МОЖЛИВОСТІ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ РУХЛИВОСТІ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ КІНЦІВОК ТА ЗНИЖЕННЯ ЧАСТОТИ ГОСТРОГО ТРАВМАТИЗМУ

Анотація

Постізометрична релаксація (ПІР) вважається ефективним методом збільшення діапазону рухів суглобів. Ці вправи покращують продуктивність спортсменів, зменшують частоту травм, пов’язаних з їх діяльністю. У цій статті описано вплив спеціально підібраних вправ ПІР після тренування на фізичну працездатність спортсменів-легкоатлетів, якість відновлення, ризик травм та діапазон рухів у великих суглобах, а також фізіологічні механізми з метою дослідження, аналізу та інтерпретації гострих фізичних реакцій на різноманітність технік ПІР, щоб забезпечити ясність щодо впливу на продуктивність, діапазон рухів та частоту травми. Мета статті – оцінити ефективність запропонованої методики постізометричної релаксації щодо діапазону рухів у великих суглобах верхніх та нижніх кінцівок та зниження частоти гострого травматизму. Матеріал та результати. Обстеження спортсменів-легкоатлетів проводилося на базі центру спортивної медицини Сумського державного університету з вересня по грудень 2022 року. Для визначення діапазону рухів у суглобах верхніх та нижніх кінцівок та вивчення можливостей корекції відновлення нами було відібрано 40 практично здорових спортсменів-легкоатлетів. Жінок було обстежено в кількості 19 осіб, чоловіків – 21 особа. Середній вік обстежуваних жінок складав 17,5 років, чоловіків – 19,1 років. Дослідження проводилося згідно з принципами біоетики та деонтології. Усі учасники дослідження дали згоду на участь у обстеженні. Нами проводилася гоніометрія суглобів верхніх і нижніх кінцівок до впровадження спеціально підібраних вправ постізометричної релаксації та після них. Гоніометрію проводили таких суглобів, як плечові, ліктьові, променево-зап’ ястні, кульшові, колінні та гомілковостопні. Висновки. Застосування запропонованої методики постізометричної релаксації в якості активного відновлення супроводжувалося позитивною динамікою в більшості показників рухливості суглобів як верхніх, так і нижніх кінцівок (близько 80 % показників р ˂ 0,001), зниженням частоти травматизму (якщо в місячному часовому проміжку до обстеження частота травм складала 38 % (15 осіб), то після – тільки 15 % (6 осіб), р = 0,022); середня інтенсивність болю при травмах до застосування комплексу ПІР складала 2,9 (0,71) бала, а після – 1,5 (0,6) бала, р ˂ 0,001.