ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАЦІОНАРНОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЮ ПРИ КОРОНАВІРУСНІЙ ХВОРОБІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.6Ключові слова:
фізична терапія, коронавірусна хвороба, пневмонія, реабілітація, обмеження життєдіяльності.Анотація
Мета. Покращити ефективність засобів фізичної терапії хворих на пневмонію при коронавірусній хворобі на стаціонарному етапі реабілітації. Матеріал. В дослідженні прийняли участь 42 пацієнти (середній вік склав 60,4±10,6 років), які знаходилися на післягострому періоді реабілітації пневмонії при коронавірусній хворобі. Пацієнтів випадковим чином розподіляли до 2 груп по 21 особі в кожній: основної та контрольної. В основній групі пацієнтам призначали програму фізичної терапії, що включала додаткове до рекомендованої програми щоденне застосуванням вправ на розтяг (стречинг) м’язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок, крім того, вправи, спрямовані на нормалізацію дихання, призначалися всім пацієнтам основної групи незалежно від наявності продуктивного кашлю та/або вологих хрипів. Всім пацієнтам проводилось анкетування, антропометрія, оцінювались функціональні здібності дихальної системи, рівень вираженості слабкості, рівень тривоги та депресії, силу м’язів верхніх кінцівок, рівновагу, кардіореспіраторну витривалість, рівень продуктивності в повсякденній діяльності. Результати. Доведено більшу ефективність розробленої програми фізичної терапії у порівнянні зі стандартною за показниками, отриманими на момент виписки: вираженість слабкості за ВАШ 2,6±1,2 балів проти 4,3±2,5 балів, проби із затримкою дихання на вдиху 23,1±6,1 с проти 19,2±3,7 с, значення 6MWT 315,6±43,7 м проти 285,1±35,3 м, продуктивність в повсякденній діяльності за індексом Бартела 95,2±5,6 балів проти 97,1±3,7 балів, рівня тривоги, як за показниками тесту HADS, так і тесту GAD-7 3,0±1,7 та 4,0±2,3 проти 4,5±2,4 та 6,1±3,6 відповідно (р<0,05). Висновки. Застосування розробленої програми фізичної терапії з урахуванням додаткових вправ на розтяг (стречинг) м’язів тулуба, грудної клітки та поясу верхніх кінцівок та вправ, спрямованих на нормалізацію дихання показало більшу ефективність за функціональним станом дихальної системи, вираженістю слабкості, рівнем тривоги, продуктивністю в повсякденній діяльності та кардіореспіраторною витривалістю порівняно із застосуванням стандартної програми фізичної терапії.
Посилання
Абрамов В. В., Клапчук В. В., Неханевич О. Б., та ін. Фізична реабілітація, спортивна медицина. Дніпропетровськ : Журфонд. 2014. С. 79.
Антомонов М. Ю., Коробейніков Г. В., Хмельницька І. В., Харковлюк-Балакіна Н. В. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень: навчальний посібник. К. : «Олімпійська література», 2021. 216 с.
Неханевич О.Б., Гашинова К.Ю., Тютюнник М.О., Манін М.В., Корота Ю.В. (2021). Профілактика розвитку венозної тромбоемболії у пацієнтів з коронавірусною хворобою. Вісник проблем біології і медицини. № 1 (159). С. 93–97. DOI 10.29254/2077-4214-2021-1- 159-93-97.
Про затвердження Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з короновірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесценткам : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.04.2021 року № 771. URL: https://www.apteka.ua/article/592850.
Albinet, C. T., Abou-Dest, A., André, N., & Audiffren, M. (2016). Executive functions improvement following a 5-month aquaerobics program in older adults: Role of cardiac vagal control in inhibition performance. Biological psychology, 115, 69–77. DOI: 10.1016/j.biopsycho. 2016.01.010.
Anka, A. U., Tahir, M. I., Abubakar, S. D., Alsabbagh, M., Zian, Z., Hamedifar, H., et al. (2021). Coronavirus disease 2019 (COVID-19): An overview of the immunopathology, serological diagnosis and management. Scandinavian journal of immunology, 93(4), e12998. DOI:10.1111/sji.12998.
