ПОШИРЕНІСТЬ СИМПТОМІВ НЕФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕНАПРУЖЕННЯ У ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ

Abstrakt

Метою статті було вивчення поширеності симптомів нефункціонального перенапруження у легкоатлетів в залежності від середньої інтенсивності тренувальних занять, середньотижневої тривалості тренувань, типу виконуваного тренувального навантаження, перенесеної SARS-CoV-2 респі- раторної інфекції протягом 6 місяців, що передували обстеженню, наявності гострого травматизму чи інших гострих захворювань протягом останнього місяця, наявності симптомів вегетативної дисфункції (за Вейном). Матеріал. Успішне тренування має уникати поєднання надмірного перевантаження та неадекватного відновлення. Спортсмени можуть відчувати короткочасне зниження продуктивності без серйозних психологічних або тривалих негативних симптомів. Коли спортсмени недостатньо дотримуються балансу між тренуванням і відновленням, може виникнути нефункціональне перенавантаження. Відрізнити його від синдрому перетренованості дуже важко і залежить від клінічного результату та діагнозу виключення. Спортсмен часто демонструватиме однакові клінічні, гормональні та інші ознаки та симптоми. Результати. Ключовим словом для визнання синдрому перетренованості може бути «тривала дезадаптація» не лише спортсмена, але й кількох біологічних, нейрохімічних, і механізми гормональної регуляції. Вважається, що симптоми перетренованості, такі як втома, зниження працездатності та розлади настрою, є більш серйозними, ніж симптоми нефункціонального перенавантаження. Однак немає жодних наукових доказів, які б ні підтверджували, ні спростовували це припущення. Один підхід до розуміння етіології перетренованості передбачає виключення органічних захворювань або інфекцій і таких факторів, як дієтичне обмеження калорійності і недостатнє споживання вуглеводів і/або білка, дефіцит заліза, дефіцит магнію, алергії та інших разом з ідентифікацією ініціювання подій або тригерів. Основним показником перетренованості є зниження продуктивності, характерної для спорту, і дуже важливо підкреслити необхідність відрізняти перетренованість та інших потенційних причин тимчасової недостатньої продуктивності, таких як анемія, гостра інфекція, пошкодження м’язів і недостатня кількість вуглеводів. Висновки. Фізичні вимоги до інтенсивного навчання не є єдиними елементами розвитку перетренованості. Здається, що складний набір психологічних факторів є важливим у його розвитку, включаючи надмірні очікування від тренера або членів сім’ї, змагальний стрес, структуру особистості, соціальне оточення, стосунки з родиною та друзями, монотонність у тренуваннях, особисті або емоційні проблеми, а також вимоги, пов’язані з навчанням або роботою.