ВІДНОВЛЕННЯ РУХОМОСТІ В СУГЛОБАХ У ОСІБ ПІСЛЯ КОНТУЗІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.32Słowa kluczowe:
черепно-мозкова травма, гоніометрія, корекційно-реабілітаційна програма.Abstrakt
Наслідки надбаної вибухової черепно-мозкової травми можуть суттєво вплинути на постуральну нестабільність і патерн ходьби. Розробка програм з використанням засобів фізкультурно- спортивної реабілітації після вибухової травми є основоположним етапом повернення людини до звичайного життя, а в подальшому до аматорського спорту. Метою роботи було впровадження розробленої корекційно-реабілітаційної програми для чоловіків 25–42 років після бойової травми та проведення оцінки динаміки функціонального стану опорно-рухової системи. Матеріали. Під спостереженням знаходилося 38 чоловіків віком 25–42 років з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у пізньому віддаленому періоді. Методом випадкового відбору пацієнти були розподілені на дві групи: Гр. 1 (n=20) і Гр. 2 (n=18). Всі пацієнти до отримання травми займалися аматорським спортом. Результати. Програму реабілітаційного відновлення було складено з нормативного та варіативного компонентів. Для осіб Гр. 1 (n=20) було розроблено корекційно- реабілітаційну програму, пацієнти Гр. 2 (n=18) займалися за усталеною реабілітаційною схемою УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності. Встановлені Smart-цілі для досліджуваних обох груп були однакові: відновлення об’єму рухів в суглобах нижніх кінцівок до нормативного значення. В авторську програму входило: тренування за методикою Neurac на підвісній системі Redcord замість загального тренування на багатофункціональному блочному тренажері, скандинавська ходьба замість тренувальної ходьби, вестибулярна гімнастика. Для визначення результату реабілітаційного втручання проводили гоніометричні дослідження обсягу рухів кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів. У осіб Гр. 1 (p<0,05) і Гр. 2 (p>0,05) всі досліджувані показники збільшилися, проте ще не досягли рівня нормативного значення. Висновки. Таким чином, проведене дослідження показало переваги авторської програми, наслідком реалізації якої було покращення гоніометричних показників у пацієнтів Гр. 1, оскільки статистична значущість становила (p<0,05).
Bibliografia
Ашрафутдінова В. А., Вихляєв Ю. М. Відновлення рухливості суглобів у спортсменів після травм ОРА засобами фітнесу і фізичної терапії. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2019. 11 (119). 97. С. 9–12.
Воронова В. Я., Лазарєва О. Б., Ковельська А. В., Кобінський О. В. Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. № 1. С. 57–63.
Забенько Є. Ю., Атамас А. В., Півнева Т. А. Легка черепно-мозкова травма: загальна характеристика, нейродегенеративні наслідки та моделювання. Фізіол. журн. 2017. Т. 63. № 3. С. 80–89.
Коршняк В. О., Насібуллін Б. А. Сучасні погляди на механізми впливу вибухової хвилі на центральну нервову систему та формування неврологічної симптоматики. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. № 6. С. 139–142.
Місюра В. Б., Рубан Л. А., Мішин М. В. Вестибулярна реабілітація спортсменів-аматорів після контузії головного мозку. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation). 2022. № 12. С. 198–203.
Місюра В. Б. Стан балансу, функціональної рухливості та біомеханічні параметри ходьби чоловіків 25–42 років із наслідками бойової травми. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2023. № 2(160).
Рубан Л., Місюра В. Якість життя, вестибулярна дискоординація та порушення паттерну ходьби спортсменів-аматорів з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. 8(153). С. 75–79.
Швець А. В., Кіх А. Ю., Лук’янчук І. А. Особливості відновлення постконтузійної симптоматики після черепно-мозкової травми у військовослужбовців. Запорожский медицинский журнал. 2019. 21. № 5. С. 618–624.
Alsalaheen B, Stockdale K, Pechumer D, Broglio SP, Marchetti GF. A Comparative Meta-Analysis of the Effects of Concussion on a Computerized Neurocognitive Test and Self- Reported Symptoms. J Athl Train. 2017 Sep; 52(9):834–846. doi: 10.4085/1062-6050-52.7.05
Batulenko V. I., et al. Альтернативні підходи до фізичної реабілітації наслідків бойової черепно-мозкової травми в учасників операції об’єднаних сил. Медсестринство. 2020. 3. С. 44–46.
Biloshytskyi V. V., et al. Оптимізація когнітивної нейрореабілітації пацієнтів iз бойовими травматичними ураженнями головного мозку. International neurological journal. 2016. 5.83. P. 70 75.
Honcharov A., Ruban L., Litovchenko A., Okun D., Turchinov, A. Physical therapy for oldtimer athletes with chronic back pain. Physiotherapy Quarterly. 2020. 28(2). P. 20 24.
Kuznetsov MV, Barashevskyi SA, Pirozhkov VI. Tradytsiini ta skhidni yedynoborstva u systemi fizychnoi pidhotovky VVNZ MO Ukrainy. Aktualni problemy rozvytku tradytsiinykh i skhidnykh yedynoborstv. Zb nauk pr X Mizhnar internet nauk–metod konf. Kharkiv : Natsionalna hvardiia Ukrainy. 2016. 10. P. 101–107.
Ruban L., Putiatina G., Tsyhanovska N. Influence of health-improving motor activity on the vegetative balance of older women. Slobozhanskyi herald of science and sport. 2021. 9(5). Р. 57–67. 15. RehabPrime: https://rehabprime.com/ goniometry/.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
