ВИВЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ КАНАДСЬКОГО ІНСТРУМЕНТА ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ЗАНЯТЬ (СОРМ) В УКРАЇНІ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.3Słowa kluczowe:
ерготерапія, інструменти оцінки, інвалідність і здоров’я, оцінка інвалідностіAbstrakt
Мета. Дослідження мало на меті вивчити використання Канадського інструмента оцінки виконання занять (СОРМ) ерготерапевтами в Україні та визначити потребу у COPM в Україні. Матеріал. Було проведено пілотне опитування 213 українських ерготерапевтів за допомогою Qualtrics. Кількісні та якісні дані були зібрані та інтерпретовані за допомогою описової статистики та тематичного аналізу з оцінкою знань ерготерапевтів про COPM, частоти використання COPM, сприйняття переваг та перешкод стосовно його використання. Результати. Результати показали, що хоча 58% українських ерготерапевтів повідомляють про певне використання COPM у клінічній практиці, частота використання скоріше випадкова, ніж систематична. Перешкоди до використання COPM включають: брак знань щодо COPM та навичок його адміністрування, недостатнє розуміння цінності COPM для клінічної практики, часові обмеження, відсутність інтеграції COPM у системи документації та небажання використовувати COPM через побоювання бути сприйнятими непрофесійними перед пацієнтами. Незважаючи на ці труднощі, учасники високо оцінили корисність COPM (8 з 10). Дослідження також виявило широке використання неавторизованих українських версій перекладу COPM; лише 13% користуються офіційною версією перекладу українською. Висновки. Отримані результати підкреслюють необхідність ретельного перекладу COPM на українську мову, який базується на доказах, і додаткової освіти українських ерготерапевтів з метою навчання компетентного використання цього інструмента оцінки. Дослідження припускає, що бар’єри у використанні СОРМ можуть виникати через відсутність розуміння філософії заняттєвої активності як ключової концепції професії, і закликає до подальших досліджень щодо використання заняттєво-орієнтованих та клієнтоорієнтованих інструментів оцінки у середовищі, де домінує медицина.
Bibliografia
American Occupational Therapy Association (2021). Standards of practice for occupational therapy. American Journal of Occupational Therapy, 75(Suppl. 3), 7513410030. https://doi.org/10.5014/ajot.2021.75S3004.
Araújo, C.R.S., Cardoso, A.A., & Magalhães, L. d. C. (2019). Efficacy of the cognitive orientation to daily occupational performance with Brazilian children with developmental coordination disorder. Scandinavian Journal of Occupational Therapy, 26(1), 46–54. https://doi.org/10.1080/11038128.2017.1417476.
Beheshti, S.Z., Hosseini, S.S., Maroufizadeh, S., & Almasi-Hashiani, A. (2022). Occupational performance of children with autism spectrum disorder and quality of life of their mothers. BMC Research Notes, 15(1), 18. https://doi.org/10.1186/s13104-021-05890-4.
Berardi, A., Galeoto, G., Guarino, D., Marquez, M.A., De Santis, R., Valente, D., Caporale, G., & Tofani, M. (2019). Construct validity, test-retest reliability, and the ability to detect change of the Canadian Occupational Performance Measure in a spinal cord injury population. Spinal Cord Series and Cases, 5, 52–52. https://doi.org/10.1038/s41394-019-0196-6.
Bonn, M.M., Dickey, J.P., Moran, B., McGuire, S., & Graham, L. (2022). Completing an interdisciplinary outpatient intervention improves patient rehabilitation goals following a mild traumatic brain injury. Physiotherapy Theory and Practice, 39(2), 310–316. https://doi.org/10.1080/09593985.2021.2022046.
Burns, A.S., Marino, R.J., Kalsi-Ryan, S., Middleton, J.W., Tetreault, L.A., Dettori, J.R., Mihalovich, K.E., & Fehlings, M.G. (2017). Type and Timing of Rehabilitation Following Acute and Subacute Spinal Cord Injury: A Systematic Review. Global Spine Journal, 7(Suppl 3), 175–194. https://doi.org/10.1177/2192568217703084.
Caire, J.M., Maurel-Techene, S., Letellier, T., Heiske, M., Warren, S., Schabaille, A., & Destruhaut, F. (2022). Canadian Occupational Performance Measure: Benefits and Limitations Highlighted Using the Delphi Method and Principal Component Analysis. Occupational therapy international, 2022, 9963030. https://doi.org/10.1155/2022/9963030.
Cameron, D., Craig, T., Edwards, B., Missiuna, C., Schwellnus, H., & Polatajko, H.J. (2017). Cognitive Orientation to daily Occupational Performance (CO-OP): A New Approach for Children with Cerebral Palsy. Physical & occupational therapy in pediatrics, 37(2), 183–198. https://doi.org/10.1080/01942638.2016.1185500.
Canadian Association of Occupational Therapists. (2002). Enabling occupation: an occupational therapy perspective, (rev. ed.). Ottawa, ON: CAOT Publications ACE.
