ВПЛИВ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ, ПОЄДНАНИЙ З ОЖИРІННЯМ, НА ПОКАЗНИКИ ЛІПІДОГРАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.15Ключові слова:
реабілітація, цукровий діабет, ожиріння, ліпідограма, індекс маси тіла.Анотація
Мета дослідження. Проаналізувати вплив програми фізичних вправ та лікувального масажу як частини реабілітаційних заходів у хворих на цукровий діабет 2 типу, поєднаний з ожирінням на показники ліпідограми. Матеріали та методи дослідження. У дослідження було включено 579 хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2), які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні у 2018-2019 рр., з них 98 пацієнтів з нормальною масою тіла, 164 – з надмірною масою тіла та 317 – з ожирінням. За віковим і статевим складом між дослідними групами хворих істотної різниці не було. Концентрацію загального холестеролу (ЗХС), триацилгліцеролів (ТГ) холестеролу ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) визначали за допомогою комерційно доступних наборів на аналізаторі Cobas 6000 (Roche Hitachi, Німеччина). Результати. Надмірна маса тіла/ожиріння впливають на вираженість порушень ліпідного обміну, при цьому у міру збільшення індекса маси тіла зростає кількість хворих на ЦД2 з дисліпідеміями, які характеризуються виходом за межі цільових значень рівня ТГ та ХС-не-ЛПВЩ. Через 1 місяць після проведених реабілітаційних заходів у 106 пацієнтів з ЦД2 встановлена нормальна маса тіла, у 178 – надмірна маса тіла та у 295 – ожиріння, що вказує на зменшення ІМТ в обстежених хворих. При аналізі показників ліпідного обміну через 1 місяць після проведених реабілітаційних заходів встановлено, що у міру збільшення індекса маси тіла зростає кількість хворих на ЦД2 з виходом за межі цільових значень рівня ЗХС та ХС-не-ЛПВЩ. При співставленні показників ліпідограми, які досягли цільових рівнів ліпідів у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу залежно від ступеня надлишку маси тіла після проведених реабілітаційних заходів встановлено збільшення кількості пацієнтів, які досягали цільових рівнів показників ліпідограми, стосовно тих, яким не були проведені реабілітаційні заходи. Висновки. Додаткове призначення у післялікарняний період комплексу реабілітаційних заходів, які включають фізичні вправи та лікувальний масаж, сприяє збільшенню числа пацієнтів з ЦД2 та надмірною масою тіла / ожирінням, показники ліпідограми яких знаходяться в межах цільових значень.
Посилання
Zheng Y., Ley S. H., Hu F. B. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat. Rev. Endocrinol. 2018. Vol. 14. № 2. P. 88–98.
Hevko U. P, Marushchak M.I. Polymorphisms of insulin receptor substrate 1 as a risk factor for type 2 diabetes mellitus, obesity and chronic pancreatitis among population of Ternopil region. International Journal of Medicine and Medical Research. 2020. Vol. 6. № 2. P. 30–36.
Deng Z., Davis J., Muniz-Rodriguez F., Richardson F. Successful Management of Poorly Controlled Type 2 Diabetes with Multidisciplinary Neurobehavioral Rehabilitation: A Case Report and Review. Diabetes Ther. 2018 Aug. Vol. 9. № 4. P. 1713-1718. doi: 10.1007/s13300-018-0448-7. 4. Johansen M.Y, MacDonald C.S, Hansen K.B., et al. Effect of an intensive lifestyle intervention on glycemic control in patients with type 2 diabetes: a randomized clinical trial. JAMA. 2017. Vol. 318. № 7. P. 637–646.
Maislos M., Weisman D. Multidisciplinary approach to patients with poorly controlled type 2 diabetes mellitus: a prospective, randomized study. Acta Diabetol. 2004. Vol. 41. № 2. P. 44–48. doi: 10.1007/s00592-004-0143-1
Sbroma Tomaro E., Pippi R., Reqinato E., et al. Intensive lifestyle intervention is particularly advantageous in poorly controlled type 2 diabetes. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2017. Vol. 27. № 8. P. 688–694.
