ПОЄДНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА АУТОГЕННОГО ТРЕНУВАННЯ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.8Słowa kluczowe:
ревматоїдний артрит, фізична терапія, аутотренінг, більAbstrakt
Мета – розробка та виявлення ефективності комплексу фізичної терапії (ФТ) у поєднанні із заняттями аутотренінгом для пацієнтів з РА на амбулаторному етапі лікування. Матеріал. Обстежено 35 жінок віком від 30 до 40 років, що хворіли на РА. Після рандомізації: в основній групі (ОГ) – 18 пацієнток, групі порівняння (ГП) – 17 пацієнток. Програма комплексу ФТ тривала 10 тижнів паралельно в обох групах, складалася з просвітницьких бесід, вправ для суглобів, аеробних занять та рекомендацій щодо проведення самомасажу. Відмінність ОГ полягала у навчанні пацієнток принципів і процесу проведення аутотренінгу (АТ) протягом перших двох тижнів. Порівнювали між групами такі результати: вік хворих, тривалість хвороби, кількість уражених суглобів, активність запального процесу за індексом CDAI; індекс маси тіла – ІМТ (кг/м²); результати дослідження болю за ВАШ; рівень втоми за шкалою FAS; наявність та рівень депресії за тестом PHQ-9. Результати. Пацієнти ОГ і ГП до проведення програми ФТ вірогідно не відрізнялися за віком, тривалістю хвороби, ІМТ, активністю запального процесу за показниками CDAI. Також не було вірогідної різниці щодо інтенсивності больових відчуттів (за ВАШ), між показниками втоми і депресії за тестами FAS і PHQ-9. Обстеження низки показників після проведення ФТ показали їх поліпшення в обох групах, а саме: зменшилися показники вираженості запального процесу за індексом CDAI: в ОГ на 3,5 бала, p < 0,05; у ГП на 2,7 бала, p < 0,05; втомлюваності (за FAS): в ОГ на 4,3 бала, p < 0,05; у ГП на 3,6 бала, p < 0,05; депресії (за PHQ-9): в ОГ на 2,7 бала, p < 0,05; у ГП на 2,3 бала, p < 0,05. Відчуття болю після ФТ (за ВАШ) було вірогідно нижчим в ОГ: від 5,2 до 3,8 бала, p < 0,05; у ГП зниження показника болю від 5,1 до 4,0 не сягало вірогідності 95%, p > 0,05. Висновки. ФТ є важливим фактором реабілітації пацієнтів з РА. Результати впровадження програми ФТ в ОГ і ГП показали вірогідне зменшення показників запального процесу, втомлюваності, депресії. Відчуття болю (за ВАШ) після ФТ було вірогідно нижчим в ОГ, у ГП зниження показника не сягало вірогідності 95% (p > 0,05). Отже, впровадження АТ у реабілітаційний процес разом з ФТ може бути перспективним у подальших дослідженнях.
Bibliografia
Григус І.М., Ногас А.О. Відновлення функціональних порушень верхніх кінцівок у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті впровадження технології реабілітаційних заходів. Rehabilitation & Recreation. 2023. № 17. С. 48–60. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.
Коритко З.І., Поник Р.М., Купріненко О.В. Вплив засобів фізичної реабілітації на якість життя хворих при ревматоїдному артриті. Науково-практичний журнал «Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія». 2019. Т. 4, № 88. С. 45–52.
Коритко З.І., Шуба Н.М., Борткевич О.П., Гарміш О.О. Ефективність фізичної реабілітації в пацієнтів з ревматоїдним артритом. Rehabilitation and Recreation. 2023. № 17. С. 76–83.
Кононенко Н.М., Чікіткіна В.В. Основні методи фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. Т. 7, № 4 (38). С. 19–24.
Ногас А.О. Покращення якості життя хворих на ревматоїдний артрит за допомогою фізичної активності. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2022. Вип. 13. С. 48–53. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.13.6.
Михайловська Н.С., Стецюк І.О. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями суглобів в практиці сімейного лікаря. Запоріжжя : ЗДМУ, 2021. 132 с.
Сікало Ю.К., Станіславчук М.А. Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит та їх корекція пароксетином. Український ревматологічний журнал. 2014. № 3 (57). С. 54–58.
Шкала депресії PHQ. URL: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2712-shkaladepres-PHQ (дата звернення: 17.09.2023).
Шкала оцінки рівня втоми: Fatigue Assessment Scale (FAS). URL: https://www.wasog.org/dynamic/media/78/documents/Questionairres/679743_FAS_Ukranian.pdf (дата звернення: 18.07.2023).
