ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ПАЦІЄНТІВ З РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ

Автор(и)

  • З. І. Коритко
  • О. А. Гайдук
  • О. В. Базильчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.8

Ключові слова:

реабілітація, захворювання сполучної тканини, індекс активності запалення, шкала болю, сила м’язів.

Анотація

Мета: оцінити ефективність впливу заходів із фізичної реабілітації у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Матеріал. Для виявлення впливу заходів з фізичної реабілітації на перебіг захворювання у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) обстежено 37 чоловіків віком 48,5 ± 9,6 років. Для порівняння антропометричних параметрів додатково обстежена група здорових чоловіків відповідного віку (n = 20). Група порівняння (ГП) (n = 18) – пацієнти, які відновлювались у післялікарняний період самостійно згідно із загальними рекомендаціями. Основна група (ОГ) (n = 19) – пацієнти, які упродовж такого ж періоду (1,5 місяці) проходили програму з фізичної терапії (заняття з дозованою фізичною активністю з використанням ізометричних навантажень, а також дихальні вправи та вправи для зміцнення м’язів, правильного розподілу м’язового тонусу, відновлення рухливості суглобів). Стан пацієнтів оцінювали за результатами активності РА за індексом CDAI, оцінкою ступеня болю з використанням візуальної аналогової шкали болю (ВАШ), антропометричними параметрами, такими як вага, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), сила м’язів кисті (правої та лівої руки) і силові індекси (СІ). Результати. За первинного обстеження виявлено відмінність антропометричних показників пацієнтів з РА від здорових чоловіків. У пацієнтів з РА були значно нижчі показники сили кисті і правої, і лівої рук (р < 0,05). Показники силових індексів були ще нижчі (р < 0,01), оскільки хворі на РА мали тенденцію до зниження ваги тіла (р > 0,05). Пацієнти ОГ і ГП за первинного обстеження не різнилися за всіма досліджуваними параметрами (р > 0,05). За повторного обстеження пацієнти ОГ виявили статистично кращі результати (р < 0,05) відносно вихідних показників: за індексом CDAI – на 39,5%, за шкалою ВАШ – на 48,2%. У них також виявилася ще тенденція до підвищення сили кисті обох рук та силових індексів (р > 0,05). Водночас у пацієнтів ГП, які відновлювалися самостійно, спостерігали лише тенденцію до покращення усіх досліджуваних параметрів (р > 0,05). Висновки. Отримані результати дають підставу стверджувати, що дозована, індивідуально підібрана рухова активність позитивно впливає на перебіг захворювання пацієнтів з РА. У них зменшилась активність запального процесу, знизився рівень болю, а також з’явилась тенденція до покращення стану рухового апарату.

Посилання

Гонт А.А., Зарудна О.І. Ревматоїдний артрит – історія, сучасні погляди, тактика, результат. Медсестринство. 2020. № 4. С. 30–36. DOI: https://doi.org/І0.11603/2411-1597.2020.4.11870.

Коваленко В.М., Шуба Н.М., Борткевич О.П., Гарміш О.О. Проєкт уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги пацієнтам із ревматоїдним артритом. Український ревматологічний журнал. 2013. № 1(51). С. 5–11.

Коритко З.І, Медико-біологічні основи рухової активності: навчальний посібник. Львів: ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2020.

с. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/27946.

Коритко З.І., Поник Р.М., Купріненко О.В. Вплив засобів фізичної реабілітації на якість життя хворих при ревматоїдному артриті. Клінічна та експериментальна біохімія та фізіологія. 2020. № 4 (88). С. 45–52. URL: https://doi.org/10.25040/ecpb2019.04.045.

Ногас А.М. Ефективність впливу реабілітаційних заходів на відновлення функції верхніх кінцівок у хворих на ревматоїдний артрит. Public health journal. 2023. № 3. С. 88–94. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.3.11.

Ногас А.М. Ревматоїдний артрит – сучасний стан проблеми. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2013. № 1 (21). С. 298–301.

Поник Р.М., Коритко З.І. Захворюваність та особливості реабілітації хворих на ревматоїдний артрит в умовах сьогодення. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2019. № 3. С. 183–187. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10504.

Baker JoF, Mostoufi-Moab S, Long Ji, Taratuta E, Leonard MB, Zemel B. (2019) Association of Low Muscle Density With Deteriorations in Muscle Strength and Physical Functioning in Rheumatoid Arthritis. Arthritis care & research, 73(3): 355-363. https://doi.org/10.1002/acr.24126.

Bemer С, Erlacher L, Quittan M, Fenzl KH & Domer TE. Workability and Muscle Strength in Patients with Seropositive Rheumatoid Arthritis: Survey Study Protocol. JMIR research protocols. 2017; 6(3):e36. https://doi.org/10.2196/resprot.6449.

Bennett JL, Pratt AG, Dodds R et al. Rheumatoid sarcopenia: loss of skeletal muscle strength and mass in rheumatoid arthritis. Nat Rev Rheumatol, 2023; 19:239–251. https://doi.org/10.1038/s41584-023-00921-9.

Boonstra A.M., Schiphorst Preuper H.R., Reneman M., Posthumus J.B., Stewart R.E. Reliability and validity of the visual analogue scale for disability in patients with chronic musculoskeletal pain. Int J Rehabil Res. 2008. № 31. С. 165–169.

Farrow M., Biglands J., Tanner S., Henson E.M.A., Buch M.H., Emery P., Tan A.L. Muscle deterioration due to rheumatoid arthritis: assessment by quantitative MRI and strength testing. Rheumatology (Oxford, England). 2021. № 60 (3). Р. 1216–1225. DOI: https://doi.org/10.1093/rheumatology/keaa364.

Korytko Z., Kulitka E., Bas O., Chomenka H., Zahidnyy V. & Yakubovskyi T. Adequacy criteria of physical loadings and their use in sports, physical education, and physical rehabilitation. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2020. № 2(501). С. 68–77. DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77.

Zsofia N., Szigedi E., Takacs S., Csaszar-Nagy N. The Effectiveness of Psychological Interventions for Rheumatoid Arthritis (RA): A Systematic Review and Meta-Analysis. Life. 2023. № 13 (3). Р. 849. DOI: https://doi.org/10.3390/life13030849.

Smith M.H., Berman J.R. What Is Rheumatoid Arthritis? JAMA. 2022. № 327 (12). Р. 1194. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2022.0786.

Steinz M.M., Santos-Alves E., Lanner J.T. Skeletal muscle redox signaling in rheumatoid arthritis. Clin Sci (Lond). 2020. № 134 (21). Р. 2835–2850. DOI: https://doi.org/10.1042/CS20190728.

Sul B., Lee K.B., Joo Y.B., Hong B.Y., Kim J.-S., Kim K.-J., Park K.-S., Park Y.-J., Lim S.H. Twelve Weeks of Strengthening Exercise for Patients with Rheumatoid Arthritis: A Prospective Intervention Study. J. Clin. Med. 2020. № 9. Р. 27–92. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9092792.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Коритко, З. І., Гайдук, О. А., & Базильчук, О. В. (2023). ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ПАЦІЄНТІВ З РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ. Rehabilitation and Recreation, (17), 76–84. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.8

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Схожі статті

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.