ERGOTHERAPY IN RESTORING THE FUNCTIONAL ACTIVITY OF WOMEN AGED 50–60 WITH NEGLECT AFTER A STROKE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.4

Keywords:

occupational therapy, neglect, upper extremity, stroke, early recovery period

Abstract

Cognitive impairment after stroke is common, but remains underdiagnosed and complicates the prognosis of recovery. Some forms of cognitive impairment are observed in 40–70% of patients. The work is devoted to the specifics of the recovery of people after a stroke, against the background of which the unilateral visual-spatial ignoring syndrome, or the neglect syndrome, developed. A theoretical review of the scientific literature on this issue is presented, as well as an evaluation of the effectiveness of the program of occupational therapy intervention with the use of mirror therapy and elements of the Perfetti method in restoring the functional activity of patients with the consequences of a stroke in the conditions of a neurological hospital. The emphasis in the proposed neuropsychological rehabilitation program is on the timely diagnosis of the neglect syndrome, the early start of rehabilitation measures, the ease of application of the technique, which does not require special expensive equipment, the possibility of participation and interaction in the correctional and restorative work of both specialists who work with the patient and his immediate environment. On the basis of a set of studies, which included a theoretical analysis of scientific and methodological literature, analysis of medical documentation, determination of indicators of functional capabilities of the upper limb according to the Sollerman test and stereognosis according to the Moberg test, assessment of the patient’s functional independence according to FIM, as well as mathematical statistics methods, the effectiveness of the combination of mirror therapy was proven and elements of the Perfetti technique, which accelerates the recovery of motor function in patients with cognitive impairment after a right-hemisphere ischemic stroke in the acute and early recovery periods. Mirror therapy was carried out starting from the early recovery period, as soon as the patient’s general condition allowed, that is, hemodynamic parameters were stable and the patient could be verticalized. Training with elements of the Perfetti technique was carried out using special simulators. With the help of the Perfetti technique, the patient received the opportunity to re-evaluate information from his own body. The method allows you to learn to feel your body, distinguish the position of body parts.

References

Бачинська Н.Ю, Копчак О.О. Оцінка стану когнітивних функцій у пацієнтів із метаболічним синдромом після перенесеного ішемічного інсульту. Запорізький медичний журнал. 2018. 20 (2). С. 146–151.

Бригадир М.Б. Особливості функціонування головного мозку людини. Науковий вісник ХДУ. 2016. 1(2). С. 19–23.

Брошура шкал і тестів для оцінки стану пацієнта. Основні шкали клінічної оцінки – від гострого інсульту до нейрореабілітації. EVER Neuro Pharma GmbH. 2016. 132 с.

Гирявець М.В. Клініко-неврологічні та нейропсихологічні особливості відновлення рухової функції у хворих з когнітивними порушеннями після перенесеного ішемічного інсульту : дис. … канд. мед. наук : 14.01.15. Ужгород, 2021. 181 с.

Григус І.М., Ногас А.О., Березюк В.В. Теоретичне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації хворих на ішемічний інсульт. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини=Rehabilitation & Recreation. 2019. № 4. С. 7–12.

Дуло О.А., Дідо Ю.М. Визначення важкості неглекту як передумови побудови втручання фізичного терапевта. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2019. № 2. С. 72–76.

Настанова 00763. Реабілітація пацієнтів після інсульту. Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. URL: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3550 (дата звернення: 20.03.2024).

Пулик О.Р., Гирявець М.В. Використання дзеркальної терапії у хворих з неглектом та когнітивними порушеннями після перенесеного півкульного ішемічного інсульту. Україна. Здоров’я нації. 2018, № 2 (49). С. 54–57.

Bowen A., Bowen A., Hazelton C., Pollock A. et al. Cognitive rehabilitation for spatial neglect following stroke. Cochrane Database Syst Rev (Online). 2013/07/01. doi: 10.1002/14651858.CD003586.pub3.

Dido Y., Dulo O., Gotowski R., Grygus I. Effect of the goal-oriented physical therapy and ergotherapy tasks and dual task activities on the Berg balance scale and balance indicators in patients with the unilateral neglect. Journal of Physical Education and Sport. 2021. 21 (Supplement issue 2). 1234–1241. DOI: 10.7752/jpes.2021.s2157.

Kanai M. et al. Promoting physical activity in hospitalized patients with mild ischemic stroke: a pilot study. Topics in stroke rehabilitation. 2017; 24.4: 256–261.

Paolucci S., Bragoni М., Coiro Р. Quantification of the probability of reaching mobility independence at discharge from a rehabilitation hospital in nonwalking early ischemic stroke patients: a multivariate study. Cerebrovasc Dis. 2012; 26 (1). Р. 16–22.

Published

2024-06-10

How to Cite

Pozmogova Н. В., Bogdanovska Н. В., & Kalonova І. В. (2024). ERGOTHERAPY IN RESTORING THE FUNCTIONAL ACTIVITY OF WOMEN AGED 50–60 WITH NEGLECT AFTER A STROKE. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 36–44. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.4

Issue

Section

THERAPY AND REHABILITATION