ЗВ’ЯЗОК ДУХОВНОСТІ ЛЮДИНИ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ КАРДІО-РЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.10Ключові слова:
духовність, особистісна зрілість, Хосе Стівенс, кардіо-респіраторна система, зв’язокАнотація
Мета – визначити рівень духовності людини за особистісною зрілістю та дослідити його зв’язок з функціональним станом кардіо-респіраторної системи. Матеріал і методи. Обстежено 560 осіб, з них: чоловіків – 301 (53,75%), жінок – 259 (46,25%) осіб. Середній вік обстежених становив (M±S) 35,00±17,75 (95% довірливий інтервал: 33,52–36,47) року. Пацієнтів, які лікувалися у відділеннях реабілітації медичних закладів, було 337 (60,18%), здорових осіб (молоді люди, які були студентами гуманітарного університету) – 223 (39,82%). Духовність оцінювали шляхом визначення рівня зрілості свідомості та самосвідомості особистості за Jose Stevens (1994, 2019). Формували такі висновки про духовність за особистісною зрілістю: недиференційований, низький («немовля» + «малюк»), середньонизький («дитина»), середньовисокий («підліток/юнак»), високий («дорослий») та різнокомбінований рівень. Антропометричними методами вимірювали довжину і масу тіла. Оцінку функції органів кровообігу та дихання обстежених здійснювали за такими показниками, як: частота серцевих скорочень у спокої (ЧСС), частота дихальних рухів у спокої, артеріальний тиск (АТ) систолічний та діастолічний, життєва ємність легень (ЖЄЛ). Результати. Між духовністю людини та функціональним станом кардіо-респіраторної системи встановлено такі закономірності: серед осіб з найбільшою ЧСС виявлено найбільшу кількість випадків низького рівня духовності, а найменшу кількість випадків цього рівня духовності виявляють особи з найменшою ЧСС (на межі статистичної значущості); серед осіб з високим систолічним АТ реєстровано найбільшу кількість випадків недиференційованого та низького рівнів духовності, а в осіб з низьким систолічним АТ – найбільшу кількість випадків середньовисокого рівня духовності; особам з високим діастолічним АТ притаманна найбільша кількість випадків низького рівня духовності, а особам з низьким діастолічним АТ – найбільша кількість випадків середньовисокого рівня духовності; серед осіб з найменшою ЖЄЛ виявлено найбільшу кількість випадків низького рівня духовності; серед осіб з найменшою тривалістю затримки дихання після вдиху виявлено найбільшу кількість випадків недиференційованого та низького рівнів духовності. Висновки. Функціональні можливості кардіо-респіраторної системи суттєво пов’язані з рівнем духовності людини: особам з гарним/нормальним її функціональним станом притаманні здебільшого високі рівні духовності, а особам з поганим її функціональним станом – низькі і недиференційовані рівні духовності; хворим людям, порівнюючи зі здоровими, притаманні здебільшого низькі рівні духовності.
Посилання
Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості : навчальний посібник для проведення практичних занять / уклад.: М.С. Гончаренко, Е.Т. Карачинська, В.Є. Новікова. Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2009. 156 с.
Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021. № 1268. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1268-2021-%D0%BF#Text.
Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я : Закон України від 15.12.2021. № 1962-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.
Савченко В., Буряк О., Харченко Г., Полковенко О., Омері I., Яценко C. Стан духовного здоров’я хворих людей та його зв’язок з медичними висновками про соматичне здоров’я на курорті. Спортивна наука та здоров’я людини. 2019. № 1. С. 109–120.
Савченко В.М., Неведомська Є.О., Омері І.Д., Харченко Г.Д., Тимчик О.В., Іващенко С.М., Буряк О.Ю., Яценко С.П. Духовність за рисами характеру хворих і здорових людей та її зв’язок з показниками фізичного, психічного і соціального здоров’я, способу життя та особистісними факторами. Physical education and sports as a factor of physical and spiritual improvement of the nation : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. С. 340–428. URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/ catalog/ book/216.
Савченко В., Харченко Г., Буряк О., Омері І., Неведомська Є., Тимчик О., Яценко С., Погребняк Ю. Особистісна зрілість людини та її зв’язок з інтегральними висновками про функціональний стан кардіореспіраторної системи. Спортивна наука та здоров’я людини. 2022. № 1(7). С. 80–97. DОІ: 10.28925/2664-2069.2022.17.
