ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ТА СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА У ПАЦІЄНТІВ З БРУКСИЗМОМ ТА МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ЇХ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.4.1Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація у стоматології, захворювання щелепно-лицевої ділянки, бруксизм, суглобова дисфункціяАнотація
Мета – оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонування орофаціальної зони та скронево-нижньощелепного суглобa як критеріїв ефективності реабілітації осіб з бруксизмом. Матеріал. Контрольну групу становили 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 становила 31 особа з бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксуючими шинами. Групу 2 становили 32 особи з бруксизмом, у яких додатково до шин застосували програму фізичної терапії: терапевтичні вправи, масаж, постізометричну релаксацію, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою скарг, результатів стоматологічного та загального огляду, вимірюванням амплітуди рухів нижньої щелепи, «Гамбургським тестом», індексом Helkimo. Результати. У пацієнтів з бруксизмом визначено ознаки порушення функціонування щелепно-лицевої ділянки та скронево-нижньощелепного суглоба по типу численних скарг на біль та дисфункцію орофаціальної зони, порушень жування, змін у ділянці жувальних м’язів, передньої та бокових поверхонь шиї та шийного відділу хребта, що підкріплено результатами огляду, вимірюванням амплітуди рухів нижньої щелепи, протоколу «Гамбурзького тесту», індексу Helkimo. Програма комплексної фізичної терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники порівняно з вихідними даними; визначено зменшення кількості скарг, покращення амплітуди рухів нижньої щелепи, зменшення вираженості дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. У пацієнтів, які отримували вплив тільки на периферичний компонент бруксизму (індивідуальні релаксаційні спінти), визначено покращення досліджуваних показників, що за своєю величиною поступалося ефективності розробленій програмі активної функціональної реабілітації. Висновки. У реабілітацію пацієнтів з бруксизмом доцільно включати заходи з урахуванням та корекцією не тільки локальних стоматологічних, але і загальних соматичних наслідків бруксизму, що підвищить якість їхнього життя.
Посилання
1. Al-Jewair T., Shibeika D., Ohrbach R. Temporomandibular Disorders and Their Association with Sleep Disorders in Adults: A Systematic Review. J Oral Facial Pain Headache. 2021. No. 35(1). Р. 41–53. doi: 10.11607/ofph.2780.
2. Amorim C.S.M., Espirito Santo A.S., Sommer M., Marques A.P. Effect of Physical Therapy in Bruxism Treatment: A Systematic Review. J Manipulative Physiol Ther. 2018. No. 41(5). Р. 389–404. doi: 10.1016/j.jmpt.2017.10.014.
3. Aravitska M.H., Saienko O.V. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 6–13. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01.
4. Didokha I.V., Aravitska M.G., Yatsiv Ya.M., Hrecheskyi O.V. Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 2023. 9(1). 55–68. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05.
5. Goldstein G., DeSantis L., Goodacre C. Bruxism: Best Evidence Consensus Statement. J Prosthodont. 2021. No. 30(S1). Р. 91–101. doi:10.1111/jopr.13308.
6. Jung W., Lee K.E., Suh B.J. Influence of psychological factors on the prognosis of temporomandibular disorders pain. J Dent Sci. 2021. No. 16(1). Р. 349–355. doi: 10.1016/j.jds.2020.02.007.
7. Knibbe W., Lobbezoo F., Voorendonk E.M., Visscher C.M., de Jongh A. Prevalence of painful temporomandibular disorders, awake bruxism and sleep bruxism among patients with severe posttraumatic stress disorder. J Oral Rehabil. 2022. No. 49(11). Р. 1031–1040. doi: 10.1111/joor.13367.
8. Koval N.P., Aravitska M.H. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 88–95. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.
9. Lei Q., Lin D., Liu Y., Lin K., Huang W., Wu D. Neuromuscular and occlusion analysis to evaluate the efficacy of three splints on patients with bruxism. BMC Oral Health. 2023. No. 23(1). Р. 325. doi: 10.1186/s12903-023-03044-5.
10. Manfredini D., Ahlberg J., Lobbezoo F. Bruxism definition: Past, present, and future – What should a prosthodontist know? J Prosthet Dent. 2022. No. 128(5). Р. 905–912. doi: 10.1016/j.prosdent.2021.01.026.
11. Manfredini D., Lobbezoo F. Sleep bruxism and temporomandibular disorders: A scoping review of the literature. J Dent. 2021. No. 111. Р. 103711. doi: 10.1016/j.jdent.2021.103711.
12. Matusz K., Maciejewska-Szaniec Z., Gredes T., et al. Common therapeutic approaches in sleep and awake bruxism – an overview. Neurol Neurochir Pol. 2022. No. 56(6). Р. 455–463. doi: 10.5603/PJNNS.a2022.0073.
13. Nesterchuk N.Ye., Gamma T.V., Korobkova R.M. Characteristics of the quality of life of elderly patients with traumatic damage of the lower jaw as a criterion of the efficiency of rehabilitation intervention. Rehabilitation & Recreation. 2024. No. 18 (2). Р. 20–27. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.2.
14. Vavrina J., Vavrina J. Bruxismus: Einteilung, Diagnostik und Behandlung [Bruxism: Classification, Diagnostics and Treatment]. Praxis (Bern 1994). 2020. No. 109(12). Р. 973–978. doi: 10.1024/1661-8157/a003517.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
