ПРИНЦИПИ «РЕФОРМИ ОФХОРОНИ ЗДОРОВ’Я» ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР У ПРОФІЛАКТИЦІ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ

Автор(и)

  • П. Є. Лівак
  • І. В. Костюк

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.16

Ключові слова:

8 принципів здоров’я, розсіяний склероз, фізична реабілітація

Анотація

Принципи «реформи охорони здоров’я», які були започатковані кількома лікарями наприкінці ХІХ століття та були названі «Новий старт», є актуальні й для нашого часу. Ці принципи активно застосовуються у деяких навчально-оздоровчих християнських центрах, націлені на зміну способу життя пацієнтів, ґрунтуються на «комплексному підході» до лікування захворювань. Вони включають вісім важливих для життя факторів: харчування, вправи, вода, сонце, помірність, повітря, відпочинок, довіра до Бога. Прихильники цього вчення стверджують, що, якщо ці фактори застосовувати належним чином, то вони мають потужну не тільки профілактичну, а й лікувальну дію. Наявність великої кількості випадків зміни перебігу захворювань при зміні способу життя переконують у ефективності впливу цих природних методів на організм та у застосуванні їх при розсіяному склерозі. Сучасна доказова медицина аргументує, що кожен із аспектів повсякденно життя людини суттєво впливає (позитивно або негативно) на здоров’я. А застосування принципів здоров’я здатне позитивно впливати на організм хворого та змінювати перебіг розсіяного склерозу, що в результаті призводить до покращення якості життя. Досягнення бажаного результату можливе за умов: застосування в комплексі з лікуванням розсіяного склерозу принципів здорового способу життя. Зміна харчових звичок, організація повсякденної діяльності, комплекс фізичних вправ, ходьба, водна процедури, правильний режим чергування фізичних навантажень та відпочинку гарантує ефективний результат. Більше того утримання від усього, що шкодить здоров’ю та поміркованість у корисному допоможе сформувати позитивне мислення. Рекомендовані методи реабілітації необхідно коригувати відповідно до стану хворого, оскільки деякі процедури вимагають скасування у період загострень. Важливо, щоб на кожній стадії лікування рідні та близькі робили сприяли уповільненню прогресування захворювання та допомагали поліпшити якість життя пацієнту. Якісних досліджень з комплексного впливу природних методів протягом прогресування розсіяного склерозу проводилося недостатньо, а ефективність їхнього застосування спостерігалася лише в окремих випадках, тому констатуємо, що вивчення піднятого питання потребує подальшої роботи.

Посилання

Trapp B. D. Multiple sclerosis: an immune or neurodegenerative disorder? Annu. Rev. Neurosci. 2008. Vol. 31. P. 247–269.

Яхно Н. Н., Шмидт Т. Е. Рассеянный склероз. Справочное руководство для врачей. 7-ме вид. Москва : МЕДпресс-информ, 2021. 280 с.

COVID-19: поражение нервной системы и психолого-психиатрические осложнения / И. И. Шепелева та ін. Социальная и клиническая психиатрия. 2020. Т. 30, № 4. С. 76–82.

Жизнь с рассеянным склерозом: рук. для пациентов, членов их семей и мед. работников / А. Н. Бойко та ін. Москва : Практ. медицина, 2019. 375 с.

Биохимия нервной ткани : учебно-методическое пособие / ред. А. Шестопалова ; сост.: В. Давыдов, О. Комаров. Москва : Белый Ветер, 2018. 56 с.

Земба Е., Лапыгина О., Кадач О. Влияние закаливания на организм человека в системефизического воспитания. Молода спортивна наука Украины. 2010. Т. 4. С. 84–90.

Роль воды в клетке. Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Роль_воды_в_клетке (дата звернення: 06.12.2021).

Антонов В. Водолечение – просто и доступно. Москва : ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2005. 126 с.

Гриневич В. Б., Захарченко М. М. Современные представления о значении кишечного микробиоценоза человека. Способы коррекции его нарушений. Новые СанктПетербургские врачебные ведомости. 2003. № 3. С. 13–20.

Computational profiling of the gut-brain axis: microflora dysbiosis insights to neurological disorders / N. Dovrolis et al. Briefings in Bioinformatics. 2019. Vol. 20, no. 3. P. 825–841. URL: https://doi.org/10.1093/bib/bbx154 (date of access: 07.12.2021).

Мечников И. И. Этюды оптимизма. 2-ге вид. Москва : Наука, 1987. 328 с.

Оден М. Роды и эволюция Homo Sapiens. Москва : Издательство Назаровых, 2016. 200 с.

Терещенко Л. П., Волошина Н. П. Микробиота кишечника и аутоимунные заболевания. Обзор литературы. Український вісник психоневрології. 2020. Т. 28, № 3. С. 65–67.

Карбышев М. С., Абдулаев Ш. П. Биохимия оксидативного стресса : учебно-методическое пособие. Москва, 2018. 60 с.

Лечебная физкультура для больных рассеяныім склерозом / В. В. Овчаров та ін. Медицинский портал MED24INFO. URL: http://www.med24info.com/books/lechebnayafi z k u l - t u r a - d l y a - b o l - n - h - r a s s e y a n n - m - sklerozom/ (дата звернення: 07.12.2021).

Каронова Т. Л., Шмонина И. А., Тотолян Н. А. Рассеянный склероз и уровень обеспеченности витамином D. Артериальная гипертензия. 2015. Т. 21, № 2. С. 121–129. URL: https://doi.org/10.18705/1607-419X-2015-21-2-121-129 (дата звернення: 03.12.2021).

Дедов И. И., Мельниченко Г. А. Дефицит витамина D у взрослых: диагностика, лечение профилактика. 39 с. URL: https://rae-org.ru/system/files/documents/pdf/kr342_deficit_vitamina_d_u_vzroslyh.pdf (дата звернення: 02.12.2021).

Markov D., Goldman M. Normal sleep and circadian rhythms: neurobiologic mechanisms underlying sleep and wakefulness. The Psychiatric Clinics of North America. 2006. Vol. 29, no. 4. P. 841–853.

Сон. Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Сон (дата звернення: 03.12.2021).

Уайт Е. Патриархи и пророки. Заокский: Источник жизни, 1994. 755 с.

Уайт Е. Воздержание. Заокский: Источник жизни, 2010. 292 с.

Ясин М. И., Гусева Е. С. Религиозность, дистресс и здоровье. Вестник Удмуртского Университета. 2017. № 1. С. 46–51.

Type I interferons and microbial metabolites of tryptophan modulate astrocyte activity and central nervous system inflammation via the aryl hydrocarbon receptor / V. Rothhammer et al. Nature medicine. 2016. Vol. 22, no. 6. P. 586–597.

Gut bacteria from multiple sclerosis patients modulate human T cells and exacerbate symptoms in mouse models / E. Cekanaviciute et al. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2017. Vol. 114, no. 40. P. 10713–10718.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-07

Як цитувати

Лівак, П. Є., & Костюк, І. В. (2022). ПРИНЦИПИ «РЕФОРМИ ОФХОРОНИ ЗДОРОВ’Я» ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР У ПРОФІЛАКТИЦІ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ. Rehabilitation and Recreation, (11), 135–145. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.16

Номер

Розділ

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