Стівенс Хосе. Приборкай своїх драконів. Як перетворити недоліки на переваги. / Переклад з англ. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 462 с. URL: https://bookclub.ua/catalog/books/motivation/priborkay-svoyih-drakonivyak-peretvoriti-nedoliki-na-perevagi.
Anyfantakis D., Symvoulakis E.K., Panagiotakos D.B., Tsetis D., Castanas E., Shea S., Venihaki M., Lionis C. Impact of religiosity/spirituality on biological and preclinical markers related to cardiovascular disease. Results from the SPILI III study. Hormones (Athens). 2013. Vol. 12(3). Р. 386–396. DOI: https://doi.org/10.1007/BF03401304.
Brintz C.E., Birnbaum-Weitzman O., Llabre M.M., Castañeda S.F., Daviglus M.L., Gallo L.C., Giachello A.L., Kim R.S., Lopez L., Teng Y., Penedo F.J. Spiritual well-being, religious activity, and the metabolic syndrome: results from the Hispanic Community Health Study/Study of Latinos Sociocultural Ancillary Study. J Behav Med. 2017. Vol. 40(6). Р. 902–912. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10865-017-9858-7.
Buttle H. Measuring a Journey without Goal: Meditation, Spirituality, and Physiology. Biomed Res Int. 2015: 891671. DOI: https://doi.org/ 10.1155/2015/891671.
Constitution of the World Health Organization. New York. 2006. URL: https://www.who.int/publications/m/item/constitutionof-the-world-health-organization.
Edmondson K.A., Lawler K.A., Jobe R.L., Younger J.W., Piferi R.L., Jones W.H. Spirituality Predicts Health and Cardiovascular Responses to Stress in Young Adult Women. J Relig Health. 2005. Vol. 44. Р. 161–171. DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-005-2774-0.
Hasegawa T., Kawai M., Kuzuya N., Futamura Y., Horiba A., Ishiguro T., Yoshida T., Sawa T., Sugiyama Y. Spiritual well-being and correlated factors in subjects with advanced copd or lung cancer. Respir Care. 2017. Vol. 62(5). Р. 544–549. DOI: https://doi.org/ 10.4187/respcare.05282.
Heidari J., Jafari H., Janbabaei G. Life quality related to spiritual health and factors affecting it in patients afflicted by digestive system metastatic cancer. Mater Sociomed. 2015. Vol. 27(5). Р. 310–313. DOI: https://doi.org/ 10.5455/msm.2015.27.310-313.
Helvaci A., Izgu N., Ozdemir L. Relationship between symptom burden, medication adherence and spiritual well-being in patients with chronic obstructive pulmonary disease. J Clin Nurs. 2020. Vol. 29(13–14). Р. 2388–2396. DOI: https://doi.org/: 10.1111/jocn.15251.
Heredia-Rizo A.M., Martinez-Calderon J., Piña-Pozo F., González-García P., García-Muñoz C. Effectiveness of mind-body exercises in chronic respiratory diseases: an overview of systematic reviews with metaanalyses. Disabil Rehabil. 2023. Р. 1–16. DOI: https://doi.org/ 10.1080/09638288.2023.2233899. Online ahead of print.
Holt-Lunstad J., Steffen P.R., Sandberg J., Jenson B. Understanding the connection between spiritual well-being and physical health: an examination of ambulatory blood pressure, inflammation, blood lipids and fasting glucose. Journal of Behavioral Medicine. 2011. Vol. 34(6). Р. 477–88. DOI: https://doi.org/10.1007/s10865-011-9343-7.
International classification of functioning, restriction of life activities and health: MKF. World Health Organization, Geneva, 2021. URL: https://www.who.int/standards/classifications/international-classification-of-functioningdisability-and-health.
Krause N., Ironson G., Pargament K.I. Spiritual struggles and resting pulse rates: Does strong distress tolerance promote more effective coping? Personality and Individual Differences. 2016. Vol. 98. Р. 261–265. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2016.04.064.
Litalien M., Atari D.O., Obasi, I. The Influence of Religiosity and Spirituality on Health in Canada: A Systematic Literature Review. J Relig Health. 2022. Vol. 61(1). Р. 373–414. DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-020-01148-8. Online ahead of print.
Lucchese F.A., Koenig H.G. Religion, spirituality and cardiovascular disease: research, clinical implications, and opportunities in Brazil. Revista brasileira de cirurgia cardiovascular: orgao oficial da Sociedade. Brasileira de Cirurgia Cardiovascular. 2013.
