КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ СКЛАДОМ ТІЛА ТА АЕРОБНОЮ ВИТРИВАЛІСТЮ ЯК ПРЕДИКТОР СПОРТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У 16–18-РІЧНИХ ПЛАВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.21Słowa kluczowe:
склад, виступ, плавці, співвідношення, дистанція, результатиAbstrakt
У представленій статті проаналізовано складники будови тіла та фактори працездатності. Отримані дані корелювали з обсягом тренувань і спортивними результатами. Дослідження проводилося на восьми плавцях клубу MUKS Astoria в Бидгощі. Стосовно обговорюваних питань було висунуто чотири гіпотези. Перші дві припускають, що завдяки застосованому тренувальному обсягу будуть помітні відмінності в компонентах будови тіла та аеробних можливостях. Наступна гіпотеза стосується впливу компонентів будови тіла на працездатність. Четверта включає твердження про те, що застосовуваний обсяг тренування, продуктивність і компоненти будови тіла впливатимуть на спортивний результат. Дослідження показало незначні зміни в компонентах будови тіла через використовуваний обсяг тренувань. Покращено продуктивність кисневого порогу, потужності та порогу АТ. Результативність не корелювала з обсягом тренувань. Можна вважати, що вирішальним чинником підвищення працездатності є якісний складник тренувальних навантажень, тобто інтенсивність. Була відзначена статистично значуща кореляція між продуктивністю та компонентами складу тіла. Плавці з меншою кількістю жиру (FAT) і більшою кількістю води та м’язової маси (SMM) мали кращі результати. У досліджуваній групі показники FAT і SMM відповідали референтним значенням. Співвідносячи працездатність і компоненти будови тіла зі спортивними результатами, залежно від дистанції та стилю плавання, спостерігався статистично значущий кореляційний зв’язок. У стилі плавання на спині було показано, що Vo2 max і сила не відіграють такої вирішальної ролі, оскільки це технічний стиль. Більше того, спортсмени, які плавали на спині, характеризуються нижчими SMM, вмістом води та вищим FAT, досягли кращих спортивних результатів. У класичному стилі плавці з вищим кисневим порогом і максимальною потужністю, а також вищим вмістом води і SMM і меншим FAT досягли кращих спортивних результатів. У батерфляї велика сила вказувала на кращий спортивний результат. Обидва стилі вимагають високої фізичної підготовки та значних енергетичних витрат. На 100-метровій дистанції вищий вміст FAT дозволяв плавцям плавати вище у воді та досягати кращих спортивних результатів. Подібна кореляція була виявлена під час аналізу 50-метрової дистанції, підтверджуючи, що для спринтерів вищий FAT і нижчий SMM сприяють покращенню спортивних результатів.
Bibliografia
Andrieieva, O., Maltsev, D., Kashuba, V., Dutchak, M., Ratnikov, D., Grygus, I., Byshevets, N., & Horodinska, I. (2022). Relationship Between Quality of Life and Level of Physical Activity and Family Well-Being. Physical Education Theory and Methodology, 22(4):569–575. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.16.
Blomstrand, E., Radegran, G., Saltin, B. (1997). Maximum rate of oxygen uptake by human skeletal muscle in relation to maximal activities of enzymes in the Krebs cycle. Journal of Physiology, 501(2):455–460.
Bolanowski, M., Zadrożna-Śliwka, B., Zatońska, K. (2005). Body composition studies – methods and possible application in hormonal disorders. Endokrynol. Otył. Zab. Przem. Mat. 1(1):20–25.
Catalani, F., Fraire, J., Pérez, N., Mazzola, M., Martínez, A.M., Mayer, M.A. (2016). Underweight, overweight and obesity prevalence among adolescent schoolchildren in the Province of La Pamp Argentina. Arch Argent Pediatr. 114(2):154–8.
Cedric X., Bryant, Daniel J., Green. (2003). ACE Personal Trainer Manual. The Ultimate Resource for Fitness Professionals. Fourth Edition. ACE, United States. 34–42.
Czarkowska-Pączek, B., Przybylski, J. (2006). Zarys fizjologii wysiłku fizycznego. Wyd. Med. Urban & Partner, Wrocław. 86–92.
Czerwiński, J., Przybylski, W. (2001). Problem indywidualnego kierowania procesem treningowym sportowców. Trening sportowy na przełomie wieków : Międzynarodowa Konferencja Naukowo-Metodyczna, t. 17, AWF, Warszawa. 61–66.
Derbyshire, E. (2012). An Intervention to Improve Cognition and Hydration in UK School Children using Bottled Water. Complete Nutrition May. 12(2):18–20.
Escobar-Cardozo, G.D., Correa-Bautista, J.E., González-Jiménez, E., Schmidt-Rio, Valle, J., Ramírez-Vélez, R. (2020). Percentiles of body fat measured by bioelectrical impedance in children and adolescents from Bogotá (Colombia): the FUPRECOL study. Arch Argent Pediatr. 114(2):135–142.
