ФІЗИЧНА І ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СКВОШИСТІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.19

Słowa kluczowe:

сквош, спортсмен, тест, удар, корт

Abstrakt

Передумови та мета дослідження. Пошук обдарованих, здібних, перспективних дітей, здатних надалі досягати високих спортивних результатів на вітчизняному та міжнародному рівнях є одним з напрямів удосконалення системи підготовки у сучасному спорті вищих досягнень. Мета – виявити рівень фізичної і технічної підготовленості сквошистів на етапі початкової підготовки. Матеріал та методи. Дослідження проводилося на базі Фітнес-клубу «Інтер Атлетика» у м. Луцьку. У дослідженні взяли участь 20 сквошистів (20 хлопців) віком 9–13 років (4 сквошисти кожної вікової групи). Усі спортсмени належали до основної медичної групи. Усім було призначено одне і те саме експериментальне завдання. У цьому експерименті інформована згода була отримана від усіх учасників. З метою якісної організації експериментально-дослідної роботи були вибрані такі методи: теоретичний аналіз навчально-методичної літератури, методи спостереження за організацією навчально-тренувального процесу, методи педагогічного тестування, методи математичної статистики. Для визначення рівня фізичної підготовленості нами були проведені такі тести: біг на 30 м, стрибок у довжину з місця, «човниковий» біг 6х8 м, ловля палиці, стрибки на координацію «Hexagon Test», біг до 6 позначок «Ghosting». Для визначення рівня технічної підготовленості ми провели такі контрольні вправи: удар «Drive» та удар «volley-drive». Результати. Результати рухових тестів на етапі початкової підготовки показали, що більшість юних гравців у сквош мали низький та середній рівні фізичної підготовленості. Руховий тест «Біг на 30 м» показав, що більша половина учасників дослідження мають задовільні результати. Тест «стрибок у довжину з місця» та «човниковий» біг показав низький рівень цього вміння серед учасників тестування. Результат тесту «ловля палиці» показав, що 75% всіх перевірених гравців у сквош отримали задовільний результат. Також низький рівень фізичного розвитку координації виявився після проведення «Hexagon Test», який показав навіть незадовільні результати виконання вправи, що становило 10% від загальної кількості учасників. Технічна підготовка юних сквошистів прямо пропорційно залежить від фізичної підготовленості, але без напрацювання навичок гри у сквош. Тож наступні рухові тести на етапі початкової підготовки дали нам точку відліку, яку необхідно покращити протягом дослідницького періоду. Абстрактно оцінити початковий рівень розвитку тесту «Удар Drive» можна, звернувши увагу на зони, в які найчастіше влучають юні сквошисти. Більшість їхніх ударів – це потрапляння у першу і другу зони оцінки, передньої стінки та довжини відскоку. Лише двом учасникам вдалося кілька разів потрапити в зону найвищого балу, що свідчить про досить низький рівень технічних навичок учасників на початковому етапі підготовки. Аналіз результатів тесту удару «volley drive» показав, що середній результат усіх учасників приблизно 53 удари з forehand та 44 – з backhand протягом 3 хв., що становить 17 та 15 уд/хв відповідно. Висновки. Усі результати експерименту, проведеного на етапі початкової підготовки, виявляють необхідність покращити фізичну та технічну підготовленість спортсменів. Вони довели, що юні сквошисти, які не займаються систематично будь-якими видами спорту, мають середній та низький рівні загальної фізичної підготовленості. Технічні ж навички були кращими у кількох дітей, які раніше займалися ракетковими видами спорту, що ще раз доводить, що м’язова пам’ять та фізична підготовленість впливають на результат професійних умінь та навичок гравця зі сквошу.

Bibliografia

Andreeva, R., Perun, A. (2013). The history of the origin and development of squash in Ukraine and the Kherson region. Physical culture, sport and health of the nation, 16, pp. 278–283.

Baik, M., Polishchuk, L., Nagornaya, V. (2014). Coordination abilities as the main component of the preparation of high-class athletes in game sports (for example, billiards and tennis). Science in Olympic sports, (3), pp. 8–12.

Boloban, V. (2017). Sovremennye tekhnologii formirovaniya dvigatel’nyh umenij i navykov v processe obucheniya slozhnokoordinacionnym sportivnym uprazhneniyam. Nauka v olimpijskom sporte, 4, pp. 45–55.