Vol. 28(1). Р. 103–128. DOI: https://doi.org/10.5935/1678-9741.20130015.
Mukaetova-Ladinska E.B., Purshouse K., Andrade J., Krishnan M., Jagger C., Kalaria R.N. Can healthy lifestyle modify risk factors for dementia? Findings from a pilot communitybased survey in Chennai (India) and Newcastle (UK). Neuroepidemiology. 2012. Vol. 39(3-4). Р. 163–170. DOI: https://doi.org/10.1159/000338674.
Olex S., Newberg A., Figueredo V.M. Meditation: should a cardiologist care? Int J Cardiol. 2013. Vol. 168(3). Р. 1805–1810. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.ijcard.2013.06.086.
Oman D., Brown T.T. Health policy and management, religion, and spirituality. Why religion and spirituality matter for public health: Evidence, implications, and resources / D. Oman (Ed.). Springer International Publishing, 2018. Р. 191–210. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-73966-3_11.
Oman D. Religious/spiritual effects on physical morbidity and mortality. Why religion and spirituality matter for public health: Evidence, implications, and resources / D. Oman (Ed.). Springer International Publishing, 2018. Р. 65–79. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-73966-3_4.
Pargament K.I., Saunders S.M. Introduction to the special issue on spirituality and psychotherapy. Journal of Clinical Psychology. 2007. Vol. 63(10). Р. 903–907. DOI: https://doi.org/10.1002/jclp.20405.
Rosmarin D.H., Wachholtz A., Ai A. Beyond descriptive research: advancing the study of spirituality and health. J Behav Med. 2011. Vol. 34(6). Р. 409–413. DOI: https://doi.org/10.1007/s10865-011-9370-4.
Savchenko V., Kharchenko H., Buriak O., Omeri I., Nevedomsjka J., Tymchyk O., Yatsenko S. Personal maturity of sick and healthy people and its relationship to gender, age and anthropometric indicators. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21 (5), Art 399. Р. 3001–3008. DOI: 10.7752/jpes.2021.s5399.
Schreiber J.A., Brockopp D.Y. Twentyfive years later-what do we know about religion/ spirituality and psychological well-being among breast cancer survivors? A systematic review. J Cancer Surviv. 2012. Vol. 6(1). Р. 82–94. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s11764-011-0193-7.
Shattuck E.C., Muehlenbein M.P. Religiosity/Spirituality and Physiological Markers of Health. J Relig Health. 2020. Vol. 59(2). Р. 1035–1054. DOI: https://doi.org/10.1007/s10943-018-0663-6.
Somayeh R., Ali Beshart M., Hossein N. Spiritual well-being and coronary artery diseases severity: Mediating effects of anger rumination and worry. Health education journal. 2021. Vol. 80(5). Р. 501–512. DOI: https://doi.org/10.1177/0017896920976697.
Spence N.D., Farvid M.S., Warner E.T., Vander Weele T.J., Tworoger S.S., Argentieri M.A., Shields A.E. Religious Service Attendance, Religious Coping, and Risk of Hypertension in Women Participating in the Nurses’ Health Study II. Am J Epidemiol. 2020. Vol. 189(3). Р. 193–203. DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kwz222.
Standard Rules on the Equalization of Opportunities for Persons with Disabilities. United Nations, 1998. Resolution adopted by the General Assembly 48/96. URL: https://www.un.org/disabilities/documents/gadocs/standardrules.pdf.
Stevens J. Transforming Your Dragons: How to Turn Fear Patterns into Personal Power. Bear & Company: Rochester, 1994. URL: https://www.innertraditions.com/books/transformingyour-dragons.
Stewart O., Yamarat K., Neeser K.J., Lertmaharit S., Holroyd E. Buddhist religious practices and blood pressure among elderly in rural uttaradit province, Northern Thailand. Nurs Health Sci. 2014. Vol. 16(1). Р. 119–25. DOI: https://doi.org/ 10.1111/nhs.12075.
Tettey N-S., Duran P.A., Andersen H.S., Boutin-Foster C. Evaluation of HeartSmarts, a Faith-Based Cardiovascular Health Education Program. J Relig Health. 2017. Vol. 56(1). Р. 320–328. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10943-016-0309-5.
Williams B.R., Holt C.L., Le D., Shultz E. Characterizing Change in Religious and Spiritual Identity among a National Sample of African American Adults. J Relig Spiritual Aging. 2015. Vol. 27(4). Р. 343–357. DOI: https://doi.org/10.1080/15528030.2015.1073208.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