Castelnuovo G., Manzoni G.M., Pietrabissa G., Corti S., Giusti E.M., Molinari E., Simpson S. Obesity and outpatient rehabilitation using mobile technologies: the potential mHealth approach. Front Psychol. 2014 Jun . Vol. 10. № 5. P. 559.
ADA. American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes – 2019 abridged for primary care providers. Clin. Diabetes. 2019. Vol. 37. № 1. P. 11–34.
Body Mass Index: Considerations for Practitioners. URL: https://www.cdc.gov/ obesity/downloads/bmiforpactitioners.pdf
Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S., et al. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts). European Heart Journal. 2016.Vol. 37. № 29. P. 2315–2381.
Villareal D.T., Aguirre L., Gurney A.B., Waters D.L., Sinacore D.R., Colombo E., et al. Aerobic or Resistance Exercise, or Both, in Dieting Obese Older Adults. N Engl J Med. 2017 May 18. Vol. 376. № 20. P. 1943-1955. doi: 10.1056/NEJMoa1616338. PMID: 28514618; PMCID: PMC5552187
Labrunée M., Antoine D., Vergès B., Robin I., Casillas J.M., Gremeaux V. Effects of a home-based rehabilitation program in obese type 2 diabetics. Ann Phys Rehabil Med. 2012 Sep. Vol. 55. № 6. P. 415-29.
Seida J.C., Sharma A.M., Johnson J.A., Forhan M. Hospital rehabilitation for patients with obesity: a scoping review. Disability and Rehabilitation. 2018. Vol. 40. № 2. P. 125-134. DOI: 10.1080/09638288.2016.1243163
Lyu W.B., Gao Y., Cheng K.Y, Wu R, Zhou W.Q. Effect of self-acupoint massage on blood glucose level and quality of life in older adults with type 2 diabetes mellitus: a randomized controlled trial. Journal of Gerontological Nursing. 2019. Vol.45. № 8. P. 43–48. doi: 10.3928/00989134-20190709-05.
Donoyama N., Suoh S., Ohkoshi N. Adiponectin increase in mildly obese women after massage treatment. Journal of Alternative and Complementary Medicine. 2018. Vol. 24. № 7. P. 741–742. doi: 10.1089/acm.2017.0333.
Zhang X., Cao D., Yan M., Liu M. The feasibility of Chinese massage as an auxiliary way of replacing or reducing drugs in the clinical treatment of adult type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore). 2020. Vol. 99. № 34. e21894.
de Sousa C.V., Sales M.M., Rosa T.S., Lewis J.E., de Andrade R.V., Simões H.G. The Antioxidant Effect of Exercise: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Med. 2017. Vol. 47. P.277–93. doi: 10.1007/ S40279-016-0566-1
Bassi D., Mendes R.G., Arakelian V.M., Caruso F.CR, Cabiddu R., Júnior J.CB., et al. Potential Effects on Cardiorespiratory and Metabolic Status After a Concurrent Strength and Endurance Training Program in Diabetes Patients - a Randomized Controlled Trial. Sport Med Open. 2015. Vol. 2. P. 31. doi: 10.1186/ s40798-016-0052-1
Nesti L., Pugliese N.R., Sciuto P., Natali A. Type 2 Diabetes and Reduced Exercise Tolerance: A Review of the Literature Through an Integrated Physiology Approach. Cardiovasc Diabetol. 2020. Vol. 19. P. 1–17. doi: 10.1186/ S12933-020-01109-1
Hernández-Ochoa E.O., Vanegas C. Diabetic Myopathy and Mechanisms of Disease. Biochem Pharmacol Open Access. 2015. Vol. 4. P. 1–5. doi: 10.4172/2167- 0501.1000E179
Church T. S, LaMonte M. J., Barlow C.E., Blair S.N. Cardiorespiratory Fitness and Body Mass Index as Predictors of Cardiovascular Disease Mortality Among Men With Diabetes. Arch Intern Med. 2005. Vol. 165. P. 2114–20. doi: 10.1001/ ARCHINTE.165.18.2114
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.