ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЮ У РАЗІ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ НА ЕТАПАХ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.3

Słowa kluczowe:

коронавірусна хвороба, реабілітація, прогнозування, трансформуючий фактор росту β, кардіореспіраторна витривалість

Abstrakt

Мета – розробити прогностичну модель ефективності фізичної терапії щодо покращення кардіореспіраторної витривалості пацієнтів, хворих на пневмонію, у разі коронавірусної хвороби на етапах реабілітації. Матеріал. На стаціонарному етапі у дослідженні взяли участь 42 пацієнти, хворі на коронавірусну хворобу. Пацієнтів випадковим чином розподіляли до основної (n=21) та контрольної (n=21) груп. Програма фізичної терапії для пацієнтів основної групи додатково включала вправи на розтяг м’язів поясу верхньої кінцівки, грудної клітки та м’язів тулуба, крім того, всім пацієнтам основної групи призначалися вправи, спрямовані на нормалізацію дихання, незалежно від наявності продуктивного кашлю та/або вологих хрипів. Всім пацієнтам проводилось анкетування, антропометрія, оцінка рівня вираженості слабкості та кашлю, визначалася сила м’язів верхніх кінцівок, рівновага, кардіореспіраторна витривалість. На довготривалому етапі реабілітації в дослідження було включено 30 пацієнтів. Пацієнти виконували програму фізичної реабілітації як індивідуально, так і в групах по 3–4 особи 5 днів на тиждень протягом 6 тижнів після виписки. Всім пацієнтам проводили анкетування, антропометрію, оцінювали якість життя, кардіореспіраторну витривалість, ступінь ураження легень, визначали кількісний склад трансформуючого фактора росту (TGF-β1). Результати. Найбільш значущими факторами для прогнозування покращення показників 6-хвилинного тесту ходьби наприкінці стаціонарного етапу реабілітації були значення тесту «Встань та йди» (коефіцієнт регресії В=-4,1) та сила м’язів недомінуючої верхньої кінцівки (В=2,3). Розроблена модель передбачає результат у межах 14% від наявних величин, що вказує на задовільну роботу (коефіцієнт детермінації 42%). У довготривалому періоді через 6 тижнів, 6 місяців, 12 місяців – рівень С-реактивного білка (В=-0,34, В=-0,4 та В=-0,3 відповідно), трансформуючого фактора росту β (В=-0,76, В=-0,73 та В=-0,72 відповідно) у сироватці крові та рівень фізичного функціонування за опитувальником SF-36 (В=1,46, В=0,72 та В=0,85 відповідно). Розроблені моделі передбачають результат у межах 6%, 19%, 21% відповідно (коефіцієнт детермінації 76%, 62%, 60% відповідно), що вказує на задовільну та ефективну роботу. Висновки. На післягострому етапі реабілітації найбільш значущими показниками щодо прогнозування відновлення кардіореспіраторної витривалості були сила м’язів недомінуючої верхньої кінцівки та показники рівноваги за тестом «Встань та йди», тоді як на довготривалому періоді реабілітації – рівні TGF-β та СРБ у сироватці крові пацієнтів у період захворювання.

Bibliografia

Фізична реабілітація, спортивна медицина. / Абрамов В.В. та ін. Дніпропетровськ : Журфонд, 2014. 455 с.

Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень. / Антомонов М.Ю. та ін. Київ : «Олімпійська література», 2021. 216 с.

Корота Ю.В., Неханевич О.Б. Ефективність стаціонарної фізичної реабілітації хворих на пневмонію при коронавірусній хворобі. Rehabilitation and Recreation. 2023. № 14, С. 56–62. DOI:10.32782/2522-1795.2023.14.6.

Перцева Т.О., Авраменко І. В. Особливості лабораторних показників перебігу тяжкої негоспітальної пневмонії у пацієнтів. Медичні перспективи, Т. 22, № 2. С. 24–31. DOI: 10.26641/2307-0404.2017.2.109714.

Про затвердження Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з короновірусною хворобою (COVID -19) та реконвалесцентам : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2021 року № 771 / Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-20042021--771-pro-zatverdzhennja-protokolunadannja-reabilitacijnoi-dopomogi-pacientamz-koronavirusnoju-hvoroboju--covid-1-9-ta-rekonvalescentam (дата звернення: 16.02.2024).

