АКТИВАЦІЯ ВАГУСА ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ АРИТМІЙ НЕЙРОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.6

Ключові слова:

аритмії, стрес, діафрагмальне дихання, вагус

Анотація

У статті розглянуто можливість застосування прийому діафрагмального дихання «вакуум» для профілактики та корекції аритмій нейрогенного походження. Зазначено, що під впливом хронічного стресу неодмінно підвищується тонус симпатичної нервової системи, що негативно впливає на регуляцію серцево-судинної системи та призводить до порушень ритму. Керуючи диханням, можна опосередковано впливати на тонус симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Безпосередній вплив на частоту серцевого ритму зумовлює зміна тонусу блукаючого нерва. У стінках стравоходу, шлунка та кишечника знаходяться численні волокна блукаючого нерва, які у разі виконання вправи «вакуум» активно стимулюються. Це викликає сильний та швидкий парасимпатичний ефект. Мета дослідження – корекція аритмій нейрогенного походження за допомогою прийому діафрагмального дихання «вакуум» та надання рекомендацій щодо попередження розвитку зазначених аритмій. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел за темою дослідження; інструментальні методи дослідження; аналіз часових та спектральних показників варіабельності серцевого ритму досліджуваних (n=19); методи математичної статистики. Результати. Показано значення дихання у опосередкованому впливі на зрушення співвідношення симпато-парасимпатичних впливів регуляції серцево-судинної системи та ритму серця. Проаналізована динаміка досліджуваних показників: частоти серцевих скорочень, показників частотної сфери (Гц) – VLF, LF, HF, ТР, що відображають активність нейрогуморальних впливів на серцевий ритм; значень максимальної амплітуди спектральних піків (мс2/Гц) – VLF, LF, HF та індекс вагосимпатичної взаємодії LF/HF; RRNN – середня тривалість RR інтервалів; SDNN – стандартне відхилення величин нормальних інтервалів RR. Висновки. Аналіз отриманих експериментальних даних дозволяє рекомендувати застосування прийому діафрагмального дихання «вакуум» для профілактики та корекції аритмій нейрогенного походження. В рамках нейромодуляції активація вагуса може буде використана в лікуванні таких захворювань, як депресія, ожиріння, захворювання шлунково-кишкового тракту, хвороби легень, які можуть ускладнювати перебіг кардіологічної патології, також у разі стресу. Вважаємо, що активація вагуса може використовуватися в комплексному лікуванні у поєднанні з традиційними підходами медикаментозної терапії.

Посилання

Іонов І.А., Комісова Т.Є. Фізіологія кардіореспіраторної системи : методичні рекомендації. Харків : ФОП Петров В.В., 2018. 66 с.

Лутай М.І., Голікова І.П., Швидка М.П. Стрес та стрес, пов’язаний з воєнними діями: вплив на серцево-судинні захворювання та ІХС : монографія / за ред. В.М. Коваленко. Київ, 2022. C. 168–191. URL: Stres-isertsevo-sudynni-zakhvoriuvannia-v-umovakhvoiennoho-stanu-szhat-y.pdf.

Страколист Г.М., Богдановська Н.В., Бессарабова О.В. Вплив діафрагмального дихання на стан ендотелію судин у молодих жінок з есенціальною гіпертензією. Rehabilitation and Recreation, 2023. №. 15. С. 111–117. DOI: 10.32782/2522-1795.2023.15.14.

Талаєва Т.В., Третяк І.В., Василинчук Н.М., Вавілова Л.Л. Патогенетичні механізми розвитку та прогресування серцево-судинної патології в умовах стресу. ІХС : монографія / за ред. В.М. Коваленко. Київ, 2022. С. 24–39. URL: Stres-isertsevo-sudynni-zakhvoriuvannia-v-umovakhvoiennoho-stanu-szhat-y.pdf.

Chakraborty Р., Farhat К., Morris L. et al. Non-invasive Vagus Nerve Simulation in Postural Orthostatic Tachycardia Syndromehttps. Arrhythmia & Electrophysiology Review. 2023. № 12. P. 31–38. DOI: 10.15420/aer.2023.20.

Gabriel M., Hurtado Р. et al. Speechinduced atrial tachycardia: A narrative review of putative mechanisms implicating the autonomic nervous system. Heart Rhythm O2. 2023. № 4(9), P. 573–580. DOI: 10.1016/j.hroo.2023.07.006.

Garg P., Claxton J., Soliman et al. Associations of anger, vital exhaustion, antidepressant use, and poor social ties with incident atrial fibrillation: The Atherosclerosis Risk in Communities Study. European Journal of Preventive Cardiology. 2021. № 28 (6), P. 633–640. DOI: 10.1177/2047487319897163.

Kaniusas E. Current Directions in the Auricular Vagus Nerve Stimulation I – A Physiological Perspective. Neuroscience. 2019. № 13. Аrticle 854. DOI: 10.3389/fnins.2019.00854.

Marcelo H.A. Ichige, Carla R. Santos et al. Exercise training preserves vagal preganglionic neurones and restores parasympathetic tonus in heart failure. Journal Physiology. 2016. № 594 (21)ю P. 6241–6254. DOI: 10.1113/JP272730.

Patterson E. Sodium-calcium exchange initiated by the Ca 2+ transient: an arrhythmia trigger within pulmonary veins. Journal of the American College of Cardiology. 2006. № 47(6). P. 1196–1206.

Suna G., Mellor G. Explaining the Unexplained: A Practical Approach to Investigating the Cardiac Arrest Survivor. Arrhythmia & Electrophysiology Review. 2023. № 12. P. 27–34. DOI:10.15420/aer.2023.06.

Prinzen F. Electro-energetics of Biventricular, Septal and Conduction System Pacing. Arrhythmia & Electrophysiology Review. 2021. № 10(4), P. 250–257. DOI: 10.15420/aer.2021.30.

Stavrakis S., Stoner J., Humphrey M. et al. TREAT AF (Transcutaneous Electrical Vagus Nerve Stimulation to Suppress Atrial Fibrillation): A Randomized Clinical Trial. JACC Clinical Electrophysiol. 2020. № 6 (3). P. 282–291.

Zhang Y., Huang Y. et al. Transcutaneous auricular vagus nerve stimulation (taVNS) for migraine: an fMRI study. Regional Anesthesia & Pain Medicine. 2021. № 46 (2). P. 145–150. DOI: 10.1136/rapm-2020-102088.

2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia. The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC) developed in collaboration with the Association for European Pediatric and Congenital cardiology (AEPC). European Heart Journal. 2020. № 41. P. 655–720. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz467.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-29

Як цитувати

Страколист, Г. М., Богдановська, Н. В., & Бессарабова, О. В. (2024). АКТИВАЦІЯ ВАГУСА ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ АРИТМІЙ НЕЙРОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ. Rehabilitation and Recreation, 18(1), 53–59. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.6

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