MODERN VIEW OF THE ISSUE OF USING LIFESTYLE AS A MEANS OF NON-DRUG THERAPY OF METABOLIC SYNDROME

Authors

  • Yu. S. Kalmykova

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.5

Keywords:

metabolic syndrome, abdominal obesity, lifestyle, physical activity.

Abstract

The aim of the article is to analyse scientific resources devoted to the study of modern views on a healthy lifestyle for people with metabolic syndrome. Research methods. Analytical and bibliosemantic methods were used. A review and analysis of current domestic and foreign literature sources devoted to non-drug therapy of metabolic syndrome was conducted. The results. Metabolic syndrome remains the most important problem of society related to early and high disability, premature aging and mortality. It is important that metabolic syndrome is a reversible condition in case of appropriate timely treatment. Changing the lifestyle is one of the most important approaches to treatment of metabolic syndrome, which includes correction of excess weight, increased physical activity, etc. Increasing physical activity plays a significant role in eliminating the consequences of metabolic syndrome. Physical activity increases the oxidative processes in muscles, and therefore, carbohydrates and fatty acids usage is also enhanced. Physical activity promotes the use of intramuscular triglycerides and free fatty acids as energy material, reducing insulin resistance. Physical activity is the most important measure for controlling body weight. Even in the absence of weight loss, physical activity is associated with many beneficial effects, such as improving the functional state of the cardiovascular system and possibly reducing insulin resistance. Experts believe that it is dynamic training that causes more significant increase in functional capabilities of circulatory system, and that an optimal option for using physical exercises is a combination of static and dynamic physical loads. Aerobic physical load increases tissue sensitivity to insulin, and it must be taken into account that dynamic load is quite difficult for obese people. Physical exercises are performed at an average pace, with the maximum amplitude, however, taking into account the physical capabilities of the patient. In addition, clinical studies of the Diabetes Prevention Program indicate that physical activity in patients with insulin resistance, as well as their diet and lifestyle change all reduce the number of new cases of T2DM more effectively than the use of drug therapy. Conclusions. The spread of metabolic syndrome has become epidemic in Ukraine. One of the most important components of metabolic syndrome pathogenesis is abdominal obesity. Specialists pay considerable attention to reducing body weight due to lifestyle, namely physical activity, eating habits, and giving up bad habits.

References

Алієв Р.Б. Епідеміологія метаболічного синдрому та концепції механізмів його розвитку. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. Т. 7. № 5(39). С. 8–14. doi: 10.26693/jmbs07.05.008

Барна О.М., Аліфер О.О., Новицька А.М., Корост Я.В. Оцінка якості життя у пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями. Ліки України. 2015. № 4(25). С. 9–12.

Бідучак А.С. Оцінка поінформованості населення з питань профілактики хронічних неінфекційних захворювань та здорового способу життя. Буковинський медичний вісник. 2013. Т. 17. № 4. С. 206–209.

Біловол О.М. Ожиріння в практиці кардіолога та ендокринолога. Тернопіль : ТДМУ, 2009. 620 с.

Бондаренко О.О., Сорочка М.І. Метаболічний синдром: довгий шлях еволюції – від повного заперечення до всесвітнього визнання проблеми. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3. С. 13–19.

Голод Н.Р. Хронічні неінфекційні захворювання як визначний фактор зниження рівня здоров’я української нації. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт». 2016. № 139(2). С. 35–39.

Голод Н.Р. Результативність тестових вправ екрану функціонального руху як показник ефективності реабілітаційної програми для студенток спеціальної медичної групи. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково- педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». Київ, 2015. № 3. С. 88–91.

Драпкіна О.М., Корнєєва О.М., Палаткіна Л.О. Адипокіни та серцево-судинні захворювання: патогенетичні паралелі та терапевтичні перспективи. Артеріальна гіпертензія. 2011. № 17(3). С. 203–208.

Дуб М.М. Фізична реабілітація студенток з ожирінням і ризиком розвитку метаболічного синдрому : дис … кандидата наук : 24.00.03. Київ, 2020. 224 с.

Дудник В.М., Андрікевич І.І., Хромих А.В., Хромих К.В. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2018. № 4(64). С. 150–165. doi: 10.24026/1818-1384

Ілащук Т., Бачук-Понич Н. Метаболічний синдром як медико-соціальна проблема. Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/ blog/3446-metabolichniy-sindrom-yak-medikosotsialna- problema/

Калмикова Ю.С. Поширеність ожиріння та метаболічного синдрому у осіб молодого віку: сучасний стан проблеми. Rehabilitation & Recreation. 2023. № 14. С. 49–55. doi: 10.32782/2522-1795.2023.14.5

Калмикова Ю., Калмиков С., Оршацька Н. Оцінка реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження хворих на метаболічний синдром під впливом застосування фізичної терапії. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 1(75). С. 17–24. doi: 10.15391/ snsv.2020-1.003

Карпенко П.О., Федорова Д.В., Бикова Т.Л. Аліментарний фактор у комплексному лікуванні пацієнтів з метаболічним синдромом. Проблеми старіння та довголіття. 2016. № 1. С. 105–113.

Козопас Н.М., Максимюк Г.В., Лаповець Л.Є., Одноріг Л.О. Метаболічний синдром та чоловіче безпліддя: сучасний погляд на проблему. Вісник проблем біології і медицини. 2018. № 2(144). С. 26–30. doi: 10.29254/2077-4214-2018-2-144-26-30

Корильчук Н.І., Корильчук Б.Т. Клініко-патогенетичні особливості метаболічного синдрому в загальній лікарській практиці. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 2(34). С. 8–15.