Barker-Davies, R. M., O'Sullivan, O., Senaratne, K. P. P., Baker, P., Cranley, M., Dharm- Datta, S. et al. (2020). The Stanford Hall consensus statement for post-COVID-19 rehabilitation. British journal of sports medicine, 54(16), 949–959. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102596.
Ceban, F., Ling, S., Lui, L. M. W., Lee, Y., Gill, H., Teopiz, K. M. et al. (2022). Fatigue and cognitive impairment in Post-COVID-19 Syndrome: A systematic review and meta-analysis. Brain, behavior, and immunity, 101, 93–135. DOI: 10.1016/j.bbi.2021.12.020.
Chuang HJ, Hsiao MY, Wang TG, Liang HW. A multi-disciplinary rehabilitation approach for people surviving severe COVID-19-a case series and literature review. J Formos Med Assoc. 2022;121(12):2408–2415. doi: 10.1016/j.jfma. 2022.02.002.
Collin, C., Wade, D. T., Davies, S., Horne, V. (1988). The Barthel ADL Index: a reliability study. International disability studies, 10(2), 61–63. DOI:10.3109/09638288809164103.
Fernández-de-Las-Peñas, C., Rodríguez- Jiménez, J., Palacios-Ceña, M., de-la-Llave-Rincón, A. I., Fuensalida-Novo, S., Florencio, L. L., et al. (2022). Psychometric Properties of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) in Previously Hospitalized COVID-19 Patients. International journal of environmental research and public health, 19(15), 9273. DOI:10.3390/ ijerph19159273.
Guo, Q., Zheng, Y., Shi, J., Wang, J., Li, G., Li, C., et al. (2020). Immediate psychological distress in quarantined patients with COVID-19 and its association with peripheral inflammation: A mixed-method study. Brain, behavior, and immunity, 88, 17–27. DOI:10.1016/j.bbi.2020.05.038.
Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C., Stevens, J. S., et al. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nature medicine, 27(4), 601–615. DOI:10.1038/ s41591-021-01283-z.
Olezene CS, Hansen E, Steere HK, et al. Functional outcomes in the inpatient rehabilitation setting following severe COVID-19 infection. PLoS One. 2021;16(3):e0248824. Published 2021 Mar 31. doi:10.1371/journal. pone.0248824.
Singh, S. J., Puhan, M. A., Andrianopoulos, V., Hernandes, N. A., Mitchell, K. E., Hill, C. J., et al. (2014). An official systematic review of the European Respiratory Society/ American Thoracic Society: measurement properties of field walking tests in chronic respiratory disease. The European respiratory journal, 44(6), 1447–1478. DOI:10.1183/09031936.00150414.
Tseng, B. Y., Gajewski, B. J., & Kluding, P. M. (2010). Reliability, responsiveness, and validity of the visual analog fatigue scale to measure exertion fatigue in people with chronic stroke: a preliminary study. Stroke research and treatment, 2010, 412964. DOI:10.4061/2010/412964. 17. Udina, C., Ars, J., Morandi, A., Vilaró, J., Cáceres, C., & Inzitari, M. (2021). Rehabilitation in adult post-COVID-19 patients in post-acute care with Therapeutic Exercise. The Journal of frailty & aging, 10(3), 297–300. DOI: 10.14283/ jfa.2021.1.
Valenzuela, P. L., Morales, J. S., Castillo- García, A., Mayordomo-Cava, J., García- Hermoso, A., Izquierdo, et al. (2020). Effects of exercise interventions on the functional status of acutely hospitalised older adults: A systematic review and meta-analysis. Ageing research reviews, 61, 101076. DOI: 10.1016/j. arr.2020.101076.
Zhang, J., Lu, H., Zeng, H., Zhang, S., Du, Q., Jiang, T., et al. (2020). The differential psychological distress of populations affected by the COVID-19 pandemic. Brain, behavior, and immunity, 87, 49–50. DOI: 10.1016/ j.bbi.2020.04.031.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
