ПРИДАТНІСТЬ «QUALITOUCH ACTIVITYINDEX» ЯК ІНСТРУМЕНТУ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.4.4Ключові слова:
показники результатів, які повідомляють пацієнти, якість менеджменту, результати охорони здоров’я, порушення опорно-рухового апарату, фізична терапіяАнотація
Вступ. З точки зору пацієнта досягнення очікуваних цілей терапії та задоволеність лікуванням є важливими параметрами для оцінки якості терапевтичного шляху. «QUALITOUCH Activityindex» (AI) був розроблений через відсутність інструменту, який вимірював би обидва аспекти одночасно. На додаток до досягнення цілей терапії та задоволеності терапією «AI» також вимірює ступінь болю/дискомфорту та суб’єктивне обмеження активності в повсякденному житті та дозвіллі. Метою цього дослідження було порівняння результатів, отриманих за допомогою «АІ», з результатами, отриманими за допомогою Європейського опитувальника якості життя (EQ-5D-3L) у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату. Метод: із загалом 57 учасників анонімні набори даних були оцінені ретроспективно. Завдяки збору даних, що супроводжують лікування, «АІ» збирали в цифровому вигляді перед першим сеансом терапії. Дані «EQ-5D-3L» були зібрані в цифровому вигляді протягом наступних 24 годин. Аналіз даних проводився з використанням коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (rho), паралельної надійності каппа Коена (конвергентна валідність) і альфа Кронбаха (внутрішня узгодженість). Результати. Були виявлені сильні та статистично значущі кореляції для пунктів «Професійна діяльність» (AI) і «Загальна діяльність» (EQ-5D-3L), а також «Стан здоров’я» обох опитувальників (rho = 0,59 і rho = 0,64; обидва p < 0,001). Паралельна надійність показала середню згоду для «болю» (k = 0,44), «роботи» (k = 0,48) і «стану здоров’я» (k = 0,64). Внутрішня консистенція була прийнятною (альфа Кронбаха = 0,73). Висновки. «АІ», схоже, має потенціал для використання як простого у використанні інструменту для оцінки обмежень активності в повсякденному житті, дозвіллі та роботі у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату. Через дещо відмінні елементи, відповіді та той факт, що дані не були зібрані в той самий момент часу, можна пояснити помірні значення кореляції.
Посилання
1. Agarwal, A., Pain, T., Levesque, J.-F., Girgis, A., Hoffman, A., Karnon, J., King, M.T., Shah, K.K., Morton, R.L., & Group, F. t. H. P. S. I. (2022). Patient-reported outcome measures (PROMs) to guide clinical care: recommendations and challenges. Medical Journal of Australia, 216(1), 9–11. https://doi.org/https://doi.org/10.5694/mja2.51355.
2. Braun, T., Rieckmann, A., Weber, F., & Gr¸neberg, C. (2018). Current use of measurement instruments by physiotherapists working in Germany: a cross-sectional online survey. BMC Health Services Research, 18.
3. Bundesversammlung der Schweizerischen Eidgenossenschaft. (2020). Bundesgesetz über die Forschung am Menschen (Humanforschungsgesetz, HFG) Retrieved from: https://www.admin.ch/opc/de/classifiedcompilation/20061313/index.html.
4. Cohen, J. (1992a). A power primer. Psychological bulletin, 112(1), 155.
5. Cohen, J. (1992b). Statistical Power Analysis. Current Directions in Psychological Science, 1(3), 98–101. https://doi.org/10.1111/1467-8721.ep10768783.
6. de Vet, H.C.W., Terwee, C.B., Mokkink, L.B., & Knol, D.L. (2011). Measurement in Medicine: A Practical Guide. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511996214.
7. Deutsches Institut für Medizinische Dokumentation und Information (DIMDI). (2018). ICD-10-GM Version 2019, Systematisches Verzeichnis, Internationale statistische Klassifikation der Krankheiten und verwandter Gesundheitsprobleme, 10. Revision, Stand: 21. September 2018. Retrieved from: https://www.dimdi.de/dynamic/de/klassifikationen/downloads/?dir=icf.
8. Fleiss, J.L., Levin, B., & Paik, M.C. (1981). The measurement of interrater agreement. Statistical methods for rates and proportions, 2(212–236), 22–23.
9. Gagnier, J.J., Lai, J., Mokkink, L.B., & Terwee, C.B. (2021). COSMIN reporting guideline for studies on measurement properties of patient-reported outcome measures. Quality of life research: an international journal of quality of life aspects of treatment, care and rehabilitation, 30(8), 2197–2218. https://doi.org/10.1007/s11136-021-02822-4.
