ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ВЕДЕННІ ВАГІТНИХ З ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНОЇ ГІПЕРТОНІЇ НА ТЛІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТА ПОРУШЕНЬ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО (ПСИХОСОМАТИЧНОГО) СТАНУ

Автор(и)

  • Я. С. Задорожний
  • З. М. Ящишин
  • І. М. Ткачівська
  • Р. П. Герич

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.16

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, добовий профіль артеріального тиску, вегетативна дисфункція, порушення психосоматичного стану.

Анотація

Мета: дослідити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу при веденні вагітних жінок з гіпертензивними розладами та ризиком розвитку гестаційної гіпертонії на тлі вегетативної дисфункції та порушень психосоматичного стану. Методи. В стаціонарних умовах міського клінічного перинатального центру і Галицької районної лікарні обстежено 172 вагітних із гіпертензивними розладами з коморбідною вегетативною дисфункцією та порушеннями психоемоційного стану. Вагітні жінки були розділені на дві групи: першу (1 і 11) і чотири підгрупи (1А і 11А, 1Б і 11Б). До 1-ої групи були віднесені вагітні з гіпертензивними розладами легкого та середнього ступенів. Жінки з тяжким ступенем АГ не були включені в дослідження із-за недостатньої кількості обстежуваних (n=6). Другу групу склали вагітні жінки з наявністю ризиків розвитку гестаційної гіпертензії. В підгрупи 1А і 11А віднесені вагітні жінки, яким до стандартної терапії додатково призначався лікувально-профілактичний комплекс, в склад якого входили медикаментозні препарати, засоби психокорекції та фізичної терапії. Вагітні жінки 1Б і 11Б підгруп отримували стандартну терапію. Контрольна група нараховувала 35 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Для вирішення завдань дослідження використовували вимірювання офісного АТ і ДМАТ. Результати. Встановлено, що на 30 день застосування лікувально-профілактичного комплексу в підгрупі 1Б добовий профіль сАТ нормалізувався у 58 (84,05%) вагітних, що на 32,73% перевищувало відповідні дані у підгрупі 1А. У вагітних жінок підгрупи 11Б спостерігали зниження середньодобового сАТ на 11,6% до (115,3±3,3) мм рт. ст. (р<0,05) і середньодобового дАТ – на 4,83% до (76,68±3,2) мм рт. ст. (р>0,05), водночас у вагітних підгруп 1А і 11А, які знаходилися під рутинним спостереженням і лікуванням згідно наказу МОЗ України № 151 від 24.01.2022 року «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», не відбулося вірогідного зниження показників середньодобового сАТ і дАТ (p>0,05 для обох підгруп). Подібну тенденцію до зниження показників АТ нами відмічено по відношенню до середньоденного сАТ, середньоденного дАТ, середньонічного сАТ і середньонічного дАТ. При порівнянні показників інших профілів ДМАТ встановлено, що між порівнюваними підгрупами вагітних жінок спостерігались відмінності більшості параметрів АТ. Так, рівні індексу часу сАТ в день у жінок 1Б підгрупи склали (16,30±4,2)%, що на 38,44% менше, ніж вихідні дані, індекс часу сАТ в ночі – (14,60±4,4)%, що також менше на 26,44% від попередніх показників, у пацієнток 11Б групи – (14,20± 6,2)% і (12,20±6,4)% відповідно, що вказувало на нормалізацію добового індексу і відповідало нормальному циркадному ритму (dippers). На час закінчення лікування в підгрупі 1Б кількість «гіпер-діперів» зменшилась на 39,13%, «нон-діперів» – на 6,9%, натомість, частка «діперів» збільшилась на 49,27%. В результаті проведеного лікування в підгрупі 1Б добовий профіль сАТ нормалізувався у 58 (84,05%) вагітних, що на 15,7% перевищувало відповідні дані у групі 1А. Це відбулось за рахунок зменшення у групі 1Б частки «гіпер-діперів» на 57,2% та «нон-діперів» на 19,0%, р<0,05. У пацієнток підгрупи 11Б індекс часу сАТ в день зменшився на 24,38% до (24,20±6)%, індекс часу сАТ в ночі зменшився на 28,73% до (32,20±6,4)%, що значимо відрізняло дані у групі 11А і вказувало на відсутність позитивної динаміки в нормалізації пресорного впливу АТ. При цьому середні показники ДІ сАТ на час закінчення лікування становили (15,6±2,1)%, а для дАТ – (15,6±2,1)%. Проте у пацієнток 1Б підгрупи відзначалася підвищена варіабельність сАТ у денний період – на 27,8% до (13,3±0,52) мм рт. ст., у вагітних 11Б підгрупи – на 19,80% до (12,1±0,5) мм рт. ст. (р<0,05 для обох груп), що свідчить про можливий ризик виникнення серцево-судинних подій, а також прееклампсії, що в подальшому потребує для даної категорії вагітних диспансерного нагляду, корекції способу життя, медикаментозного лікування та контролю АТ на період вагітності, пологів і в післяпологовому періоді. Висновки. Застосування розробленого та впровадженого лікувально-профілактичного комплексу достовірно покращує добовий ритм сАТ, збільшує частку вагітних із добовою кривою «dipper»», що вказує на ефективність запропонованого комплексу у вагітних із гіпертензивними розладами або вагітних з ризиком розвитку гестаційної гіпертонії. Вивчення показників ДМАТ у вагітних має як діагностичне, так і прогностичне значення, і його дослідження є доцільним у зазначеної категорії вагітних.

