ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВЗЯВШИХ УЧАСТЬ В ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ

Автор(и)

  • І. О. Логвиненко Інститут охорони здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування
  • Н. Є. Нестерчук Інститут охорони здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування

Ключові слова:

реабілітація, учасник бойових дій, операції об’єднаних сил, поранення, бойова травма

Анотація

Стаття присвячена вирішенню завдання обґрунтування необхідності удосконалення системи медичної реабілітації військовослужбовців ‒ учасників бойових дій. В результаті безпосередньої участі військовослужбовців ЗС України в операції об’єднаних сил вони набувають фізичних, психологічних ушкоджень, які потребують комплексної реабілітації. В Україні впроваджено систему медичної реабілітації військовослужбовців ЗС України – учасників бойових дій на місцевому рівні. Особистий практичний досвід та проведені дослідження свідчать про необхідність розвитку програми комплексної реабілітації на державному рівні. Необхідність зумовлена як результатом бойових травм військовослужбовців, які призводять до інвалідності фізичної так і посттравматичного синдрому (ПТС) – інвалідності психологічної. Удосконалення програми реабілітації на місцевому рівні унеможливлює охоплення всього спектру питань, щодо підготовки відповідних спеціалістів, організації спеціалізованих центрів на належному рівні. На сьогоднішній день реабілітаційні центри надали соціально-психологічну допомогу більш ніж 10 000 військовослужбовців, які були демобілізовані після участі в АТО, та більш ніж 10 000 членам родин військовослужбовців Збройних Сил України. Санаторно-курортне лікування отримали понад 5 000 військовослужбовців. Пройшли соціально-психологічну адаптацію (перенавчання) близько 10 000 ветеранів. При цьому показники реабілітації військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом в Збройних Силах України, залишаються незадовільними (за даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО).

Посилання

Андрієнко О.І., Прокопович Л.Є.,Калюжна В.В. Досвід оздоровлення учасників АТО в умовах ДП «Санаторій «Новомосковський» ПрАТ «Укрпрофздо-ровниця». Проблеми та перспективи етапного відновного лікування: зб. матеріалів XV наук.-практ. конф. Тернопіль, 2015. С. 16–17.

Гайда І.М. Медико-соціальне обґрунту-вання удосконалення системи медичної реабілітації військовослужбовців на регіона-льному рівні: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.02.03. Ужгород, 2018. 24 с.

Гур’єв С. О. Аналіз медико-санітарнихнаслідків військових дій під час проведення сучасних контртерористичних операцій. С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, Н. В. Гусе-летова, О. О. Мостипан. Екстрена медицина від науки до практики. 2014. №4. 8 с.

Заковряшин А.С., Доровских И.В.,Заковряшина С.Е. Прогнозирование отда-ленных последствий боевой психической травмы с использованием логико-статисти-ческих методов. Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2006. Т. 106, № 3. С. 31-38.

Литвинцев С. В. Анализ агрессивных иаутоагрессивных действий военнослужащих с позиции оценки состояния самосознания. С. В. Литвинцев, А. А. Яворский, В. В. Нечипоренко, В. М. Лыткин. Проблемы реабилитации. 2000. № 2. 59 с.

Трихліб В. І. Гострі респіраторнізахворювання серед мобілізованих військовослужбовців. В. І. Трихліб, І. М. Гайда, С. І. Ткачук та ін. IX з’їзд інфекціоністів України: Тези доп. Тернопіль, 2015. 153 с.

Трутяк І. Особливості сучасної бойовоїхірургічної травми. І. Трутяк, І. Гайда, І. Богдан [та ін.]. Праці НТШ. Медичні науки. 2015. Т. XLI. 109-116 с.

Трутяк І.Р. Лікування бойової хірургіч-ної травми на ІІІ і ІV рівні медичної допомоги. І. Р. Трутяк, І. М. Гайда, І. С. Богдан та ін. ХХІІІ З’їзд хірургів України: Тези доп. К., 2015. 30-31 с.

Meyers L.L. Service utilization followingparticipation in cognitive processing therapy or prolonged exposure therapy for post-traumatic stress disorder. L.L. Meyers, T.Q. Strom, J. Leskela [et al.]. Military Medicine. 2013. Vol. 178 (1). 95-99 р.

Combat and Operational Stress ControlProgram MCO 5351.1 MF. Department of the NAVY, Headquarters, U.S. Marine Corps. Washington: Pentagon, 2013. 98 p. 11.Grygus I. Opracowanie metodologii iprzetestowanie zintegrowanego modelu rehabilitacji medycznej, psychologicznej i fizycznej ofiar operacji antyterrorystycznej. Igor Grygus, Ihor Hushchuk, Maria Shuhai, Oksana Matlasevych. Potrzeby i standardy współczesnej rehabilitacji. VІII Międzynarodowe Dni rehabilitacji. Rzeszów, 2016. S. 60–61.

Hammermeister J. Military applicationsof performance psychology methods and techniques: an overview of practice and research from the U.S. Army. J. of Performace Psychology. 2011. № 3. 56-62 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-23

Як цитувати

Логвиненко, І. О., & Нестерчук, Н. Є. (2021). ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВЗЯВШИХ УЧАСТЬ В ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ. Rehabilitation and Recreation, (8), 34–39. вилучено із https://health.nuwm.edu.ua/index.php/rehabilitation/article/view/142