Bondar, I.R., Vinogradskiy, B.A., Pavlova, Yu.O. (editors). (2018). Assessment of physical preparedness and health of different population groups: monografiya. 132.

Borisova, O., Nagorna, V., Shutova, S., Shlionska, O., Mytko, A., Serebryakov, O. (2020). Characteristics of the competitive activity of national teams of Ukraine in sports games on the international arena. Sports science and human health, 2(4), pp. 32–9.

Deineko, A., Cieslicka, M., Krasova, I., Bilenka, I. (2022). Ukrainian folk outdoor games in the system of physical training acilities for gymnasts aged 6–7 years. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 26(2), pp. 52–57. https://doi.org/10.15391/snsv.2022-2.004.

Deineko, A., Prusik, K., Krasova, I., Batieieva, N., Marchenkov, M. (2022). Game stretching as a modern means of developing the flexibility of 5–6-year-old female gymnasts. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 26(3), pp. 88–94. https:/doi.org/10.15391/snsv.2022-3.005.

Dolbysheva, N., Kidon, V., Kovalenko, N., Holoviichuk, I., Koshcheyev, A., Chuhlovina, V. (2020). Improvement of technical skills of 14–16-year-old athletes who are engaged in aesthetic group gymnastics. Journal of Physical Education and Sport, ® (JPES), Vol. 20 (2), Art 82, pp. 554–563. URL: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.02082.

Ibragimovich, A.E. (2022). Athletics at a Higher Educational Institution. American Journal of Social and Humanitarian Research, 3(10), pp. 83–88. https://doi.org/10.31150.

Information site. Retrrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki.

Kostiukevych, V.M. ta in. (2018). Teoretyko-metodychni osnovy upravlinnia protsesom pidhotovky sportsmeniv riznoi kvalifikatsii: kolektyvna monohrafiia.

Krutsevich, T.Yu. (2018). Theory and methodology of physical education.

Krutsevich, T., Trachuk, S. (2017). Normative foundations of the modern system of physical education of different population groups of Ukraine. Sportivniy visnik Pridniprov’ya, 1, pp. 184–188.

Lochman, V., Tyshchenko, V., Tovstopiatko, F., Pyptiuk, P., Ivanenko, S., Pozmogova, N. (2021). Use of innovative technical means to increase the training process effectiveness in handball. Journal of Physical Education and Sport ® (JPES), Vol. 21 (4), Art 215, pp. 1695–1704. Retrieved from: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04215.

Platonov, V. (2018). The structure and content of the direct training of highly qualified athletes for the main competitions. Nauka v olimpiyskom sporte, 2, pp. 17–41. Retrieved from: https://sportnauka.org.ua/wp-content/uploads/nvos/magazines/NvOS_2018_2.pdf.

Platonov, V.N. (2017). Motor qualities and physical training of athletes. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/323880488_Dvigatelnye_kacestva_i_ fiziceskaa_podgotovka_sportsmenov.

Squash Federation of Ukraine (FSU). Retrieved from: https://squash.ua/.

Terekhina, R.N., Medvedeva, E.N., Kryuchek, E.S. (2021). Sports science integration for progress of gymnastics disciplines. Theory and Practice of Physical Culture, 10, pp. 9–71. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/sports-science-integration-for-progress-ofgymnastics-disciplines.

Trachuk, S., Gen Yan, Mamedova, I. (2020). Experience of testing the physical preparedness of schoolchildren of Ukraine and the People’s Republic of China. Theory and methodology of physical education and sports, 4, pp. 96–100.

Verbitsky, S., Pityn, M. & Karatnyk, I. (2022). Prospects for improving the technical training of volleyball players at the stage of initial training through the use of interactive teaching methods. Sports Games, 3(25), pp. 4–16. doi: 10.15391/si.2022-3.01.

Opublikowane

2024-11-01

Jak cytować

Bakiko, I. V., Hrebik, O. V., & Panasiuk, O. O. (2024). ФІЗИЧНА І ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СКВОШИСТІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ. Rehabilitation and Recreation, 18(3), 214–223. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.19

Numer

Dział

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