ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.1Ключові слова:
нейрореабілітація, інсульт, рухові розлади, інноваційні методи, віртуальна реальністьАнотація
Мета. Використання електромеханічних та роботизованих пристроїв у нейрореабілітації може значно покращити якість життя та повсякденну діяльність пацієнтів, які перенесли інсульт або страждають іншими руховими розладами. Мета статті полягає у вивченні та аналізі інтеграції інноваційних методів у реабілітаційні програми для пацієнтів після інсульту, створення нових алгоритмів реабілітації для відновлення когнітивних функцій на ранніх етапах реабілітації. Матеріал. Клінічне дослідження проводилось у період з 2022 по 2024 роки на базі неврологічного відділення Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Усього в дослідженні взяли участь 103 людини, з них 44 жінки (42,72%) і 59 чоловіків (57,28%). Вік загальної групи коливався від 45 до 64 років із середнім віком. Критерії віднесення до підгруп 1.1–1.4: вік від 45 до 74 років, як чоловіки, так і жінки з ішемічним інсультом, перший (і єдиний) інсульт в анамнезі, з помірними когнітивними порушеннями – легка деменція, не маючи тяжкої афазії, епілепсії чи епілептичних синдромів в анамнезі та наявну інформовану згоду на участь у дослідженні. Результати. Під час відновлення після інсульту використання програми комп’ютерної стимуляції може успішно покращити когнітивні функції у 54,0% пацієнтів. Це значно відрізняється від типового стандартного реабілітаційного відновлення (22,5%). Висновки. Використання інноваційних методів у реабілітаційних програмах після інсульту сприяє покращенню результатів відновлення рухових функцій та підвищенню якості життя пацієнтів. Для успішного впровадження інноваційних методів необхідно забезпечити відповідну підготовку персоналу, створити належні умови та здійснити індивідуалізацію реабілітаційних програм. Дослідження з вивчення довгострокових ефектів інноваційних методів та їх впливу на якість життя пацієнтів є необхідним для забезпечення об’єктивної оцінки їх ефективності.
Посилання
Aam, S., Einstad, M.S., Munthe-Kaas, R., Lydersen, S., Ihle-Hansen, H., Knapskog, A.B., ... & Saltvedt, I. (2020). Post-stroke cognitive impairment – impact of follow-up time and stroke subtype on severity and cognitive profile: the Nor-COAST study. Frontiers in Neurology, 11:699. DOI: 10.3389/fneur.2020.00699.
Ambrosini, E., Gasperini, G., Zajc, J., Immick, N., Augsten, A., Rossini, M., ... & Krakow, K. (2021). A robotic system with emg-triggered functional electrical stimulation for restoring arm functions in stroke survivors. Neurorehabilitation and Neural Repair, 35(4):334–345. DOI: 10.1177/1545968321997769.
Anaya, M.A., & Branscheidt, M. (2019). Neurorehabilitation after stroke: from bedside to the laboratory and back. Stroke, 50(7):e180–e182. DOI: 10.1161/STROKEAHA.118.023878.
Baniqued, P.D.E., Stanyer, E.C., Awais, M., Alazmani, A., Jackson, A.E., Mon-Williams, M.A., ... & Holt, R.J. (2021). Brain-computer interface robotics for hand rehabilitation after stroke: A systematic review. Journal of Neuroengineering and Rehabilitation, 18(1):1–25.
Doumas, I., Everard, G., Dehem, S., & Lejeune, T. (2021). Serious games for upper limb rehabilitation after stroke: a meta-analysis. Journal of neuroengineering and rehabilitation, 18:1–16.
Garzo, A., Arcas-Ruiz-Ruano, J., Dorronsoro, I., Gaminde, G., Jung, J.H., Téllez, J., & Keller, T. (2022). MERLIN: upper-limb rehabilitation robot system for home environment. In Converging Clinical and Engineering Research on Neurorehabilitation IV: Proceedings of the 5th International Conference on Neurorehabilitation (ICNR2020), October 13–16, 2020 (pp. 823–827). Springer International Publishing.
Haire, C.M., Vuong, V., Tremblay, L., Patterson, K.K., Chen, J.L., & Thaut, M.H. (2021). Effects of therapeutic instrumental music performance and motor imagery on chronic post-stroke cognition and affect: A randomized controlled trial. NeuroRehabilitation, 48(2):195–208. DOI: 10.3233/NRE-208014.
Lang, C.E., Lohse, K.R., & Birkenmeier, R.L. (2015). Dose and timing in neurorehabilitation: prescribing motor therapy after stroke. Current opinion in neurology, 28(6):549–555. DOI: 10.1097/WCO.0000000000000256.
Maier, M., Ballester, B.R., & Verschure, P.F. (2019). Principles of neurorehabilitation after stroke based on motor learning and brain plasticity mechanisms. Frontiers in systems neuroscience, 13:74. DOI: 10.3389/ fnsys.2019.00074.
Park, J.H., Shin, J.H., Lee, H., Roh, J., & Park, H.S. (2021). Alterations in intermuscular coordination underlying isokinetic exercise after a stroke and their implications on neurorehabilitation. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation, 18:1–17.
Rasheed, N.M., & Tashtoush, M.A. (2023). The Impact of Cognitive Training Program for Children (CTPC) to Development the Mathematical Conceptual and Achievement. Journal of Higher Education Theory & Practice, 23(10). DOI: 10.33423/jhetp.v23i10.6196.
van de Rakt, J., & Mccarthy-Grunwald, S. (2021). Rehabilitation of the upper limb after a stroke. Part 1. The flexion attitude synergy an multi-eclectic approach. Italian Journal of Sports Rehabilitation and Posturology, 8(17):1829–1867.
Xu, J., Branscheidt, M., Schambra, H., Steiner, L., Widmer, M., Diedrichsen, J., ... & Cortes, J.C. (2019). Rethinking interhemispheric imbalance as a target for stroke neurorehabilitation. Annals of Neurology, 85(4):502–513. DOI: 10.1002/ana.25452.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
