ЕРГОТЕРАПІЯ У ВІДНОВЛЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК 50–60 РОКІВ З НЕГЛЕКТОМ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНСУЛЬТУ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.4

Słowa kluczowe:

ерготерапія, неглект, верхня кінцівка, інсульт, ранній відновлювальний період

Abstrakt

Когнітивні порушення після інсульту є поширеними, але залишаються мало діагностованими і ускладнюють прогноз відновлення. Деякі форми когнітивних порушень спостерігаються у 40–70% пацієнтів. Робота присвячена специфіці відновлення осіб після перенесеного інсульту, на тлі якого розвинувся синдром одностороннього зорово-просторового ігнорування, або синдром неглекту. Наведено теоретичний огляд наукової літератури з цього питання, а також проведено оцінку ефективності використання програми ерготерапевтичного втручання із застосуванням дзеркальної терапії та елементів методу Перфетті у відновленні функціональної активності пацієнтів із наслідками інсульту в умовах неврологічного стаціонару. Акцент у запропонованій програмі нейропсихологічної реабілітації зроблено на своєчасній діагностиці синдрому неглекту, ранньому початку реабілітаційних заходів, простоті у застосуванні методики, яка не потребує спеціального дорогого обладнання, можливості участі та взаємодії у корекційно-відновній роботі як фахівців, які працюють з пацієнтом, так і його найближчого оточення. На основі комплексу досліджень, який включав теоретичний аналіз науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, визначення показників функціональних можливостей верхньої кінцівки за тестом Соллермана та стереогнозу за тестом Моберга, оцінку функціональної незалежності хворого за шкалою FIM, а також методи математичної статистики, доведено ефективність поєднання дзеркальної терапії та елементів методики Перфетті, що прискорює відновлення рухової функції у пацієнтів з когнітивними порушеннями після перенесеного правопівкульного ішемічного інсульту в гострому та ранньому відновлювальному періодах. Дзеркальна терапія проводилась починаючи з раннього відновлювального періоду, як тільки дозволяв загальний стан пацієнта, тобто були стабільні гемодинамічні показники і пацієнта можна було вертикалізувати. Тренінг з елементами методики Перфетті проводився із застосуванням спеціальних тренажерів. За допомогою методики Перфетті пацієнт отримував можливість заново оцінити інформацію від власного тіла. Метод дозволяє навчити відчувати своє тіло, розрізняти положення частин тіла у просторі.

Bibliografia

Бачинська Н.Ю, Копчак О.О. Оцінка стану когнітивних функцій у пацієнтів із метаболічним синдромом після перенесеного ішемічного інсульту. Запорізький медичний журнал. 2018. 20 (2). С. 146–151.

Бригадир М.Б. Особливості функціонування головного мозку людини. Науковий вісник ХДУ. 2016. 1(2). С. 19–23.

Брошура шкал і тестів для оцінки стану пацієнта. Основні шкали клінічної оцінки – від гострого інсульту до нейрореабілітації. EVER Neuro Pharma GmbH. 2016. 132 с.

Гирявець М.В. Клініко-неврологічні та нейропсихологічні особливості відновлення рухової функції у хворих з когнітивними порушеннями після перенесеного ішемічного інсульту : дис. … канд. мед. наук : 14.01.15. Ужгород, 2021. 181 с.

Григус І.М., Ногас А.О., Березюк В.В. Теоретичне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації хворих на ішемічний інсульт. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини=Rehabilitation & Recreation. 2019. № 4. С. 7–12.

Дуло О.А., Дідо Ю.М. Визначення важкості неглекту як передумови побудови втручання фізичного терапевта. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2019. № 2. С. 72–76.

Настанова 00763. Реабілітація пацієнтів після інсульту. Настанови на засадах доказової медицини. Створені DUODECIM Medical Publications, Ltd. URL: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3550 (дата звернення: 20.03.2024).

Пулик О.Р., Гирявець М.В. Використання дзеркальної терапії у хворих з неглектом та когнітивними порушеннями після перенесеного півкульного ішемічного інсульту. Україна. Здоров’я нації. 2018, № 2 (49). С. 54–57.

Bowen A., Bowen A., Hazelton C., Pollock A. et al. Cognitive rehabilitation for spatial neglect following stroke. Cochrane Database Syst Rev (Online). 2013/07/01. doi: 10.1002/14651858.CD003586.pub3.

Dido Y., Dulo O., Gotowski R., Grygus I. Effect of the goal-oriented physical therapy and ergotherapy tasks and dual task activities on the Berg balance scale and balance indicators in patients with the unilateral neglect. Journal of Physical Education and Sport. 2021. 21 (Supplement issue 2). 1234–1241. DOI: 10.7752/jpes.2021.s2157.

Kanai M. et al. Promoting physical activity in hospitalized patients with mild ischemic stroke: a pilot study. Topics in stroke rehabilitation. 2017; 24.4: 256–261.

Paolucci S., Bragoni М., Coiro Р. Quantification of the probability of reaching mobility independence at discharge from a rehabilitation hospital in nonwalking early ischemic stroke patients: a multivariate study. Cerebrovasc Dis. 2012; 26 (1). Р. 16–22.

Opublikowane

2024-06-10

Jak cytować

Позмогова, Н. В., Богдановська, Н. В., & Кальонова, І. В. (2024). ЕРГОТЕРАПІЯ У ВІДНОВЛЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК 50–60 РОКІВ З НЕГЛЕКТОМ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНСУЛЬТУ. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 36–44. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.4

Numer

Dział

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