and meta-analysis. European journal of preventive cardiology, 24(16), 1696–1707. https://doi.org/10.1177/2047487317728370
Hatem, S. M., Saussez, G., Della Faille, M., Prist, V., Zhang, X., Dispa, D., & Bleyenheuft, Y. (2016). Rehabilitation of Motor Function after Stroke: A Multiple Systematic Review Focused on Techniques to Stimulate Upper Extremity Recovery. Frontiers in human neuroscience, 10, 442. https://doi.org/10.3389/fnhum.2016.00442
Holleran, C. L., Straube, D. D., Kinnaird, C. R., Leddy, A. L., & Hornby, T. G. (2014). Feasibility and potential efficacy of highintensity stepping training in variable contexts in subacute and chronic stroke. Neurorehabilitation and neural repair, 28(7), 643–651. https://doi. org/10.1177/1545968314521001
Hugues, N., Pellegrino, C., Rivera, C., Berton, E., Pin-Barre, C., & Laurin, J. (2021). Is High-Intensity Interval Training Suitable to Promote Neuroplasticity and Cognitive Functions after Stroke?. International journal of molecular sciences, 22(6), 3003. https://doi. org/10.3390/ijms22063003
Hussain, S. R., Macaluso, A., & Pearson, S. J. (2016). High-Intensity Interval Training Versus Moderate-Intensity Continuous Training in the Prevention/Management of Cardiovascular Disease. Cardiology in review, 24(6), 273–281. https://doi.org/10.1097/CRD.0000000000000124
Jayo-Montoya, J. A., Jurio- Iriarte, B., Aispuru, G. R., Villar-Zabala, B., Blanco-Guzman, S., & Maldonado-Martín, S. (2022). Chronotropic Responses to Exercise and Recovery in Myocardial Infarction Patients Taking β-Blockers Following Aerobic High- Intensity Interval Training: AN INTERFARCT STUDY. Journal of cardiopulmonary rehabilitation and prevention, 42(1), 22–27. https://doi.org/10.1097/HCR.0000000000000607 13. Krawcyk, R. S., Vinther, A., Petersen, N. C., Faber, J., Iversen, H. K., Christensen, T., Klausen, T. W., & Kruuse, C. (2023). High-intensity training in patients with lacunar stroke: A one-year follow-up. Journal of stroke and cerebrovascular diseases : the official journal of National Stroke Association, 32(4), 106973.
Langhorne, P., Coupar, F., & Pollock, A. (2009). Motor recovery after stroke: a systematic review. The Lancet. Neurology, 8(8), 741–754. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(09)70150-4
Legg, L. A., Lewis, S. R., Schofield- Robinson, O. J., Drummond, A., & Langhorne, P. (2017). Occupational therapy for adults with problems in activities of daily living after stroke. The Cochrane database of systematic reviews, 7(7), CD003585. https://doi. org/10.1002/14651858.CD003585.pub3
Luo, L., Meng, H., Wang, Z., Zhu, S., Yuan, S., Wang, Y., & Wang, Q. (2020). Effect of high-intensity exercise on cardiorespiratory fitness in stroke survivors: A systematic review and meta-analysis. Annals of physical and rehabilitation medicine, 63(1), 59–68. https:// doi.org/10.1016/j.rehab.2019.07.006
Madsen, S. M., Thorup, A. C., Overgaard, K., & Jeppesen, P. B. (2015). High Intensity Interval Training Improves Glycaemic Control and Pancreatic β Cell Function of Type 2 Diabetes Patients. PloS one, 10(8), e0133286. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0133286
Martland, R., Korman, N., Firth, J., Vancampfort, D., Thompson, T., & Stubbs, B. (2022). Can high-intensity interval training improve mental health outcomes in the general population and those with physical illnesses? A systematic review and meta-analysis. British journal of sports medicine, 56(5), 279–291.
Moore, J. L., Nordvik, J. E., Erichsen, A., Rosseland, I., Bø, E., Hornby, T. G., & FIRSTOslo Team (2020). Implementation of High- Intensity Stepping Training During Inpatient Stroke Rehabilitation Improves Functional Outcomes. Stroke, 51(2), 563–570. https://doi. org/10.1161/STROKEAHA.119.027450
Tanaka, H., Monahan, K. D., & Seals, D. R. (2001). Age-predicted maximal heart rate revisited. Journal of the American College of Cardiology, 37(1), 153–156. https:// doi.org/10.1016/s0735-1097(00)01054-8
Wewege, M. A., Ahn, D., Yu, J., Liou, K., & Keech, A. (2018). High-Intensity Interval Training for Patients With Cardiovascular Disease-Is It Safe? A Systematic Review. Journal of the American Heart Association, 7(21), e009305. https://doi.org/10.1161/JAHA.118.009305
Wewege, M., van den Berg, R., Ward, R. E., & Keech, A. (2017). The effects of high-intensity interval training vs. moderateintensity continuous training on body composition in overweight and obese adults: a systematic review and meta-analysis. Obesity reviews : an official journal of the International Association for the Study of Obesity, 18(6), 635–646. https:// doi.org/10.1111/obr.12532
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
