ЗИМОВІ ВИДИ СПОРТУ У ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ (1911–1939 РР.)

Автор(и)

  • С. Заборняк
  • Т. Мицкан
  • Б. Мицкан
  • І. Григус

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.23

Ключові слова:

зимовий спорт, українці

Анотація

Мета – розкрити особливості розвитку лижного і ковзанярського спорту, хокею на льоду з шайбою серед українців у період з 1911 по 1939 рр. Методи. В дослідженні використаний історичний метод. Джерельна база: обласні архіви Івано-Франківська, Львова, Перемишля, Ряшева, Кракова. Результати. Встановлено, що зимові види спорту серед українців Галичини почали розвиватися з кінця ХІХ століття. Катання на ковзанах розвивалося в секціях Львівського лижв’ярського (ковзанярського) українського та польського товариств «Сокіл». Ковзанки у Львові влаштовували на численних міських ставках. Перші крижані поля для фігурного катання були на Пелчинському та Панєнському ставах (обидва – у сучасному районі вулиці Сахарова). Центром розвитку ковзанярства у 1930–40-х роках була ковзанка Львівського товариства лижв’ярського на Цитаделі. Тут були групи фігурного катання для чоловіків і жінок. В Станіславові ковзанка щороку відкривалася в парку барона Ромашкана (нині парк Т. Шевченка) завдяки відомому в місті підприємцю Лучинському. Перші повідомлення про хокей із шайбою українською мовою вийшли 1904 року у Львові, тоді спорт називали гокей або гакі́вка. 15 січня 1905 року на ковзанці Панєвського ставу (Львів) відбувався перший хокейний матч на території України. У 1909 р. Медард Кавецький прочитав у Львові лекцію «Хокей на леді». 1910 року побачили світ перші правила хокею з шайбою українською, які уклав Іван Боберський під назвою «Правила до гаківки». Хокейні секції успішно функціонували в українських академічних гімназіях, хокей розвивався спортивних клубах Львова, Коломиї, Перемишля, Станіславова та Тернополя. Розвиток лижного спорт у серед українців в досліджуваний період тісно пов’язаний зі створенням і діяльністю Карпатського лещетарського клубу. З моменту створення клубу стала можливість утворення лижних секцій, підготовки спортсменів і тренерів, проведення змагань. У зимові місяці, спочатку у Львові, а потім і всюди, де жили українці, почалися масові катання на лижах. В карпатських селах (Космач, Славське, Ворохта, Кременець та багатьох інших) були створені гірськолижні курорти, які стали осередками підготовки стрибунів на лижах з трампліна. Висновок. Представники українського етносу досягли вагомих спортивних результатів і були учасниками перших зимових Олімпіад (І–ІV), виступаючи за команди Польщі, Румунії, Канади. Серед них біатлоніст Степан Вітковський, хокеїст Адам Ковальський (народився в Івано-Франківську), Валентин Білас – біг на ковзанах, Роман Турушанко – вихованець Українського спортивного клубу «Довбуш», фігурне катання.

Посилання

Банах В. І., Бережанський О. О., Яворський Ю. М. Історія та становлення лижного спорту в Україні. Стрибки на лижах з трампліна. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка. 2017; 8: 69–77.

Вацеба О. Карпатський лещетарський клуб як символ розвитку спортивного руху Галичини (з нагоди 90-ліття від дня утворення). Наш спорт. Львів. 2015: 32–35.

Вацеба О. Нариси з історії спортивного руху в Західній Україні. Івано-Франківськ : Лілея, 1997. 232 с.

Галевич В. Стрибки на лижах із трампліна та лижне двоборство в Україні. Кременець, 2017. 400 с.

Гоменюк І. Жага перемоги: українці на зимових Олімпіадах 1920–30-х рр. Блог. 22.02.2018.

Ґранкін П. Статті (1996-2007). Львів : Центр Європи, 2010. 312 с.

Енциклопедія олімпійського спорту України / за ред. В. М. Платонова. Київ : Олімпійська література, 2005. 462 с.

Заборняк С., Мицкан Б. Українські спортивні клуби (1900–1939 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2015. Вип. 21. С. 16–24.

Зимовий спорт у Львові //http://lviv.travel/ua/index/2022olympics/wintergames

Карпов И. Лыжный трамплин на Черепановой горе [Електронний ресурс] retroua. 2013. Режим доступу до ресурсу: http://www.retroua.com/киев/792-лыжный-трамплин-на-черепановой-горе/.77

Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860–2011. Львів, 2011.

Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. Львів, 1932.

Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. Львів, 2009. 528 с.

Лижі. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. СПб., 1890–1907.

Кудрявцев В., Кудрявцева Ж. Історія двох дерев’яних підошв. Спорт світу та світ спорту. Молода гвардія. 1987. 331 с.

Мандрівки спортивними об’єктами Львова / упоряд. Я. І. Яремко. Львів : «Тріада плюс», 2012. 168 с.