Carswell, A., McColl, M.A., Baptiste, S., Law, M., Polatajko, H., & Pollock, N. (2004). The Canadian Occupational Performance Measure: A research and clinical literature review. Canadian Journal of Occupational Therapy, 71(4), 210–222. https://doi.org/10.1177/000841740407100406.
Colquhoun, H.L., Letts, L.J., Law, M.C., MacDermid, J.C., & Edwards, M. (2010). Feasibility of the COPM for routine use. British Journal of Occupational Therapy, 73(5), 230–236. 10.4276/030802210X12658062793726.
Creswell, J.W., & Creswell, J.D. (2018). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches (5th ed.). SAGE Publications.
Cruchinho, P., López-Franco, M.D., Capelas, M.L., Almeida, S., Bennett, P.M., Miranda da Silva, M., Teixeira, G., Nunes, E., Lucas, P., Gaspar, F., & Handovers4SafeCare (2024). Translation, Cross-Cultural Adaptation, and Validation of Measurement Instruments: A Practical Guideline for Novice Researchers. Journal of multidisciplinary healthcare, 17, 2701–2728. https://doi.org/10.2147/JMDH.S419714.
Cup, E.H.C., Scholte op Reimer, W.J.M., Thijssen, M.C.E., & van Kuyk-Minis, M.A.H. (2003). Reliability and validity of the Canadian Occupational Performance Measure in stroke patients. Clinical Rehabilitation, 17(4), 402–409. https://doi.org/10.1191/0269215503cr635oa.
de Waal, M.W.M., Haaksma, M.L., Doornebosch, A.J., & et al. (2022). Systematic review of measurement properties of the Canadian Occupational Performance Measure in geriatric rehabilitation. European Geriatric Medicine, 13, 1281–1298. https://doi.org/10.1007/s41999-022-00676-7.
Diachuk, D.D., Moroz, G.Z., Gidzynska, I.M., Kravchenko, A.M. (2023). Zaprovadzhennia patsient-orientovanoho pidhodu ta udoskonalennia orhanizatsii medychnoi dopomohy na suchasnomu etapi (Ohliad literatury) [Introducing a patientoriented approach and improving the organization of medical care at the current stage. (Literature review)]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna – Clinical and preventive medicine, 1 (23), 66–77. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.10.
Duncan, E.A., & Murray, J. (2012). The barriers and facilitators to routine outcome measurement by allied health professionals in practice: A systematic review. BMC Health Services Research, 12(1), 96. https://doi.org/10.1186/1472-6963-12-96.
Enemark, Larsen, A., Rasmussen, B., & Christensen, J.R. (2018). Enhancing a Client-Centred Practice with the Canadian Occupational Performance Measure. Occupational Therapy International, 1–11. https://doi.org/10.1155/2018/5956301.
Enemark, Larsen, A., Jessen, Winge, C., & Christensen, J.R. (2021). Clinical utility of the Danish version of the Canadian Occupational Performance Measure. Scandinavian Journal of Occupational Therapy, 28(3), 239–250. https://doi.org/10.1080/11038128.2019.1634150.
Enlow, K., Fleischer, A., & Hardman, L. (2020). Acute-Care OT Practice: Application of the Canadian Occupational Performance Measure (COPM) in a Palliative-Care Program...2020 AOTA Annual Conference & Expo. American Journal of Occupational Therapy, 74(Sup1), 1–1. https://doi.org/10.5014/ajot.2020.74S1-PO7730.
Eyssen, I.C., Steultjens, M.P., Oud, T.A., Bolt, E.M., Maasdam, A., & Dekker, J. (2011). Responsiveness of the Canadian Occupational Performance Measure. Journal of Rehabilitation Research and Development, 48(5), 517–528. https://doi.org/10.1682/jrrd.2010.06.0110.
Forsythe, M.E., & Kviz, F.J. (2006). Survey research design. In G. Kielhofner (Ed.), Research in occupational therapy: Methods of inquiry for enhancing practice (pp. 91–109). F.A. Davis Company.
Law, M., Baptiste, S., Carswell, A., McColl, M.A., Polatajko, H., & Pollock, N. (2019). Canadian Occupational Performance Measure (5th ed.-revised). Altona, Canada: COPM Inc.
Toomey, M., Nicholson, D., & Carswell, A. (1995). The clinical utility of the Canadian Occupational Performance Measure. Canadian journal of occupational therapy. Revue canadienne d’ergotherapie, 62(5), 242–249. https://doi.org/10.1177/000841749506200503.
World Federation of Occupational Therapists. (2022). Human resource project 2022. World Federation of Occupational Therapists.
World Health Organization. (2001). International classification of functioning, disability and health (ICF). World Health Organization.
Wressle, E., Eeg-Olofsson, A.M., Marcusson, J., & Henriksson, C. (2002). Improved client participation in the rehabilitation process using a client-centred goal formulation structure. Journal of rehabilitation medicine, 34(1), 5–11. https://doi.org/10.1080/165019702317242640.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2024 O. O. Mangusheva, O. B. Lazarieva, A. Enemark Larsen
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
