КОРЕКЦІЯ ЯВИЩ САРКОПЕНІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.13

Słowa kluczowe:

реабілітація, постковідний синдром, похилий вік, геріатричні синдроми, пульмонологічні захворювання

Abstrakt

Мета – визначити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії осіб похилого віку з постковідним синдромом за динамікою параметрів саркопенії. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу становили 33 особи, які не переносили коронавірусну хворобу. Основну групу становили 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом. Основну групу 1 становили 34 особи, які проходили реабілітацію в поліклінічних умовах згідно із загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з COVID-19. Основну групу 2 становив 41 хворий, який проходив відновлення за розробленою реабілітаційною програмою, що включала терапевтичні вправи різної спрямованості, функціональні тренування, самостійне виконання комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, навчання пацієнтів з урахуванням особливостей патогенезу та клінічного перебігу геріатричних синдромів. Ефективність програми оцінювали за динамікою показників кистьової динамометрії, Short Physical Performance Battery, Edmonton Frail Scale, Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом виявлено ознаки м’язової слабкості (за кистьовою динамометрією), порушення рівноваги (Short Physical Performance Battery), погіршення виконання активностей повсякденного життя (за Edmonton Frail Scale). Розроблена програма реабілітації виявила статистично значуще кращий вплив на показники сили, рівноваги, стан фізичної слабкості порівняно із вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р<0,05). Створення програми реабілітації з урахуванням особливостей перебігу геріатричних синдромів підвищує її ефективність, що продемонстровано статистично значуще кращим результатом нівелювання ознак саркопенії хворих з постковідним синдромом порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Пацієнти похилого віку з постковідним синдромом та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, наявності порушень фізичного статусу та порушення виконання активностей повсякденного життя.

Bibliografia

Дідоха І.В., Аравіцька М.Г. Вплив засобів фізичної терапії на рівень кінезіофобії, соматичні маркери саркопенії та показники ризику падіння у осіб похилого віку з хворобою Паркінсона. Art of Medicine. 2021. 2 (18). С. 50–58. DOI: 10.21802/artm.2021.2.18.50.

Коваль Н.П., Аравіцька М.Г. Ефективність корекції показників ризику падіння та фізичного статусу в осіб похилого віку з старечою астенією та метаболічним синдромом засобами фізичної терапії. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. 5(6). С. 282–291. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.282.

Протокол надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесцентам : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2021 № 771. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_771_covid19_rehabilit.pdf.

Скибчик В.А., Бабляк С.Д. Синдром старечої астенії (frailty) – сучасна проблема геронтологічної медицини. Артеріальна гіпертензія. 2018. № 4 (60). С. 12–18. DOI: 10 .22141/2224-1485.4.60.2018.141770.

Bachmann S., Finger C., Huss A., Egger M., Stuck A.E., Clough-Gorr K.M. Inpatient rehabilitation specifically designed for geriatric patients: systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2010. 340. c1718. https://doi. org/10. 1136/ bmj.c1718.

Beaudart C., Biver E., Reginster J.-Y., et al. Development of a selfadministrated quality of life questionnaire for sarcopenia in elderly subjects: the SarQoL. Age Ageing. 2015. 44(6). Р. 960–6. doi: 10.1093/ageing/afv133.

Bordne S., Rietz C., Schulz R.J., Zank S. Behavioral and emotional quality of life of patients undergoing inpatient geriatric rehabilitation. Rehabil Psychol. 2020. 65(3). Р. 299–310. https:// doi.org/10.1037/rep00 00332.

Carfì A., Bernabei R., Landi F. Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. JAMA. 2020. 324(6). Р. 603–605. https:// doi. org/10.1001/jama.2020.12603.

Fernandes L.V., Paiva A.E.G., Silva A.C.B., et al. Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging Clin Exp Res. 2022. 34(3). Р. 505–514. doi:10.1007/s40520-021-01951-7.

Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Post-COVID-19 global health strategies: the need for an interdisciplinary approach. Aging Clin Exp Res. 2020. 32(8). Р. 1613–1620. https://doi.org/10.1007/ s40520-020- 01616-x.

Grund S., Gordon A.L., van Balen R., Bachmann S., Cherubini A., Landi F., Stuck A.E., Becker C., Achterberg W.P., Bauer J.M., Schols J.M.G.A. European consensus on core principles and future priorities for geriatric rehabilitation: consensus statement. Eur Geriatr Med. 2020. 11(2). Р. 233–238. https://doi.org/10.1007/s41999-019-00274-1.

Guralnik J.M., Simonsick E.M., Ferrucci L., Glynn R.J., Berkman L.F., et al. A short physical performance battery assessing lower extremity function: association with selfreported disability and prediction of mortality and nursing home admission. J Gerontol. 1994. 49(2). M85–94. doi: 10.1093/geronj/49.2.m85.

Klok F.A., Boon G.J.A.M., Barco S., et al. The Post-COVID-19 Functional Status scale: a tool to measure functional status over time after COVID-19. Eur Respir J. 2020. 56(1). 2001494. doi: 10.1183/13993003.01494-2020.

Rolfson D.B., Majumdar S.R., Tsuyuki R.T., Tahir A., Rockwood K. Validity and reliability of the Edmonton frail scale. Age Ageing. 2006. 35(5). Р. 526–529.

Yang Y., Wang K., Liu H., et al. The impact of Otago exercise programme on the prevention of falls in older adult: A systematic review. Front Public Health. 2022. 10. 953593. doi: 10.3389/fpubh.2022.953593.

Opublikowane

2024-04-29

Jak cytować

Ракаєва, А. Є. (2024). КОРЕКЦІЯ ЯВИЩ САРКОПЕНІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ. Rehabilitation and Recreation, 18(1), 124–132. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.13

Numer

Dział

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