Górski, J. (2011). Fizjologia wysiłku i treningu fizycznego. PZWL, Warszawa, wyd. I. 11. Gruszka, J., Malczyk, E. 2012.
Sposób żywienia pacjentów zgłaszających się do gabinetu dietetycznego. Bromat. Chem. Toksykol. 45(3):619–627.
Hagner-Derengowska, M., Hagner, W., Zubrzycki, I., Krakowiak, H., Słomko, W., Dzierżanowski, M., Rakowski, A., Wiącek-Zubrzycka, M. (2014). Body structure and composition of canoeists and kayakers: analysis of junior and teenage polish national canoeing team. Biol Sport. 31(4):323–326.
Ivchenko, V., Lytvynenko, Y., Aloshyna, A., Byshevets, N., Grygus, I., Kashuba, V., Shevchuk, O., Byshevets, H., Yarmolinsky, L. (2023). Dependence of the Parameters of Precision-Target Movements on the Nature of the Movements of Athletes. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 11(5):985–993. DOI: 10.13189/saj.2023.110506.
Lieberman, H.R. (2007). Hydration and cognition: a critical review & recommendations for future research. J Am Coll Nutr. 26(5):555–561.
Mahlovanyy, A., Kunynets, O., Grygus, I., Ivanochko, O. (2023). The influence of dosed physical exercise on indicators of the cardiovascular system of persons who have lost limbs. Rehabilitation & recreation. 14:63–70. DOI https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.7.
Makar, P., Pęczak-Graczyk, A., Waade, B., Maksim, H. (2015). Wpływ objętości treningowej na wyniki uzyskane podczas Mistrzostw Polski Juniorów na przykładzie wybranych klubów pływackich. Ratownictwo wodne, sport pływacki i kultura fizyczna w teorii i praktyce. 2:78–90.
Makar, P., Skalski, D., Peczak- Graczyk, A., Kowalski, D., Grygus, I. (2022). Correlations between chosen physiological parameters and swimming velocity on 200 meters freestyle distance before and after 5 months of training. Journal of Physical Education and Sport, 22(3):803–810. DOI: 10.7752/jpes.2022.03102.
Mederos, R.M., da Silva Alves, E., de Aquino Lemos, V., Schwingel, P.A., da Silva, A., Vital, R., Vieira, A.S., Barreto, M.M., da Rocha, E.A., Tufik, S., de Mello, M.T. (2015). Assessment of Body Composition and Sport Performance of Brazilian Paralympic Swimming Team Athletes. J Sport Rehabil. 9:34–37.
Moony, R., Corley, G., Godfrey, A., Quinlan, L.R., ÓLaighin, G. (2015). Inertial Sensor Technology for Elite Swimming Performance Analysis: A Systematic Review. Sensors, 16(1):18.
Moska, W., Skalski, D., Kowalski, D. (2021). Obciążenia treningowe zawodników reprezentacji kadry narodowej juniorów w pływaniu. Gdańsk. 12–17.
Moska, W., Skalski, D., Makar, P., Kowalski, D. (2018). Trening zdolności motorycznych w pływaniu. PSW w Starogardzie Gdańskim, Starogard Gdański. 132–135.
Mytskan, T.S., Mytskan, B.M., Grygus, I.M. (2023). Biosocial values and functions of physical culture. Rehabilitation and Recreation, 16:90–103. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.12.
Noradilah, M.J., Ang, Y.N., Kamaruddin, N.A., Deurenberg, P., Ismail, M.N., Poh, B.K. (2016). Assessing Body Fat of Children by Skinfold Thickness, Bioelectrical Impedance Analysis, and Dual-Energy X-Ray Absorptiometry: A Validation Study Among Malay Children Aged 7 to 11 Years. Asia-pac J public he. 12:149–151.
Petri, C., Mascherini, G., Bini, V., Anania, G., CALà, P., Toncelli, L., Galanti, G. (2016). Integrated total body composition versus Body Mass Index in young athletes. Minerva Pediatr. 8:6–9.
São RomãoPreto, L., Nogueiro Santos, A.L., Mendes, M.E., Pinto Novo, A., Pimentel, M.H. (2015). Functional impairment, fear of falling and body composition in institutionalized elderly. Enferm Clin. 25(2):81–86.
Skalski, D. (2018). Zarządzanie kryzysowe i bezpieczeństwo wodne. Wybrane aspekty ratownictwa wodnego. Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim przy udziale Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku i Towarzystwa Naukowego w Grudziądzu, Gdańsk – Starogard Gdański. 78–81.
Skalski, D., Kowalski, D., Ostrowski, A., Makar, P., Stanula, A. (2021). Dewiacje w sporcie wyczynowym a ich wpływ na edukacje zdrowotną. W: Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa. T. 4:74–80.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
