ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ PUSH-СИНДРОМУ НА ПРОЦЕС РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

Автор(и)

  • М. Сабадош
  • С. Ястремська
  • В. Кормільцев
  • М. Дуб

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.6

Ключові слова:

фізична терапія, інсульт, PUSH-синдром, баланс

Анотація

Інсульт в Україні, як і в інших частинах світу, залишається однією з найпоширеніших причин інвалідності та передчасної смерті. Пошкодження головного мозку внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу є причиною різних розладів, у тому числі моторних, сенсорних, когнітивних та емоційних. Всі ці розлади і патологічні синдроми є обтяжуючими і гальмуючими факторами в процесі відновлення втрачених функцій. Мета. Вивчити питання застосування фізичної терапії, як терапевтичного методу, спрямованого на регрес PUSH-синдрому у пацієнтів після інсульту у гострому періоді. Методи. Аналіз наукової літератури та досвіду зарубіжних колег. Результати. Існує невелика кількість даних про здатність пацієнтів з PUSH-синдромом відновити активність повсякденного життя. Примусовий контроль вертикального положення під час локомоції, тренування активного бічного сидіння, як і терапія Lokomat визнані ефективними методами зменшення РВ пацієнтів з інсультом та мають значний вплив на показники балансу. Комп’ютерна інтерактивна навчальна програма з візуальним зворотнім зв’язком ефективніше сприяла одужанню від PUSH-синдрома, порівняно з тренінгами з дзеркальним зоровим зворотнім зв’язком. І хоча беззаперечно визнаною є ефективність фізичної терапії у пацієнтів після інсульту, серед досліджень ми не знайшли таких, що вивчають особливості застосування балансотерапії та її впливу саме на зменшення проявів PB. Висновки. Було ретроспективно проаналізовано підходи до відхилень у сприйнятті вертикальності у осіб із Pusher Behavior (РВ) та вплив цих порушень на якість та тривалість реабілітації. Наявність у пацієнта PUSH-синдрома не повинна бути перешкодою для тренування стояння, балансу та ходи, хоча, вочевидь, буде мати свої особливості. Більше того, за рахунок збільшення потоку сенсомоторних аферентних сигналів під час тренувань, регресування PB може прискоритись.

Посилання

Віноградов М. М., Лазарєва О. Б. Високоінтенсивне тренування як засіб фізичної терапії при лівопівкульних геморагічних інсультах: огляд зарубіжного досвіду. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2020. № 1. С. 90–94. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2021.1.90-94

Воронова Я. В., Лазарєва О. Б., Ковельська А. В., Кобінський О. В. Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. № 1. С. 57–63. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2021.1.57-63

Лазарєва О., Шевчук Ю. Фактори ризику падінь у розробленні стратегій втручань ерготерапевта для осіб похилого та старечого віку.Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. № 2. C. 127–132. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2021.2. 127-132

Babyar S. R., Peterson M. G., Reding M. Case-Control study of impairments associated with recovery from “pusher syndrome” after stroke: logistic regression analyses. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. 2017. Vol. 26, No. 1. P. 25–33. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2016.08.024

Bannikova R., Lazarieva O., Vitomskyi V., Kerestei V., et al. Physical rehabilitation of patients with cerebral blood flow acute disorders in the late recovery period. Sport Mont. 2021. Vol. 19, Suppl. 2. P. 159–163. DOI: 10.26773/smj.210927

Barra J., Marquer A., Joassin R., Reymond C., et al. Humans use internal models to construct and update a sense of verticality. Brain. 2010. Vol. 133, No. 12. P. 3552–3563. DOI: 10.1093/brain/awq311

Bergmann J., Bardins S., Prawitz C., Keywan A., et. al. Perception of postural verticality in roll and pitch while sitting and standing in healthy subjects. Neuroscience Letters. 2020. Vol. 730. P. 135055. URL: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2020.135055 (Last accessed: 17.03.2022).

Bohannon R. W. Ipsilateral pushing in stroke. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 1996. Vol. 77, No. 5. P. 524. URL: https://doi.org/10.1016/s0003-9993(96)90050-7 (Last accessed: 16.03.2022).

Davies P. M. Steps to follow: a guide to the treatment of adult hemiplegia. Secaucus: Springer-Verlag, 1991. 492 с.

Fujino Y., Takahashi H., Fukata K., Inoue M., et al. Electromyography-guided electrical stimulation therapy for patients with pusher behavior: a case series. NeuroRehabilitation. 2019. Vol. 45, No. 4. P. 537–545. DOI: 10.3233/NRE-192911

Fukata K., Amimoto K., Fujino Y., Inoue M., et al. Starting position effects in the measurement of the postural vertical for pusher behavior. Experimental Brain Research. 2021. Vol. 238, No. 10. P. 2199–2206. DOI: 10.1007/s00221-020-05882-z

Fukata K., Amimoto K., Inoue M., Shida K., et al. Effects of performing a lateralreaching exercise while seated on a tilted surface for severe post-stroke pusher behavior: a case series. Topics in Stroke Rehabilitation. 2020. Vol. 28, No. 8. P. 606–613. DOI: 10.1080/10749357.2020.1861718

Gillespie J., Callender L., Driver S. Usefulness of a standing frame to improve contraversive pushing in a patient post-stroke in inpatient rehabilitation. Proceedings (Baylor University. Medical Center). 2019. Vol. 32, No. 3. P. 440–442. DOI: 10.1080/08998280.2019.1593763

Hugues A., Di Marco J., Ribault S., Ardaillon H., et al. Limited evidence of physical therapy on balance after stroke: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2019. Vol. 14, No. 8. P. e0221700. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0221700 (Last accessed: 10.03.2022).

