ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЛІКУВАННЯ, РЕАБІЛІТАЦІЮ ТА РЕЦИДИВ ДЕПРЕСІЇ У ПАЦІЄНТІВ

Автор(и)

  • Л. Ю. Сахарук

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.20

Ключові слова:

депресія, провокуючі чинники, лікування, реабілітація

Анотація

Депресивні розлади призводять до важких медико-соціальних наслідків. Існує велика кількість факторів зовнішнього і внутрішнього середовища людини, що провокують розвиток депресії, впливають на тривалість ремісії, є пусковими чинниками повторних депресивних епізодів. Метою дослідження є виокремлення домінуючих провокуючих чинників розвитку депресії, аналіз кореляційних зв’язків між ними та терміном ремісії й анамнестичними даними. Матеріалами дослідження слугували дані 67 історій хвороб та карт амбулаторних пацієнток, хворих на рекурентний депресивний розлад, які були направлені на стаціонарне лікування. В результаті проведеного дослідження, було встановлено, що тривалість періоду ремісії в середньому становить 97,9 днів (δ – 20,5; m – 2,5; min – 61 день, max – 128 днів). У 19,4% випадків наявність хронічних соматичних розладів та тривале їх лікування сприяло загостренню депресії. Лінійного кореляційного зв’язку між віком хворих на депресію та тривалістю періоду ремісії не виявлено. Була встановлена певна взаємозалежність між тривалістю періоду ремісії та чинником загострення депресії – слабкий позитивний кореляційний зв'язок між стресовою подією (r=0,11), смертю близької людини (r=0,14); зворотний кореляційний зв'язок слабкої сили між наявністю хронічних соматичних розладів (r=-0,22), наявністю інших психічних розладів (r=-0,16), зміною сезонів в році (r=-016). Також виокремлені різнонаправлені кореляції між анамнестичними даними пацієнток та чинниками розвитку депресивних розладів. Так, значної сили позитивний кореляційний зв'язок був виявлений між обтяжливим сімейним анамнезом і зловживанням алкоголю, прийомом наркотичних, психоактивних речовин (r=0,53); зворотний слабкий кореляційний зв'язок – між обтяжливим сімейним анамнезом та наявністю хронічних соматичних захворювань (r=-0,23). Таким чином, проведений аналіз вказує на необхідність врахування чинників, що провокують розвиток депресії при складанні індивідуальної програми лікування й реабілітації та при проведенні превентивних заходів для подовження періоду ремісії.

Посилання

Антонюк Т. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії. НЕЙРОNEWS. 2017. № 1. С. 1-5.

Депресія (легкий або помірний депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом). Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. 2014. 65 с.

«Депресія не приходить одна»: сучасні можливості мультимодальної терапії депресивних розладів із соматичними симптомами. Здоров’я України. 2017. № 3. С. 11.

Марценковський І. А. Бікшаєва Я. Б. Депресія у загальномедичній та психіатричній практиці: фокус на соматичному симптомокомплексі. Здоров’я України. 2009. Листопад. С. 26-28.

Орос М. М. Тривога та депресія: диференційний підхід. Здоров’я України. 2019. № 2. Червень. С. 36.

Психіатрія. Тренінг для сімейного лікаря. Здоров’я України. 2020. № 11 (480). Червень. С. 21.

Ребрик Ю. Ю., Ульяницька Н. Я. Застосування фізичної терапії в лікуванні депресивних станів. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2022. № 10. С. 45-51.

Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я. Здоров’я України. 2019. № 3. Жовтень. С. 56-57.

Andriіchuk O. Y., Sakharuk L. Y. Determination of compliance for the prevention of ischemic heart disease in patients with depressive disorders. International Balneology and Physical Medicine Conference «Challenges and Prospects of Public Health and Physical Medicine Development» January (27-28, 2022, Sumy, Ukraine). C. 95. DOI: 10.36740/ABAL202201119

Mahlovanyy A., Grygus I., Kunynets O., Hrynovets V., Ripetska O., Hrynovets I., Buchkovska A., Mahlovana G. (2021). Formation of the mental component of the personality structure using physical activity. Journal of Physical Education and Sport, Vol 21 (Suppl. issue 5), 3053–3059.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-13

Як цитувати

Сахарук, Л. Ю. (2022). ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЛІКУВАННЯ, РЕАБІЛІТАЦІЮ ТА РЕЦИДИВ ДЕПРЕСІЇ У ПАЦІЄНТІВ. Rehabilitation and Recreation, (12), 150–155. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.20

Номер

Розділ

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