ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ НА ІНДЕКС МАСИ ТІЛА, ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЖІНОК 43–52 РОКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.20

Ключові слова:

«Школи здоров’я жінок», гідрокінезіотерапія, оздоровча ходьба, психокорекція, шкала тривожності Спілбергера-Ханіна

Анотація

Мета роботи – оцінити вплив корекційно-реабілітаційної програми «Школи здоров’я жінок» на індекс маси тіла, гемодинамічні показники та психологічний статус жінок другого періоду зрілого віку. Матеріал і методи. Дослідження було проведене з квітня по вересень 2023 року на базі клінічного санаторію «Роща», що знаходиться в Харківській області. У дослідженні взяли участь 87 жінок 43–52 років. Для визначення ефективності впливу розробленої корекційно-реабілітаційної програми провели аналіз морфофункціональних показників: зріст, вага тіла, індекс маси тіла (ІМТ); гемодинамічні показники: ЧСС, АТс, АТд, АТп. Оцінку психологічного статусу проводили за допомогою шкали опитування Спілбергера-Ханіна за двома шкалами: реактивної (SHTreak) і особистісної (SHTlich) тривожності. Результати. Створено «Школу здоров’я жінок» і розроблено корекційно-реабілітаційну програму для покращення якості життя жінок з факторами ризику виникнення серцево-судинних захворювань, яку складено з трьох блоків, таких як: засоби фізкультурно-спортивної реабілітації, психокорекція, освітня частина. Констатуючий експеримент підтвердив, що за останні 5 років у жінок відбулося зниження рухової активності, збільшення ваги тіла, підвищення стомлюваності, підйом артеріального тиску. Програма тривала 24 дні, жінки займалися гідрокінезіотерапією й оздоровчою ходьбою. Для зниження рівня тривожності використовували роботу з диханням. Освітня частина програми включала бесіди з жінками щодо формування у них стійких переконань у необхідності зміни образу життя. Під час формуючого експерименту у досліджуваних «Школи здоров’я жінок» достовірно зменшилася вага тіла на 8 кг, ІМТ покращився на 2,9 кг/м2; знизилися показники ЧСС, АТс, АТд, АТп (<0,05); позитивна динаміка опитувань (-20%) за шкалою реактивної тривожності, (-6%) за шкалою особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (p<0,05). Висновки. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що за шкалами Спілбергера-Ханіна у 50% жінок другого періоду зрілого віку спостерігається середній рівень тривожності. Створення «Школи здоров’я жінок», в якій займалися за корекційно-реабілітаційною програмою, позитивно вплинуло на морфофункціональні та гемодинамічні показники, рівень тривожності (<0,05).

Посилання

Андрєєва О., Гакман А. Теоретичний базис активного старіння населення України. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021. № 1. С. 13–18. DOI: 10.32652/tmfvs.2021.1.13–18.

Митчик О.П. Аналіз сучасного стану фізичного виховання дорослого населення України. Молодіжний науковий вісник. Розділ 1. Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Луцьк. 2007. С. 27–29. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/3192.

Носко М.О., Воєділова О.М., Гаркуша С.В., Носко Ю.М. Рухова активність і заняття фізичними вправами як необхідна умова здоров’язбереження. Професійне удосконалення педагогічних та науково-педагогічних працівників : Вісник. Серія: Педагогічні науки. 2018. №151. Том. 2. С. 48–51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2018_151(2)__12.

Поляничко О., Єретик А., Гаврилова Н., Бірючинська С., Данило Л., Літвінова К. Оздоровчий вплив системи «стретчинг» на фізичний та психологічний стан жінок середнього віку. Спортивна наука та здоров’я людини: наукове електронне періодичне видання. Київ, 2020. № 1(3). С. 28–39. DOI: 10.28925/2664-2069.2020.1.3.

Рубан Л.А., Місюра В.Б. Вплив рухової активності на кардіогемодинамічні показники осіб працездатного віку. Publishing House “Baltija Publishing”. 2021. С. 96–100. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-044-5-23

Рубан Л. Оздоровчо-рухова активність як фактор, що лімітує якість життя жінок середнього та похилого віку. Publishing House “Baltija Publishing”. 2023. С. 284–296. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-280-7-10.

Рубан Л.А., Гончаров О.Г., Місюра В.Б. Вплив кінезіотерапії на якість життя жінок середнього віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2023. 16. С. 29–34. ISSN 2071-5285.

Шейко Л.В., Галай М.Д. Зміна фізичного розвитку і фізичної підготовленості жінок 35–45 років, що займаються у групах оздоровчого плавання. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. 3К (147). С. 465–470. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2022.3К(147).103.

Ячнюк М.Ю. та ін. Сучасні фітнес-технології в оздоровчо-рекреаційній діяльності жінок середнього віку. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2020. 7 (127) С. 180–184. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2020.7(127).38.

Andrieieva O., Hakman A., Kashuba V., Vasylenko M., Patsaliuk K., Koshura A. and Istyniuk I. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol 19. Р. 1308–1314. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s4190.

Barbosa B.T., Santos R.L., Chaves A.B., Brindeiro-Neto W., Pereira T., Silva A.I., Soares L.I. et al. Self-related quality of life of elderly submitted to a 12-week aquatic training program. Journal of Human Sport and Exercise. 2019; 14(2). DOI: 10.14198/jhse.2019.142.03.

Chulhwan Choi, Chul-Ho Bum. Physical leisure activity and work for quality of life in the elderly. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 2: 1230–1235.

Monteiro A.M., Silva P., Forte P., & Carvalho J. The effects of daily physical activity on functional fitness, isokinetic strength and body composition in elderly communitydwelling women. Journal of Human Sport and Exercise. 2019; 14(2), 385–398. DOI: 10.14198/jhse.2019.142.11.

Ruban L.A. et. el. Efficacy of recreational physical activity for perimenopausal women with hypertension onset. Wiadomości Lekarskie. 2022. Tom LXXV. No. 2. P. 498–503. DOI: 10.36740/WLek202202131.

Zabolotna O., Skalski D., Nesterchuk N., Grygus I. Health-related good of physical culture and health education. Rehabilitation & Recreation. 2019. 5. 53–58. http://doi.org/10.5281/zenodo.3383741.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10

Як цитувати

Рубан, Л. А., Журавльов, В. О., & Пазій, С. І. (2024). ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ НА ІНДЕКС МАСИ ТІЛА, ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЖІНОК 43–52 РОКІВ. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 212–219. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.20

Номер

Розділ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