ВЕСТИБУЛЯРНА РЕАБІЛІТАЦІЯ СПОРТСМЕНІВ-АМАТОРІВ ПІСЛЯ КОНТУЗІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Автор(и)

  • В. Б. Місюра
  • Л. А. Рубан
  • М. В. Мішин

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.26

Ключові слова:

спортсмени-аматори, контузія головного мозку, корекційно-реабілітаційна програма

Анотація

Метою цієї роботи стало розробка корекційно-реабілітаційної програми для спортсменів-аматорів з наслідками контузії головного мозку. У дослідження були залучені 18 чоловіків молодого віку у пізньому віддаленому періоді. На рівні функції за Міжнародною класифікацією функціонування, здоров’я та обмеження життєдіяльності у всіх досліджуваних була присутня спастичність м’язів нижньої кінцівки та порушення опорної функції кінцівок та рівноваги. До розробленої 28 денної корекційно-реабілітаційної програми входили кінезіотерапія, постурально-пропріоцептивна гімнастика, гідрокінезіотерапія, індівідуальні заняття за методикою ПНФ, заняття на системі Redcord, біговій доріжці зі змінним навантаженням «КОСМОС», сенсорної біговій доріжці С-mill, пристрої Hunova, скандинавська ходьба. За допомогою мануального м’язового тесту Ловетта, тесту на баланс в положенні стоячи за Боханном, тестування вестибулярної координації та паттерну ходьби за тестом «Встань та йди» статистично підтверджено ефективність розробленої корекційно-реабілітаційної програми. Так, статистично значуще збільшився показник м’язів черевного пресу, м’язів розгиначів хребта, квадратного м’язу попереку, клубово-поперекового м’язу, привідних м’язів стегна, чотириголового м’язу стегна, переднього великогомілкового м’язу, триголового м’язу гомілки, двоголового м’язу стегна, середнього та великого сідничного м’язів стегна (р<0,05) за тестом Ловетта. При первинному дослідженні середньостатистичний показник балансу за Боханном у всіх осіб вказав на нестабільність довго утримувати положення стоячи на обох ногах без сторонньої допомоги. Динаміка цього показника підтвердила ефективність розробленої програми (р<0,05). При первинному дослідженні тестування вестибулярної координації та паттерну ходьби за тестом «Встань та йди» середній час виконання складав від 20 сек і більше. Після проходження реабілітації за розробленою програмою пацієнти у середньому проходили тест за 12-14 сек і майже наблизилися до нормативного значення (11 cек). Таким чином, ефективність комплексності реабілітаційного втручання дозволяє істотно поліпшити вестибулярну координацію та паттерн ходьби спортсменів-аматорів з наслідками контузії головного мозку, навіть у пізньому віддаленому періоді, та наблизити повернення до спортивної діяльності.

Посилання

Аханов Г. Ж., Дюсембеков Е. К., Нурбакыт А. Н. Клинико-эпидемиологические аспекты черепно-мозговой травмы. Нейрохирургия и неврология Казахстана. 2017. 2 (47). С. 65–71.

Богдановська Н. В., Кальонова І. В. Сучасні технології корекції рухових порушень у хворих з ішемічним інсультом. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2017. 2. С. 5-10.

Воронова В. Я., Лазарєва О. Б., Ковельська А. В., Кобінський О. В. Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. 1. С. 57-63.

Коршняк В. О. Вплив вибухової хвилі на формування неврологічної симптоматики у хворих з бойовою черепно-мозковою травмою. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. 5(83).

Коршняк В. О., Насібуллін Б. А. Сучасні погляди на механізми впливу вибухової хвилі на центральну нервову систему та формування неврологічної симптоматики. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. 6. С. 139-142.

Матвейко О., Кунинець С., Боярчук О., Романчук В., Яворський А. Засоби фізичного виховання – напрям відновлення боєготовності військовослужбовців після контузії головного мозку. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019. Том 4. № 3 (19). С. 13-19.

Мирзаева Н. С. Некоторые аспекты патогенеза черепно-мозговой травмы. Клінічна та профілактична медицина. 2018. 1(4). С. 78-83.

Никифоров М. В., Королев А. А. Клинико-эпидемиологический анализ тяжелой черепно-мозговой травмы: роль нутриционной поддержки пострадавших с длительными нарушениями сознания. Медико-биол. и социально-психол. проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. 2020. 2. С. 32-43.

Ольховий О. М. Професійна діяльність офіцерів з питань управління фізичною підготовкою. Педагогіка, психологія та медико-біологічніпроблеми фізичного виховання і спорту. 2012. 10. С. 50–54.

Рубан Л., Місюра В. Якість життя, вестибулярна дискоординація та порушення паттерну ходьби спортсменів-аматорів з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова 2022. 8(153). С. 75-79.

Черненко І. І., Чухно І. А. Епідеміологічні та клінічні аспекти наслідків черепно-мозкової травми. Вісник соціал. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2017. 4(74). С. 5-10.

Afonin V, Kizlo L., Fedak S. Psykhichnyi stan ta rezultatyvnist fizychnoi diialnosti viiskovosluzhbovtsiv. Moloda sportyvna nauka Ukrainy. 2013. 17(2). С. 10–15.

Honcharov A., Ruban L., Litovchenko A., Okun D., Turchinov, A. Physical therapy for oldtimer athletes with chronic back pain. Physiotherapy Quarterly. 2020. 28(2). P. 20-24.

Khellaf A, Khan D. Z., Helmy A. Recent a dvances in traumatic brain injury. J Neurol. 2019. 266(11). Р. 2878-2889.

Laskowski RA, Creed JA &Raghupath i R. Pathophysiology of Mild TBI: Implication s for Altered Signaling Pathways. In: Kobeissy FH, editor. Brain Neurotrauma: Molecular, Neuropsychological, and Rehabilitation Aspects . Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis . 2015. Chapter 4.

Romanchuk S. V., Oderov A. M., Fedak S. S., Afonin V. M., Lesko O. M. Doslidzhennia subiektyvnoi dumky uchasnykiv boiovykh dii shchodo vazhlyvosti fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv. Naukovyi chasopys nats ped un-tu im MP Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). 2017. 5K (86)17. Р. 286–292.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-13

Як цитувати

Місюра, В. Б., Рубан, Л. А., & Мішин, М. В. (2022). ВЕСТИБУЛЯРНА РЕАБІЛІТАЦІЯ СПОРТСМЕНІВ-АМАТОРІВ ПІСЛЯ КОНТУЗІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. Rehabilitation and Recreation, (12), 198–203. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.26