ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДИК ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ КОКСАРТРОЗУ 2–3 СТУПЕНЯ ТА ПОЄДНАННЯ МЕТОДИК НЕУРАК ТА МАЛЛІГАН
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.7Ключові слова:
коксартроз 2–3 ступеня, лікувальна фізкультура, суглоби, фізична терапія, традиційні методи фізичної терапії.Анотація
Мета. Дослідження спрямоване на виявлення найбільш ефективних підходів та рекомендацій до застосування аспектів традиційних програм фізичної терапії в лікуванні коксартрозу 2–3 ступеня з використанням методик Неурак та Малліган, а також їх комбінації. Матеріали та методи. Дослідження проводилися на основі аналізу наукових праць [1–34] та інформативних джерел, що охоплювали дані реабілітаційних центрів міста Києва впродовж 2021–2023 років. Участь у дослідженні взяли 120 хворих (60 чоловіків, 60 жінок) з коксартрозом 2–3 ступеня. Оцінка функціонального стану включала аналіз ходи, амплітуди рухів, функціональних змішаних рухів, інтенсивності болю за шкалою ВАШ та інші показники. Результати. Проводиться аналіз ефективності традиційних програм фізичної терапії в лікуванні коксартрозу 2–3 ступеня з використанням підходів доказової медицини. Розглянуто традиційні програми фізичної терапії, що використовуються для лікування коксартрозу 2–3 ступеня. У статті розглянуто підходи доказової медицини до оцінювання якості досліджень, зокрема рандомізовані контрольовані дослідження та мета-аналізи. Загалом стаття надає важливий огляд ефективності традиційних програм фізичної терапії для лікування коксартрозу 2–3 ступеня на основі доказових даних. Дослідження показали загальну користь методик Неурак та Малліган, а також їх комбінації для фізичної терапії у пацієнтів із коксартрозом 2–3 ступеня. Застосування підходів доказової медицини дало змогу об’єктивно оцінити якість та можливі обмеження реабілітаційних програм. Висновки. Стаття зазначає переваги та обмеження різних традиційних програм фізичної терапії для лікування коксартрозу 2–3 ступеня на основі доказових даних та підкреслює актуальність застосування методик Неурак та Малліган а також їх комбінації. Результати дослідження підкреслюють необхідність враховувати індивідуальні потреби пацієнта та консультуватися з медичними фахівцями під час вибору методики. Огляд сприяє більш обґрунтованому застосуванню традиційних програм фізичної терапії в практиці лікування коксартрозу 2–3 ступеня.
Посилання
Афанасьєв С., Афанасьєва О., Рокутов С., Проскура В., Муквич В. Ефективність застосування відновлювальної технології з використанням інерційної гімнастики та елементів ерготерапії у чоловіків, хворих на коксартроз. Україна. Здоров’я нації. 2021. № 1(63), C. 94–99.
Костючок І.В., Лучишин Н.Ю. Сестринські технології на етапі стаціонарного лікування хворих, які потребують ендопротезування кульшового суглоба. Медсестринство. 2019. № 1. С. 40–43.
Лотогуз С.І., Литвиненко Г.Л., Литвиненко М.І., Карабут Л.В., Рябова О.А. Фізична терапія пацієнтів з коксартрозу. 2022. № 91(2), С. 24–32. https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.2.lll
Матюшенко Д.О., Хаймик Н.В., Мозоль А.О., Ковтун А.В. Патології суглобів з точки зору реабілітаційної медицини: проблеми та перспективи. Молодий вчений. 2017. № 4(44), C. 208–211.
Мороз Н.В., Зарудна О.І. Коксартроз: варіанти лікування на різних стадіях хвороби. Медсестринство. 2015. № 2. С. 47–49.
Неведомська Є.О., Писарев О.О. Фізична реабілітація при артрозі тазостегнового суглоба. Молодий вчений. 2018. № 10(62), C. 477–481. https://www.molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/3812/3665
Рой І.В., Луцишин В.Г., Майко О.В., та ін. Вивчення ефективності реабілітаційних заходів у хворих після артроскопічного лікування з приводу початкових стадій коксартрозу. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2018. С. 6–11.
