АНАЛІЗ ПРОФІЛЯ ПРЕДСТАВЛЕНОСТІ ПРЕДИКТОРІВ У ПОТЕНЦІЮВАННІ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Autor

  • І. Є. Копко

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.14

Słowa kluczowe:

предиктори, мозковий інсульт, студенти, анкетування

Abstrakt

У статті представлено дослідження аналізу профіля керованих предикторів у потенціюванні мозкового інсульту серед студентської молоді. Дослідження проведено згідно плану науково-дослідної роботи кафедри анатомії, фізіології та валеології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Метою нашого дослідження було з’ясувати профіль представленості керованих предикторів у потенціюванні мозкового інсульту серед студентів для оптимізації профілактики. Основою дослідження стали результати анонімного анкетування серед студентів I–IV курсів ДДПУ імені Івана Франка проведеного на платформі Googlform. Вибірка становила 403 студента з них (243 дівчат та 160 юнаків) віком 17–20 років. Проведено детальний аналіз представленості факторів ризику в залежності від патогенетичних підтипів інсульт. На тлі пандемії COVID-19, встановлено новий причинно – наслідковий зв’язок з вірусом SARS – CoV 2, у потенціюванні кардіоемболічного інсульту. З’ясовано, що рівень знань обізнаності студентів про фактори ризику та можливості контролю на недостатньо високому рівні. Виявлено, що студенти недостатньо розуміють важливість ролі поведінкового чинника у мотивації зміцнення та профілактиці здоров’я. Визначено, що серед студентів вже є наявність провідних чинників ризику та симптомів судинних захворювань головного мозку. Встановлено низька фізична активність, нераціональне харчування, шкідливі звички, тривала робота за комп’ютером, психоемоційне навантаження, вживання без призначення лікаря оральних препаратів контрацепції, виявлено поєднання декількох чинників ризику у однієї особи. Обґрунтовано, що скринінг дітей та молоді забезпечує по-перше встановленню та активних дій на особистісні керовані чинники ризику, а по-друге впровадження комплексної інформаційно-освітньої системи у заклади освіти у умовах сучасних викликів а, саме: про поширення НІЗ, навчанню самоконтролю корекції чинників ризику та уміння надати домедичну допомогу, по – третє калькуляція керованих предикторів розвитку мозкового інсульту сприятиме розвитку здоров’язберігаючої компетентності майбутнього педагога та покращенню та удосконаленню стратегій профілактики.

Bibliografia

Боженко Н. Л. Профілактика інсульту: проблеми і перспективи. Вісник Львів. нац. мед.ун-т ім. Д. Галицького. Актуальні проблеми профілактичної медицини. 2015. Вип. 12. С. 51–56.

Зербіно Д. Д., Гринчишин Н З., Цюк І. І. Гострі порушення мозкового кровообігу у жінок: епідеміологія, етіологія та морфогенез. Український медичний часопис. 2008. Вип. 65 (3). С. 43–47.

Зозуля І. С., Мардзвік В. М. Мозковий інсульт у осіб молодого віку. Міжнародний неврологічний журнал. 2010. № 5. С. 7–17.

Мезенцева Н. І., Батиченко С. П., Мезенцев К. В. Захворюваність і здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: монографія. Київ : ДП «Прінт Сервіс», 2018. 136 с.

Міщенко Т. С. Епідеміологія захворювань нервової системи в Україні. Український вісник психоневрології. 2015. Вип. 3 (84). С. 151–152.

Тріщинська М. А., Головченко Ю. І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку. Міжнародний неврологічний журнал. 2014. Вип. 8 (70). С. 31–39.

Aggarwal G., Lippi G., Henry B. Cerebrovascular disease is associated with an increased disease severity in patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19): a pooled analysis of published literature. Int J. Stoke. 2020. Vol. 15, No. 4. P. 385–389. DOI: 10.1177/1747493020921664

Aigner A., Grittner U., Rolfs A. Contribution of established stroke risk factors to the burden of stroke in young adults. Int J. Stoke. 2017. Vol. 48, No. 7. P. 1744–1751. DOI: 10.1161/STROKEAHA.117.016599

Ekker M. S., Verhoeven J. I., Vaartjes I. Stroke incidence in young adults according to age, subtype, sex, and time trends. Neurology. 2019. Vol. 92, No. 21. P. 444–454. DOI: 10.1212/WNL.0000000000007533

Gupta A., Bhatia R., Sharma G. Predictors of ischemic stroke in rheumatic heart disease. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2015. Vol. 24. P. 2810–2815.

Kirkham F. J., Prengler M., Hewes D. K. Risk Factors for arterial ischemic stroke in children. J Child Neurol.2000. Vol. 15, No. 5. P. 299–307. URL: https://doi.org/10.1177/088307380001500506

Kivioja R., Pietilä A., Martinez-Majander N. Risk factors for Early-Onset ischemic stroke: a Case-Control study. J Am Heart Assoc. 2018. Vol. 7, No. 21. e009774. URL: https://doi.org/10.1161/JAHA.118.009774

Mehta P., McAuley D. F., Brown M. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet. 2020.Vol. 10229, No. 395. P. 1033–1034. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30628-0

Rodriguez C. J., Sacco R. L., Sciacca R. R. Physical activity attenuates the effect of increased left ventricular mass on the risk of ischemic stroke: the Northern Manhattan Stroke Study. J Am Coll Cardiol. 2002. Vol. 39. P. 1482–1488.

Opublikowane

2022-07-07

Jak cytować

Копко, І. Є. (2022). АНАЛІЗ ПРОФІЛЯ ПРЕДСТАВЛЕНОСТІ ПРЕДИКТОРІВ У ПОТЕНЦІЮВАННІ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ. Rehabilitation and Recreation, (11), 119–128. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.14

Numer

Dział

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