Новорічна ковзанка // http://www.prolviv.com.ua/993/

Нога О. Світ львівського спорту 1900–1939. Львів : НВФ «Українські технології», 2004. 784 с.

Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортивної традиції / за ред. Є. Приступи. Львів : ЛДУФК; Апріорі, 2017. 232 с.

Спортове Товариство «Україна» (Львів). До 80-річчя заснування: Альманах. Ред. кол. Й. Лось та ін. Львів : Світ, 1991. 136 с.

Стецьків Б. Найгарніший у Польщі трамплін. Стадіон. 1927. С. 9.

Стрибки на лижах з трампліну [Електронний ресурс]. Федерація Лижного Спорту України. Режим доступу до ресурсу: http://www.sfu.org.ua/divisions/ski-jumping

Трамплін на Кайзервальді [Електронний ресурс] / lviv_format / / livejournal. 2012. Режим доступу до ресурсу: http://lvivformat.livejournal.com/153721.html

Hołosiatsia mista i seła. Ohliad dijalnosti KLK – Worochta w zymowomu sezoni 1938 r. II-yj bih na 12 km. Zmah. 1938; 17: 5.

25-littia ST «Ukrajina». Lwów, 1936. S. 65.

Baczaćki O. Razwytok hakiwky w sportowomu towarystwi «Ukrajina», «Nacija i Sport» Lwów 1991, S. 31.

Chodorowski J. Hromadianyn – wychownyk (do 45-riczczia publicystycznoji dijalnosti prof. Stepana Hajduczka. Ukrajinske Słowo. Paryż, 1956; 767.

Deń Ukrajinskoho Leszczetaria u Jasyni. Zmah. 1938; 13: 4.

Dworakowski A. Przewodnik po polskich skoczniach narciarskich [Електронний ресурс] 2015. Режим доступу до ресурсу: http://skijumping.pl/artykuly/images/przewodnik_2015.pdf

Franko T: Rozwij ruchanky sered ukrajinciw. Lwów, 1925. 356 s.

Hakiwkari «Ukrajiny» w borotbi za druhe misce w tabeli. Zmah. 1938; 3: 1.

Kwaśnik E. Otwarcie skoczni narciarskiej. Krzemieniec, druk Br. Józefowych. 1933: 5.

Najbilsza peremoha hakiwkariw «Ukrajiny». Zmah. 1938; 4: 1.

Odnym pohljadom na mynułyj 1937 rik. Zmah. 1938; 1: 3. Rocznik Sportowy. Warszawa, 1934. S. 458.

Sława leszczetariam – «Proswity» Sława! Zmah. 1938; 8: 1–2.

Slipko W. Hakiwka na ledi. Sportowyj Almanach na 1934: 94.

Sportowi Wisti. 1931; 1: 6.

Stari zmahuny i nowi niespodiwanky. I krajewi leszczetarśki zmahannia KLK u Sławsku. Zmah. 1938; 7: 1.

Szarko M. Worochta / red. O. Kuźmowicz. Almanach Karpackoho Leszczetarskoho Klubu 1924–1984. Lwów – Monachium – Nowy Jork 1989: 52–53.

Ukraine Ski jump overview [Електронний ресурс] / Ski Jumping Hill Archive. Режим доступу до ресурсу: http://www.skisprungschanzen.com/EN/Ski+Jumps/UKR-Ukraine/

Volker Kluge. Olympische Winterspiele, Die Chronik. Berlin : Sportverlag, 1999.

Wacek R., Dręgiewicz T., Kobiak M., Polakiewicz S. Księga Pamiątkowa Lwowskiego Klubu Sportowego «Pogoń» 1904–1939. Lwów 1939. 269 s.

Wełykyj rik hakiwkariw «Ukrajiny». Zmah. 1938; 11: 4.

Z żyttja stanisławawowskoj himnazji. Zmah. 1938; 9: 4.

Zaborniak S. Kultura fizyczna ukraincev na zemiach polsksch (1868–1939). Rzeszow, 2007. 543 s.

Zaborniak S. Skoki narciarskie w Polsce w latach 1907–1939. Rzeszow-Krosno, 2013. 532 s.

Zaborniak S., Król P. Skoki narciarskie w Polsce (1907–1939). Kultura fizyczna. Częstochow, 2013: 45–61.

Zahalni zbori LOHZL-ju. Zmah. 1939; 2: 3.

Żinky i zimowi sporty. Nowa Chata. 1926; 1: 17–18.

Zjizdowyj bih u Worochti. Zmah. 1938; 17: 5.

Zymowa pisnia Worochty. Zmah. 1938; 10: 2.

Інтернет-портал www.lvivcenter.org

Інтернет-ресурс polona.pl

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-07

Як цитувати

Заборняк, С., Мицкан, Т., Мицкан, Б., & Григус, І. (2022). ЗИМОВІ ВИДИ СПОРТУ У ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ (1911–1939 РР.). Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & Recreation), (11), 201–219. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.23