Тугаров Д.Р., Криницька І.Я. Ендопротезування кульшового суглоба: сучасний стан. Медсестринство. 2016. № 1. С. 16–18.
Шищук В.Д., Щербак Б.І., Шищук А.В. Теорія і практика реабілітації хворих з ураженнями м'яких тканин і суглобів нижньої кінцівки на етапі консервативного лікування: навчальний посібник. Суми: ТОВ «ВПП «Фабрика друку». 2014, c. 96. https://essuir.sumdu.edu.ua/
bitstream-download/123456789/43463/1/Shyschuk_reabilitasia.pdf
Шуба В. Й. Остеоартроз: рання діагностика та лікування. Український медичний часопис. 2016. (1), C. 59–65. https://www.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2016/03/3089.pdf
Akca N.K., Aydin G., Gumus K. Effect of body mechanics brief education in the clinical setting on pain patients with lumbar dischernia: a randomized controlled trial. International Journal of Caring Sciences. 2017. № 10. Р. 1498–1506.
Albornoz-Cabello M., Maya-Martín J., Domínguez-Maldonado G., Espejo-Antúnez L., Heredia-Rizo A.M. Effect of interferential current therapy on pain perception and disability level in subjects with chronic low back pain: a randomized controlled trial. Clinical Rehabilitation. 2017. № 31. Р. 242–249. DOI: https://doi.org/10.1177/0269215516639653.
Alhakami A.M., Davis S., Qasheesh M., Shaphe A., Chahal A. Effects of McKenzie and stabilization exercises in reducing pain intensity and functional disability in individuals with nonspecific chronic low back pain: a systematic review. Journal of Physical Therapy Science. 2019. № 31. Р. 590–597. DOI: https://doi.org/ 10.1589/jpts.31.590.
Areeudomwong P., Buttagat V. Comparison of core stabilization exercise and proprioceptive neuromuscular facilitation training on pain-related and neuromuscular response outcomes for chronic low back pain: a randomized controlled trial. Malays J Med Sci. 2019. № 26. Р. 77–89. DOI: https://doi.org/10.21315/mjms2019.26.6.8.
Areeudomwong P., Buttagat V. Proprioceptive neuromuscular facilitation training improves pain-related and balance outcomes in working-age patients with chronic low back pain: a randomized controlled trial. Braz J Phys Ther. 2019. № 23. Р. 428–436. DOI: https://doi.
org/10.1016/j.bjpt.2018.10.005.
Arnold M.C.A., Zhao S., Doyle R.J., Jeffers J.R.T., Boughton O.R. Power-Tool Use in Orthopedic Surgery: Iatrogenic Injury, Its Detection, and Technological Advances: A Systematic Review. JB JS Open Access. 2021. № 6. e21.00013. DOI: 10.2106/JBJS.OA.21.00013. PMID: 34841185.
Arnold M.C.A., Zhao S., Doyle R.J., Jeffers J.R.T., Boughton O.R. Power-Tool Use in Orthopedic Surgery: Iatrogenic Injury, Its Detection, and Technological Advances: A Systematic Review. JB JS Open Access. 2021. № 4. e21.00013. DOI: 10.2106/JBJS.OA.21.00013. PMID: 34841185.
Balik M.S., Hocaoğlu Ç., Erkut A., Güvercin Y., et al. Evaluation of the quality of life and psychiatric symptoms of patients with primary coxarthrosis after total hip arthroplasty. Acta Chir Orthop Traumatol Cech. 2017. № 84 (6). Р. 436–440.
Bohaček I., Plečko M., Duvančić T., Smoljanović T., et al. Current knowledge on the genetic background of developmental dysplasia of the hip and the histomorphology status of the cartilage. Croatian Medical Journal. 2020. № 61 (3). Р. 260–270. DOI: https://doi.org/10.3325/cmj.2020.61.260.
Dogaru G. The importance of the elemental functional mobility coefficient in assessing the functional status of the coxofemoral joint. Balneo Research Journal. 2018. № 9 (1). Р. 38–42. DOI: https://doi.org/10.12680/balneo.2018.169.
Gkiatas I., Boptsi A., Tserga D., Gelalis I., et al. Developmental dysplasia of the hip: a systematic literature review of the genes related
with its occurrence. EFORT Open Reviews. 2019. № 4 (10). Р. 595–601. DOI: https://doi.org/10.1302/2058-5241.4.190006.
Grifka J., Keshmiri A., Maderbacher G., et al. Klinische Untersuchung des Hüftgelenkes des Erwachsenen. Orthopäde. 2014. № 43. Р. 1115–1132.
Guo C.Y., Liang B.W., Sha M., Kang L.Q., et al. Cementless arthroplasty with a distal femoral shortening for the treatment of Crowe type
IV developmental hip dysplasia. Indian Journal of Orthopedics. 2015. № 49 (4). Р. 442–446. DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5413.159652.
Harsanyi S., Zamborsky R., Krajciova L., Kokavec M., et al. Developmental dysplasia of the hip: a review of etiopathogenesis, risk factors, and genetic aspects. Medicina. 2020. № 56 (4). Р. 153. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina56040153.
Kraydjikova L., Nikolovska L., Krstev T., Stratorska T. Physiotherapy program for improving the quality of life in patients with coxarthroses.
Journal of Biomedical and Clinical Research. 2015. № 8 (1). Р. 69–70.
Laasik R., Lankinen P., Kivimaki M., Aalto V., Saltychev M., Makela K., et al. Return to work after primary total hip arthroplasty: a nationwide cohort study. Acta Orthopaedical. 2019. № 90 (3). Р. 209–213. DOI: https://doi.org/10.1080/17453674.2019.1591081.
Madara K.C., Marmon A., Aljehani M., Hunter-Giordano A., Zeni J., Jr., Raisis L. Progressive Rehabilitation after Total Hip Arthroplasty: A Pilot and Feasibility Study. International Journal of Sports Physical Therapy. 2019. № 14 (4). Р. 564–581.
Malik I.V., Devasenapathy N., Kumar A., et al. Estimation of expenditure and challenges related to rehabilitation after knee arthroplasty: A hospital-based cross-sectional study. Indian Journal of Orthopedics. 2021. № 55 (5). Р. 1317–1325. DOI: 10.1007/s43465-021-00405-6.
Savchenko V., Maykova T., Afanasiev S., Kashuba V., et al. Disorders of the mineral exchange and metabolism of bone tissue as a pathogenetic basis of physical rehabilitation patients with coxarthrosis. Journal of Physical Education and Sport. 2020. № 20 (1). Р. 447–451. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1065.
Shah K., Yang X., Lane J.C.E., Collins G.S., Arden N.K., Furniss D., Filbay S.R. Risk factors for the progression of finger interphalangeal joint osteoarthritis: A systematic review. Rheumatology International. 2020. № 40 (11). Р. 1781–1792. DOI: 10.1007/s00296-020-04687-1. Erratum in:
Rheumatol Int. 2021. № 41 (7). 1363-4. PMID: 32839851.
Shaw B.A., Segal L.S. Evaluation and Referral for Developmental Dysplasia of the Hip in Infants. Pediatrics. 2016. № 138 (6). Р. 4–14. e20163107. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2016-3107.
Świtoń A., Wodka-Natkaniec E., Niedźwiedzki Ł., Gaździk T., et al. Activity and Quality of Life after Total Hip Arthroplasty. Ortopedia, traumatologia, rehabilitacja. 2017. № 19 (5). Р. 441–450. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.5823.
Vaquero-Picado A., González-Morán G., Garay E.G., Moraleda L. Developmental dysplasia of the hip: update of management. EFORT open reviews. 2019. № 4 (9). Р. 548–556. DOI:https://doi.org/10.1302/2058-5241.4.180019.
Zacharias A., Green R.A., Semciw A.I., et al. Efficacy of rehabilitation programs for improving muscle strength in people with hip or knee osteoarthritis: a systematic review with meta-analysis. Osteoarthritis and Cartilage. 2014. № 22. Р. 1752–1770.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
