ОЦІНКА СТАНУ ОСІБ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.14Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, реабілітація, якість життя, депресія, тривожністьАнотація
Актуальність. Пацієнти з проявами посттравматичного стресового розладу мають зміни в цих показниках, тому для того, аби працювати з такими пацієнтами, нам необхідно чітко вибрати та дослідити початкові показники стану здоров’я цих осіб. Мета – оцінити фізичний та психологічний стан пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом. Матеріали і методи. У своєму дослідженні ми використовували аналітичні методи, структурований аналіз літератури у вітчизняних та зарубіжних джерелах. У дослідженні взяли участь 24 пацієнти молодого віку. Для проведення дослідження були використані Міжнародний опитувальник якості життя MOS SF-36, Міссісіпська шкала оцінки посттравматичних реакцій та Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS). Результати. За результатами Міссісіпської шкали оцінки посттравматичних реакцій досліджуваних поділено на три групи: група А – 5 осіб без проявів ПТСР, група В – 13 осіб з психічними розладами та група С – 6 осіб з проявами ПТСР. Відповідно до результатів опитувальника якості життя MOS SF-36 ми оцінювали фізичний компонент здоров’я (ФКЗ) та психічний компонент здоров’я (ПКЗ). Пацієнтів з високим рівнем ФКЗ – 1 особа, з підвищеним рівнем ФКЗ – 4 особи, із середнім рівнем ФКЗ – 13 осіб, з пониженим рівнем ФКЗ – 5 осіб, з низьким рівнем ФКЗ – 1 особа. Пацієнтів з високим рівнем ПКЗ – 0 осіб, з підвищеним рівнем ПКЗ – 3 особи, із середнім рівнем ПКЗ – 9 осіб, з пониженим рівнем ПКЗ – 10 осіб, з низьким рівнем ПКЗ – 2 особи. За даними результатів опитувальника HADS по шкалі HADS-A було виявлено 2 особи з нормальним рівнем тривожності, 15 осіб із субклінічно вираженою тривогою та 7 осіб з клінічно вираженою тривогою. По шкалі HADS-D були визначені 1 особа з нормальним рівнем депресії, 13 осіб із субклінічно вираженою депресією та 10 осіб з клінічно вираженою депресією. Висновки. Результати нашого дослідження підтверджують важливість інтегрованого дослідження фізичного та психічного здоров’я у пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом та визначають основні напрями подальших наукових та практичних досліджень у цій галузі.
Посилання
Kruk, I.M., Grygus, I.M. (2022). Fizychna terapiia viiskovosluzhbovtsiv z naslidkamy vohnepalnykh poranen [Physical therapy of military personnel with the consequences of gunshot wounds]. Rehabilitation & recreation. 12:44–51. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6[in Ukrainian].
Kruk, I.M., Grygus, I.M. (2023). Suchasnyi pohliad na psykholohichnu reabilitatsiiu viiskovosluzhbovtsiv z posttravmatychnym stresovym rozladom [A modern view of the psychological rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder]. Rehabilitation and Recreation. 15:50–56. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.6 [in Ukrainian].
Laura A. Bajor, Zongshan Lai, David E. Goodrich, Christopher J. Miller, Robert B. Penfold, Hyungjin Myra Kim, Amy M. Kilbourne, Mark S. Bauera, (2012). Posttraumatic Stress Disorder, Depression, and Health-related Quality of Life in Patients with Bipolar Disorder: Review and New Data from a Multi-Site Community Clinic Sample. J Affect Disord, DOI: 10.1016/j.jad.2012.08.005.
Mihajlov, B.V. (2015). Rozladi psihiki i povedinki ekstremalno-psihologichnogo pohodzhennya. Psihichne zdorov’ya. 2(47). 9–18 [in Ukrainian].
Mihajlov, B.V., Chugunov, V.V., Kurilo V.O., Sarzhevskij S.N. (2014). Posttravmatichni stresovi rozladi: navchalnij posibnik. Vid. 2-e, pereroblene ta dopovnene. Kharkiv: KhMAPO. 285 s. [in Ukrainian].
Mihajlov, B.V., Zinchenko, O.M., Fedak, B.S., Sarvir, I.M. (2014). Mediko-psihologichnij suprovid osib z gostrimi rozladami psihiki i povedinki psihogennogo pohodzhennya (metodichni rekomendaciyi). Kharkiv. 23 s. [in Ukrainian].
Musij, O.S., Pinchuk, I.Ya., Haustova, O.O. et al. (2014). Innovacijni pidhodi do organizaciyi mediko-psihologichnoyi dopomogi pislyatravmatichnogo stresovogo rozladu (metodichni rekomendaciyi). Kyiv: MOZ Ukrayini, 32 s. [in Ukrainian].
Nakaz Ministerstva ohoroni zdorov’ya Ukrayini vid vid 23.02.2016 r. № 121 “Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya mediko-tehnologichnih dokumentiv zi standartizaciyi medichnoyi dopomogi pri posttravmatichnomu stresovomu rozladi” [in Ukrainian].
Park, Ji-Min, Bae, Sung-Man (2022). Impact of depressive, anxiety, and PTSD symptoms in disaster victims on quality of life: The moderating effect of perceived community resilience. International Journal of Disaster Risk Reduction, 102749. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2021.102749.
Shestopal, N., Balazh, N., Kovelska, A., Kikh, A., Tomanek, M., Grygus, I. (2021). Effect of rehabilitation program on the quality of life of people with forearm or hand gunshot wounds using physiotherapy methods. Journal of Physical Education and Sport. 21(5):2591–2600.
Voloshin, P.V., Maruta, N.O., Shestopalova, L.F. et al. (2014). Diagnostika, terapiya ta profilaktika mediko-psihologichnih naslidkiv bojovih dij v suchasnih umovah. Metodichni rekomendaciyi. Harkiv. MOZ Ukrayini. 79 s. [in Ukrainian].
World Health Organization. (2016). International statistical classification of diseases and related health problems.10th rev., vols. 1–3. Geneva.
Yoshikazu Noda, Kenichi Asano, Eiji Shimizu, Yoshiyuki Hirano. (2022). The mediating effect of symptoms of posttraumatic stress disorder and depression on the relationship between personality traits and quality of life in emergency service workers. Comprehensive Psychiatry, 152327, https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2022.152327.
Yufei, Li, Scherer, N., Felix, L., Kuper, H. (2021). Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress disorder in health care workers during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. PLoS One, DOI: 10.1371/journal.pone.0246454.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