Baig S., & DiRenzo D.D. (2020). Complementary and Alternative Medicine Use in Rheumatoid Arthritis. Current rheumatology reports, 22(10), 61. https://doi.org/10.1007/s11926-020-00938-z.
Boonstra A.M., Schiphorst Preuper H.R., Reneman M., Posthumus J.B., Stewart R.E. Reliability and validity of the visual analogue scale for disability in patients with chronic musculoskeletal pain. Int J Rehabil Res, 2008. 3, 165–169
Cirlino E. Wat is a pain scale, and how it used? 2018, September. URL: https://www.healthline.com/health/pain-scale#types.
Jang S., Kwon E.J., & Lee J.J. (2022). Rheumatoid Arthritis: Pathogenic Roles of Diverse Immune Cells. International journal of molecular sciences, 2022. 23(2), 905. https://doi.org/10.3390/ijms23020905.
Jones Amaowei E.E., Anwar S., Kavanoor Sridhar K., Shabbir K., Mohammed E.H., Bahar A.R., Talpur A.S., Bhat S., Zafar S., & Qadar L.T. Correlation of Depression and Anxiety With Rheumatoid Arthritis. Cureus, 2022. 14(3), e23137. https://doi.org/10.7759/cureus.23137.
Vallerand I.A., Patten S.B., & Barnabe C. Depression and the risk of rheumatoid arthritis. Current opinion in rheumatology, 2019. 31(3), 279–284. https://doi.org/10.1097/BOR.0000000000000597.
Karokis D., Karamanis D., Xesfingi S., Antonopoulos I., Politi E., Bounas A., Lykoura C., & Voulgari P. Anxiety, Distress, and Depression in Elderly Rheumatoid Arthritis Patients. Mediterranean journal of rheumatology, 2022. 33(4), 394–406. https://doi.org/10.31138/mjr.33.4.394.
Kennedy N., Larkin L., McKenna S., Pyne T., Gallagher S., Glynn L., Fraser A., & Esbensen B. Feasibility of a physiotherapistled behaviour change intervention to improve physical activity in people with rheumatoid arthritis. Rural and remote health, 2023. 23(1), 8103. https://doi.org/10.22605/RRH8103.
Levis B., Benedetti A., Thombs B.D., & DEPRESsion Screening Data (DEPRESSD) Collaboration. Accuracy of Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9) for screening to detect major depression: individual participant data meta-analysis. BMJ (Clinical research ed.), 2019. 365, l1476. https://doi.org/10.1136/bmj.l1476.
Lin Y.J., Anzaghe M., & Schülke S. Update on the Pathomechanism, Diagnosis, and Treatment Options for Rheumatoid Arthritis. Cells, 2020. 9(4), 880. https://doi.org/10.3390/cells9040880.
Liu N., Yan W., Su R., Zhang L., Wang X., Li Z., Qin, D., & Peng, J. Research progress on rheumatoid arthritis-associated depression. Frontiers in behavioral neuroscience, 2023. 16, 992223. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2022.992223.
Modarresi Chahardehi A., Masoumi S.A., Bigdeloo M., Arsad H., & Lim V. The effect of exercise on patients with rheumatoid arthritis on the modulation of inflammation. Clinical and experimental rheumatology, 2022. 40(7), 1420–1431. https://doi.org/10.55563/clinexprheumatol/fohyoy.
Nagy Z., Szigedi E., Takács S., & Császár-Nagy N. The Effectiveness of Psychological Interventions for Rheumatoid Arthritis (RA): A Systematic Review and Meta-Analysis. Life (Basel, Switzerland), 2023. 13(3), 849. https://doi.org/10.3390/life13030849.
Pope J.E. Management of Fatigue in Rheumatoid Arthritis. RMD open, 2020. 6(1), e001084. https://doi.org/10.1136/rmdopen-2019-001084.
Ramirez Garcia M.P., Leclerc-Loiselle J., Côté J., Brouillette M.J., & Thomas R. Effect of autogenic training on quality of life and symptoms in people living with HIV: A mixed method randomized controlled trial. Complementary therapies in clinical practice, 2023. 50, 101716. https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2022.101716.
Seymour B. Pain: A Precision Signal for Reinforcement Learning and Control. Neuron, 2019. 101(6), 1029–1041. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2019.01.055.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2024 О. О. Древіцька, В. І. Бульда, Н. І. Хомченкова
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
