ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ У ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ НАСЛІДКАМИ ВОГНЕПАЛЬНОГО ПОЛІСТРУКТУРНОГО ПЕРЕЛОМУ КІСТОК ПЕРЕДПЛІЧЧЯ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЗАЛУЧЕНОСТІ ДО ВИКОНАННЯ АКТИВНОСТЕЙ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ, ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.4Słowa kluczowe:
фізична терапія, ерготерапія, реабілітація, перелом кісток, вогнепальне поранення.Abstrakt
Мета – оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії, ерготерапії (кистьової терапії) на параметри залученості до виконання активностей повсякденного життя, психоемоційного статусу, якості життя в поранених із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя в постіммобілізаційному періоді. Матеріал. У процесі дослідження обстежено 49 військовослужбовців із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя. Група порівняння (23 осіб) проходила реабілітацію згідно із загальними поліклінічними принципами. Основну групу (26 осіб) склали хворі, які проходили реабілітацію із застосуванням засобів та принципів кистьової терапії (терапевтичні вправи та функціональне тренування для китиці й пальців, передпліччя, плеча, усіх суглобів верхньої кінцівки, вправ на столі «MAPS THERAPY»; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; лікування положенням за допомогою ортезів) тривалістю 2 місяці. Ефективність програми кистьової терапії оцінювали за показниками АBILIHAND, DASH, HADS, EQ‑5D‑5L. Результати. У поранених із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя в постіммобілізаційному періоді виявлено порушення виконання активностей повсякденного життя за АBILIHAND, DASH, психоемоційне пригнічення (HADS), зниження якості життя (EQ‑5D‑5L), що є наслідками порушення нормального функціонування верхньої кінцівки. Після реабілітаційного втручання у всіх обстежених осіб виявлено покращення стану (полегшення виконання активностей повсякденного життя, зменшення тривоги та депресії, покращення якості життя): за всіма досліджуваними показниками пацієнти обох груп виявили статистично значуще кращий результат порівняно з вихідними даними (р < 0,05), проте особи основної групи показали кращий результат, ніж пацієнти групи порівняння (р < 0,05). Висновки. Програма кистьової терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р < 0,05) на всі досліджувані показники в порівнянні з поліклінічною реабілітаційною програмою, що підтверджує необхідність застосування в пацієнтів з ушкодженнями верхньої кінцівки спеціалізованих напрямків відновлення, які враховують анатомо-фізіологічні особливості верхньої кінцівки та її роль у здійсненні активностей повсякденного життя.
Bibliografia
Бирчак В.М., Дума З.В., Аравіцька М.Г. Зміни психоемоційного стану та функціональних можливостей передпліччя та зап’ястка як маркер ефективності фізичної терапії пацієнтів з постіммобілізаційними контрактурами внаслідок переломів дистальних відділів кісток передпліччя. Art of Medicine. 2020. № 2(14). С. 23–31. doi: 10.21802/artm.2020.2.14.23
Заморський Т., Воронюк Є., Антонова- Рафі Ю. Динамічне ортезування як метод фізичної терапії в комплексній програмі реабілітації після пластики сухожилків згиначів. Фітотерапія. Часопис. 2022. № 2. С. 50–54. doi: 10.33617/2522-9680-2022-2-50
Король С.О., Матвійчук Б.В., Доманський А.М. Обсяг хірургічної допомоги пораненим із вогнепальними переломами кісток передпліччя на етапах медичної евакуації під час антитерористичної операції. ТРАВМА. 2016. № 17(6). С. 76–80. doi: 10.22141/ 1608-1706.6.17.2016.88621
Страфун С.С., Курінний І.М., Борзих Н.О., Цимбалюк Я.В., Шипунов В.Г. Тактика хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки в сучасних умовах. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2021. № 2. С. 10–17. doi:10.37647/0132-2486-2021-109-2-10-17
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при переломах дистального метаепіфіза променевої кістки. Літопис травматології та ортопедії. 2018. № 1–2. С. 178–197.
Byrchak V., Duma Z., Aravitska M. Effectiveness of the active physical therapy in restoring wrist and hand functional ability in patients with immobility-induced contracture of the wrist joint complicated by median nerve entrapment owing to distal forearm fracture. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20(6). Р. 3599–3606. doi: 10.7752/ jpes.2020.06485
Engelmann E.W.M., Roche S., Maqungo S., Naude D.P., Held M. Treating fractures in upper limb gunshot injuries: The Cape Town experience. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research. 2019. Vol. 105(3). Р. 517–522. doi: 10.1016/j.otsr.2018.11.002
Held M., Engelmann E., Dunn R., Ahmad S.S., Laubscher M., Keel M.J.B., Maqungo S., Hoppe S. Gunshot induced injuries in orthopaedic trauma research. A bibliometric analysis of the most influential literature. Orthopaedics & traumatology, surgery & research: OTSR. 2017. Vol. 103(5). Р. 801–807. doi: 10.1016/j.otsr.2017.05.002
Hudak P.L., Amadio P.C., Bombardier C. Development of an upper extremity outcome measure: the DASH (disabilities of the arm, shoulder and hand). The Upper Extremity Collaborative Group (UECG). Am J Ind Med. 1996. Vol. 29(6). Р. 602–608. doi: 10.1002/ (SICI)1097-0274(199606)29:6<602::AIDAJIM4> 3.0.CO;2-L
Keller J.L., Henderson J.P., Landrieu K.W., Dimick M.P., & Walsh J.M. The 2019 practice analysis of hand therapy and the use of orthoses by certified hand therapists. Journal of hand therapy. 2022. Vol. 35(4). Р. 628–640. doi: 10.1016/j.jht.2021.04.008
MAPS THERAPY [web source]. URL: https://mapstherapy.com/
Penta M., Thonnard J.L., Tesio L. ABILHAND a Rasch-built measure of manual ability. Arch Phys Med Rehabil. 1998. Vol. 79. Р. 1038–1042.
Rol S.C., & Hardison M.E. Effectiveness of Occupational Therapy Interventions for Adults With Musculoskeletal Conditions of the Forearm, Wrist, and Hand: A Systematic Review. The American journal of occupational therapy. 2017. Vol. 71(1). Р. 7101180010p1–7101180010p12. doi: 10.5014/ajot.2017.023234
Shaw J.W., Johnson J.A., Coons S.J. US valuation of the EQ-5D health states: development and testing of the D1 valuation model. Med Care. 2005. Vol. 43(3). Р. 203–220. doi: 10.1097/0000 5650-200503000-00003
Zigmond A.S., Snaith R.P. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983. Vol. 67(6). Р. 361–370. doi: 10.1111/ j.1600-0447.1983.tb09716.x
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