Посилання

Камінський В.В., Ткачук Р.Р., Геник Н.І., Герич П.Р., Стримбіцький В.В. Вегетативні та психосоматичні розлади у жінок під час вагітності. Сімейна медицина. 2018. № 3 (77). С. 129-138.

Камінський В.В., Ткачук Р.Р. Особливості психоемоційного стану вагітних на фоні вегетативної дисфункції. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. Київ, 2018. Випуск 30. С.120-138.

Камінський В. В., Ткачук Р. Р. Оцінка ефективності корекції вегетативних розладів та психоемоційного стану вагітних. HEALTH OF WOMAN. 2018. № 9(135). Р. 73-80; doi 10.15574/HW.2018.135.73.

Камінський В.В., Ткачук Р.Р. Diagnostic of psychosomatic disorders during pregnancy (Діагностика психосоматичних розладів під час вагітності). Репродуктивне здоров’я. 2018.8 (4). Р. 479-491.

Наказ МОЗ України від 24.01. 2022 № 151 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді» – https://www.dec.gov.ua/ mtd/gipertenzyvni-rozlady-y-vagitnyh/

Рудик Ю.С. Профіль артеріального тиску non-dipper: клінічні наслідки та можливості моксонідину. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 2022. 3 (520), С. 3-5.

Ткачук Р.Р., Камінський В.В. Дослідження стану вегетативної регуляції під час вагітності. 2018. 1 (19). Р. 35-40.

Ткачук Р.Р., Камінський В.В. The gestational process in pregnant women with disorders of the heart rate variability. World Science. 2018. Vol. 35 (4). P. 74-81.

Шеремет М.Ю. Особливості циркадного ритму артеріального тиску у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією. Буковинський медичний вісник. 2018. 3 (87). С. 117-123.

Uniitzer J., Harbin H., Schoenbaum M., Druss B. (2013) The collaborative care model: An approach for integrating physical and mental health care in Medicaid health homes. Health Home Information Resource Center, 1-13.

Anwar N., Kuppili P.P., Balhara Y.P.S. (2018) Depression and physical noncommunicable diseases: the need for an integrated approach. WHO South-East Asia. Journal of public health, 6(1). Р. 12-17

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-14

Як цитувати

Задорожний, Я. С., Ящишин, З. М., Ткачівська, І. М., & Герич, Р. П. (2023). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ВЕДЕННІ ВАГІТНИХ З ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНОЇ ГІПЕРТОНІЇ НА ТЛІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТА ПОРУШЕНЬ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО (ПСИХОСОМАТИЧНОГО) СТАНУ. Rehabilitation and Recreation, (15), 125–133. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.16

Номер

Розділ

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