Корчинський В.С. Ефективність фізичної реабілітації при метаболічному синдромі. Biomedical and biosocial anthropology. 2014. № 23. С. 200–203.

Миронюк І., Дуб М. Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на показники фізичного та психоемоційного стану студенток з ожирінням. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019. № 36. С. 85–92.

Трибрат Т.А., Шуть С.В., Сакевич В.Д. Метаболічний синдром і здоровий спосіб життя. Вісник проблем біології і медицини. 2017. № 2(136). С. 30–33.

Alberti K.G., Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z., Cleeman J.I., Donato K.A. et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the international diabetes federation task force on epidemiology and prevention; National heart, lung, and blood institute; American heart association; World heart federation; International atherosclerosis society; And international association for the study of obesity. Circulation. 2009. Oct. 20. Vol. 120(16). Р. 1640–1645. PMID: 19805654. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192644

Aneja A., El Atat F., McFlane S.T. et al. Hypertension and Obesity. Reсent Prog. Horm. Res. 2004. № 59. P. 169–205.

Apovian C.M., Gokce N. Obesity and cardiovascular disease. Circulation. 2012. Vol. 125(9). P. 1178–1182. PMID: 22392865. PMCID: PMC3693443. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.111.022541

Blaschke F., Takata Y., Caglayan E. et al. Obesity, peroxisome proliferator-activated receptor, and atherosclerosis in type 2 diabetes. Arteriosclerosis Thrombosis and Vascular Biology. 2006. Vol. 26. P. 28–36.

Chan J.M., Rimm E.B., Golditz G.A. et al. Obesity, fat distribution, and weight gain as risk factors for clinical diabetes in men. Diabetes Care. 1994. Vol. 17. P. 961–969.

Craig J.R., Jenkins T.G., Carrell D.T., Hotaling J.M. Obesity, male infertility, and he sperm epigenome. Fertil Steril. 2017. Vol. 107(4). P. 848–859. doi: 10.1016/j.fertnstert. 2017.02.115

Espinola-Klein C., Gori T., Blankenberg S. In amatory markers and cardiovascular risk in the metabolic syndrome. Front. Biosci. 2011. Vol. 16. P. 1663–1674.

Girvalaki Ch., Vardavas C., Papandreou Ch. et al. Trends in metabolic syndrome risk factors among adolescents in rural Crete between 1989 and 2011. Hormones. 2014. Vol. 13(2). P. 259–267.

Grundy S.M. Diagnosis and Management of the Metabolic Syndrome: An American Heart Association. National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement Circulation. 2005. Vol. 112(17). P. 2735–2752. doi: 10.1161/ circulationaha.105.169404

Hawley J.A., Zierath J.R. Physical activity and Type 2 Diabetes. Hawley, 2008. 220 р.

Hunter G.R., Byrne N.M., Sirikul B. et al. Resistance training conserves fat-free mass and resting energy expenditure following weight loss. Obesity (Silver Spring). 2008. № 16. P. 1045–1051.

Kraegen E.W., Cooney G.J. Free fatty acids and skeletal muscle insulin resistance. Curr Opin Lipidol. 2008. Vol. 19. P. 235–241.

Leon M.M., Stefanachi E., Cobzaru R., Mitu F. Impact of metabolic syndrome on the development of cardiovascular disease. Rev. Med. Chi. Soc. Med. Nat. Iasi. 2013. Vol. 117(3). P. 635–640.

MacDonald A.A., Herbison G.P., Showell M., Farquhar C.M. The impact of body mass index on semen parameters and reproductive hormones in human males: a systematic review with meta-analysis. Hum Reprod Update. 2010. Vol. 16(3). P. 293–311. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 198897521

Meigs J.B. Invited commentary: insulin resistance syndrome? Syndrome X? Multiple metabolic syndrome? A syndrome at all? Factor analysis reveals patterns in the fabric of correlated metabolic risk factors. Amer. J. Epidemiology. 2000. Vol. 152. P. 908–911.

Mottillo S., Filion K.B., Genest J., Joseph L., Pilote L., Poirier P. et al. The Metabolic Syndrome and Cardiovascular Risk. Journal of the American College of Cardiology. 2010. Vol. 56(14). P. 1113–1132. doi: 10.1016/ j.jacc.2010.05.034

Saris W.H. Exercise with or without dietary restriction and obesity treatment. Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. 1995. № 19. Suppl. 4. P. 113–116.

Saris W.H. Fit, fat and fat free: the metabolic aspects of weight control. Int. J. Obes. Relat. Metab. Disords. 1998. № 22. Suppl. 2. P. 15–21.

Sjostrom C.D., Lissner L., Wedel H. et al. Reduction in incidence of diabetes hypertension and lipid disturbance after intentional weight loss induced by geriatric surgery: the SOS Intervention Study. Obes. Res. 1999. № 7. P. 477–484.

Published

2023-11-03

How to Cite

Kalmykova Ю. С. (2023). MODERN VIEW OF THE ISSUE OF USING LIFESTYLE AS A MEANS OF NON-DRUG THERAPY OF METABOLIC SYNDROME. Rehabilitation and Recreation, (16), 37–45. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.5

Issue

Section

THERAPY AND REHABILITATION