Adamo S. et al. A Machine Learning Approach to Predict the Rehabilitation Outcome in Convalescent COVID-19 Patients. Journal of personalized medicine. 2022. Vol. 12. No. 3. P. 328. DOI: 10.3390/jpm12030328.

Al Chikhanie Y. et al. Effectiveness of pulmonary rehabilitation in COVID-19 respiratory failure patients post-ICU. Respiratory physiology & neurobiology. 2021. No. 287. P. 103639. DOI: 10.1016/j.resp.2021.103639.

Amdal C.D. et al. Health-related quality of life issues, including symptoms, in patients with active COVID-19 or post COVID-19; a systematic literature review. Quality of life research : an international journal of quality of life aspects of treatment, care and rehabilitation. 2021. Vol. 30. No. 12. P. 3367–3381. DOI: 10.1007/s11136-021-02908-z.

Frischbutter S. et al. Serum TGF-β as a predictive biomarker for severe disease and fatality of COVID-19. European journal of immunology. 2023. Vol. 53. No. 10. P. e2350433. DOI: 10.1002/eji.202350433.

Ghossein-Doha C. et al. Prevalence, pathophysiology, prediction and health-related quality of life of long COVID: study protocol of the longitudinal multiple cohort CORona Follow Up (CORFU) study. BMJ open. 2022. Vol. 12. No. 11, P. e065142. DOI: 10.1136/bmjopen-2022-065142.

Hockele L.F. et al. Pulmonary and Functional Rehabilitation Improves Functional Capacity, Pulmonary Function and Respiratory Muscle Strength in Post COVID-19 Patients: Pilot Clinical Trial. International journal of environmental research and public health. 2022. Vol. 19. No. 22. DOI: 10.3390/ijerph192214899.

Kamal M. et al. Assessment and characterisation of post-COVID-19 manifestations. International journal of clinical practice. 2021. Vol. 75. No. 3. DOI: 10.1111/ijcp.13746.

Singh S.J. et al. An official systematic review of the European Respiratory Society/ American Thoracic Society: measurement properties of field walking tests in chronic respiratory disease. European respiratory journal. 2014. Vol. 44. No. 6. P. 1447–1478. DOI: 10.1183/09031936.00150414.

Susak F. et al. TGF Beta as a Prognostic Biomarker of COVID-19 Severity in Patients with NAFLD-A Prospective Case-Control Study. Microorganisms. 2023. Vol. 11. No. 6. P. 1571. DOI: 10.3390/microorganisms11061571.

Tallarico R.T. et al. Differences in HADS and SF-36 scores 1 year after critical illness in COVID-19 patients. Intensive care medicine. 2022. Vol. 48. No. 9. P. 1245–1247. DOI: 10.1007/s00134-022-06797-9.

Tseng B.Y., Gajewski B.J., Kluding P.M. Reliability, responsiveness, and validity of the visual analog fatigue scale to measure exertion fatigue in people with chronic stroke: a preliminary study. Stroke research and treatment. 2010. Vol. 2010. P. 1–7. DOI: 10.4061/2010/412964.

Wiersinga W.J. et al. Pathophysiology, Transmission, Diagnosis, and Treatment of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): A Review. JAMA. 2020. Vol. 324. No. 8. P. 782–793. DOI: 10.1001/jama.2020.12839.

Zhang Q. et al. 6MWT Performance and its Correlations with VO₂ and Handgrip Strength in Home-Dwelling Mid-Aged and Older Chinese. International journal of environmental research and public health. 2017. Vol. 14. No. 5. P. 473. DOI: 10.3390/ijerph14050473.

Zhao Y. et al. The phenotype and prediction of long-term physical, mental and cognitive COVID-19 sequelae 20 months after recovery, a community-based cohort study in China. Molecular psychiatry. 2023. Vol. 28. No. 4. P. 1793–1801. DOI: 10.1038/s41380-023-01951-1.

Opublikowane

2024-06-10

Jak cytować

Корота, Ю. В., Неханевич, О. Б., & Логвиненко, В. В. (2024). ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЮ У РАЗІ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ НА ЕТАПАХ РЕАБІЛІТАЦІЇ. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 28–35. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.3

Numer

Dział

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Inne teksty tego samego autora