Karnath H. O., Broetz D. Understanding and treating “pusher syndrome”. Physical Therapy. 2003. Vol. 83, No. 12. P. 1119–1125. DOI: 10.1093/ptj/83.12.1119

Krewer C., Luther M., Müller F., Koenig E. Time Course and Influence of Pusher Behavior on Outcome in a Rehabilitation Setting: a prospective cohort study. Topics in Stroke Rehabilitation. 2013. Vol. 20, No. 4. P. 331–339. DOI: 10.1310/tsr2004-331

Krewer C., Rieß K., Bergmann J., Müller F., Jahn K., Koenig E. Immediate effectiveness of single-session therapeutic interventions in pusher behaviour. Gait Posture. 2013. Vol. 37, No. 2. P. 246–250. DOI: 10.1016/j.gaitpost.2012.07.014

Mullie Y., Duclos C. Role of proprioceptive information to control balance during gait in healthy and hemiparetic individuals. Gait Posture. 2014. Vol. 40, No. 4. P. 610–615. DOI: 10.1016/j.gaitpost.2014.07.008

Paci M., Baccini M., Rinaldi L. A. Pusher behaviour: a critical review of controversial issues. Disability and Rehabilitation. 2009. Vol. 31, No. 4. P. 249–258. DOI: 10.1080/09638280801928002

Paci M., Matulli G., Megna N., Baccini M., Baldassi S. The subjective visual vertical in patients with pusher behaviour: a pilot study with a psychophysicalapproach. Neuropsychological Rehabilitation. 2011. Vol. 21, No. 4. P. 539–551. DOI: 10.1080/09602011.2011.583777

Paci M., Nannetti L. Physiotherapy for pusher behaviour in a patient withpoststroke hemiplegia. Journal of Rehabilitation Medicine. 2004. Vol. 36, No. 4. P. 183–185. DOI: 10.1080/16501970410029762

Roller M. L. The ‘Pusher Syndrome’. Journal of Neurologic Physical Therapy. 2004. Vol. 28, No. 1. P. 29. URL: https://doi.org/10.1097/01.npt.0000284775.32802.c0 (Last accessed: 18.03.2022).

Saeys W., Herssens N., Verwulgen S., Truijen S. Sensory information and the perception of verticality in post-stroke patients. Another point of view in sensory reweighting strategies. PLoS One. 2018. Vol. 13, No. 6. P. e0199098. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0199098 (Last accessed: 18.03.2022).

Saeys W., Vereeck L., Truijen S., Lafosse C., Wuyts F .P., Van de Heyning P. Influence of sensory loss on the perception of verticality in stroke patients. Disability and Rehabilitation. 2012. Vol. 34, No. 23. P. 1965–1970. DOI: 10.3109/09638288.2012.671883

Santos-Pontelli T. E., Pontes-Neto O. M., Araujo D. B., Santos A. C, Leite J. P. Neuroimaging in stroke and non-stroke pusher patients. Arquivos de Neuro-Psiquiatria. 2011. Vol. 69, No. 6. P. 914–919. DOI: 10.1590/s0004-282x2011000700013

Sheehy L., Taillon‐Hobson A., Sveistrup H., Bilodeau M., Yang C., Finestone H. Sitting balance exercise performed using virtual reality training on a stroke rehabilitation inpatient service: a randomized controlled study. PM & R : the journal of injury, function, and rehabilitation. 2020. Vol. 12, No. 8. P. 754–765. DOI: 10.1002/pmrj.12331

Yang Y. R., Chen Y. H., Chang H. C., Chan R. C., Wei S. H., Wang R. Y. Effects of interactive visual feedback training on post-stroke pusher syndrome: a pilot randomized controlled study. Clinical Rehabilitation. 2014. Vol. 29, No. 10. P. 987–993. DOI: 10.1177/026921551456489

Institute for Health Metrics and Evaluation. Rehabilitation is not a service for the few. Institute for Health Metrics and Evaluation 2021: 2021, Jan 21, Seattle, USA. URL: http://www.healthdata.org/results/data-visualizations (Last accessed: 17.03.2022).

Grygus I., Romanyshyn M. (2013). Clinical Review of Physical Therapy Intervention of Swallowing Disorder after Stroke. Journal of Health Sciences, 3(1), 87-96.

Stroke Association House. Data On Stroke Burden. Stroke Association House 2021: 2020, Brussels, Belgium. URL: http://strokeeurope.eu/ (Last accessed: 19.03.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-06

Як цитувати

Сабадош, М., Ястремська, С., Кормільцев, В., & Дуб, М. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ PUSH-СИНДРОМУ НА ПРОЦЕС РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & Recreation), (11), 58–67. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.6