10. Griefahn, A., Wolf, E., & Zalpour, C. (2020). Wie kann die Dokumentation in der Physiotherapie durch die Digitalisierung effektiver und effizienter werden? Eine Delphi-Studie. Physioscience, 16. https://doi.org/10.1055/a-1113-6688.
11. Group, T.E. (1990). EuroQol-a new facility for the measurement of health-related quality of life. Health Policy, 16(3), 199–208.
12. IBM. (2020). SPSS Statistics for Windows. In (Version 27.0.0.0, 64-Bit-Version) Armonk, NY: IBM Corp.
13. Kirrstetter, A., Brenig, C., Gengenbacher, M., Meier, B., Ott, A., & Theiler, R. (2017). Erfahrungen bei der Messung der Ergebnisqualität in der interventionellen Schmerztherapie. Der Schmerz, 31(2), 131–138.
14. Leiner, G., Pallauf, M., Müller, G., & Seeberger, B. (2021). Anwendung von Assessments in der Physiotherapie–eine empirische Studie in Österreich. physioscience, 17(04), 150–160. https://doi.org/10.1055/a-1162-7372.
15. Lützner, C., Lange, T., & Lützner, J. (2017). Grundlagen patientenberichteter Ergebnisse (Patient-reported Outcome – PRO). Orthopädie und Unfallchirurgie up2date, 12(06), 661–676. https://doi.org/10.1055/s-0043-110864.
16. Myers, A., & Sickles, T. (1998). Preparticipation sports examination. Primary care, 25, 225–236. https://doi.org/10.1016/S0095-4543(05)70334-1.
17. Niemann, S., Achermann Stürmer, Y., Ellenberger, L., & Meier, D. (2023). Statistik der Nichtberufsunfälle und des Sicherheitsniveaus in der Schweiz. Bern: BFU, Beratungsstelle für Unfallverhütung. https://doi.org/10.13100/BFU.2.505.01.2023.
18. Pielok, M., & Theiler, R. (2017). Quality Assurance Study on (Physio) therapy According To the Spiraldynamik® Concept for Treating Patients with Knee Complaints. Physiother Rehabil, 2(129), 2.
19. Rabin, R., & Charro, F. d. (2001). EQ-SD: a measure of health status from the EuroQol Group. Annals of Medicine, 33(5), 337–343. https://doi.org/10.3109/07853890109002087.
20. Ren, L., Zhang, X., Li, Z., Tang, H., & Theiler, R. (2018). Monitoring the Time Course of Disability through a Self-Assessment Instrument “Activityindex”(IA) in RA Patients. J Rheum Dis Treat, 4, 065.
21. Roth, P., Gengenbacher, M., & Theiler, R. (2012). Activityindex, ein internetbasierender Patientenfragbogen zur Verlaufsdokumentation von Rückenschmerzen (Low Back Pain)–Vergleich des „Activityindex“ und des SF-12 in einer Pilotstudie. Physikalische Medizin, Rehabilitationsmedizin, Kurortmedizin, 22(03), 138–141.
22. Schermelleh-Engel, K., & Werner, C. (2008). Methoden der Reliabilitätsbestimmung. In H. Moosbrugger & A. Kelava (Eds.), Testtheorie und Fragebogenkonstruktion (pp. 113–133). Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-540-71635-8_6.
23. Sim, J., & Wright, C. C. (2005). The Kappa Statistic in Reliability Studies: Use, Interpretation, and Sample Size Requirements. Physical therapy, 85(3), 257–268. https://doi.org/10.1093/ptj/85.3.257.
24. Theiler, R. (2015). Outcome-Messung in der Praxis. Der Activityindex monitorisiert Schmerz und Einschränkung im Alltag. med&move 01/2016, Article 16993. https://www.rosenfluh.ch/16993.
25. Weinhold, W. (2008). Qualitätssicherung in der Physiotherapie: Evaluation von Performance-Tests.
26. Weldring, T., & Smith, S. M. (2013). Patient-Reported Outcomes (PROs) and Patient-Reported Outcome Measures (PROMs). Health Serv Insights, 6, 61–68. https://doi.org/10.4137/hsi.S11093 .
27. Zaugg, M., Baur, H.,& Schmitt, K.-U.(2022). Applying patient-reported outcome measures (PROMs) in physiotherapy: an evaluation based on the QUALITOUCH Activityindex. Archives of Physiotherapy, 12(1), 1–9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
