ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РУХУ У СПОРТСМЕНІВ

Abstrakt

Мета – вивчити та оцінити вплив занять спортом на функціональний стан систем забезпечення руху у спортсменів різних видів спорту з метою визначення динаміки цих показників у процесі тренування. Матеріал. У процесі дослідження було використано 10 спортсменів різних видів спорту віком від 18 до 35 років. Спортсмени були поділені на 3 групи: групу силових видів спорту (важка атлетика, пауерліфтинг), групу швидкісно-силових видів спорту (біг на короткі дистанції, стрибки) та групу витривалих видів спорту (біг на довгі дистанції, плавання). Групи виконували індивідуальні комплекси тренувань для покращення функціонального стану систем забезпечення руху. Результати. Результати дослідження показали, що функціональний стан систем забезпечення руху у спортсменів протягом 1 місяця тренування покращився. Це спостерігалося за всіма показниками, що оцінювалися. У спортсменів, які займалися силовими видами спорту, найбільше зросла сила м’язів. У спортсменів, які займалися швидкісно-силовими видами спорту, найбільше зросла швидкість м’язових скорочень. У спортсменів, які займалися витривалістю, найбільше зросла загальна витривалість. У всіх груп виявили статистично значуще кращий результат порівняно з їхніми вихідними даними. Висновки. Заняття спортом позитивно впливають на функціональний стан систем забезпечення руху у спортсменів різних видів спорту. Це спостерігалося за всіма показниками, що оцінювалися. Найбільші зміни спостерігаються в показниках функціонального стану м’язової системи. Для підвищення ефективності спортивної підготовки необхідно індивідуально підбирати навантаження та режим тренувань у відповідності до виду спорту, рівня тренованості спортсмена та його індивідуальних особливостей.