СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБІРНИХ КОМАНД ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.22Słowa kluczowe:
формування команди, міжнародні змагання, вікAbstrakt
Натепер серед командних видів спорту, в тому числі і у волейболі, спостерігається загострення спортивної конкуренції на міжнародній арені, що зумовлено тенденціями професіоналізації, комерціалізації та глобалізації. Змагальна діяльність у волейболі постійно змінюється з урахуванням тенденцій розвитку гри. Розширюється система міжнародних змагань, усе більше уваги приділяється підготовленості гравців різних ігрових амплуа, що спонукає до обґрунтування сучасних підходів до формування національних збірних команд. У зв’язку з цим виявлення сучасних тенденцій формування жіночих національних збірних команд з волейболу в умовах глобалізації є надзвичайно важливим та актуальним. Матеріал і методи. У дослідженні проаналізовано співвідношення медалей, завойованих жіночими національними збірними командами з волейболу (17 команд) за результатами Олімпійських ігор та чемпіонатів світу. З метою визначення особливостей формування національних збірних команд з волейболу проаналізовано дані 288 спортсменок з урахуванням їхнього віку. Визначено показники змагальної діяльності 15 найбільш кваліфікованих волейболістів світу з урахуванням їхніх ігрових амплуа, які відзначені в рейтингу Міжнародної федерації волейболу за результатами виступу в Національній лізі у 2023 році. Результати. Результати дослідження свідчать, що на сучасному етапі розвитку волейболу відбувається зміна лідерських позицій за підсумками виступів спортсменів на найбільших міжнародних змаганнях, що підтверджується його розвитком у Південній Америці, Північній Америці та Східній Азії. Визначено, що одними з провідних чинників формування національних збірних команд з волейболу є вік гравців, їхній професійний досвід виступів на міжнародних змаганнях та кількість циклів олімпійської підготовки. За результатами виступів жіночої збірної Бразилії з волейболу, яка нині є провідною командою світу, виявлено, що у формуванні національних команд зберігається тенденція залучення гравців віком від 26 до 31 року. Водночас останніми роками поступово збільшується кількість спортсменок віком понад 32 роки, причому найбільше їх було у 2020 році. Висновки. Аналіз розвитку волейболу показав, що використання сучасного світового досвіду раціонального формування складу жіночих національних збірних команд з волейболу дозволило встановити, що невід’ємною складовою частиною є вік гравців, їхній професійний досвід виступів у національній команді, наявність універсальних здібностей до виконання декількох ігрових амплуа. На цьому етапі розвитку волейболу спостерігається тенденція до збільшення віку спортсменок, які залучаються до складу національних збірних, що забезпечує ефективну ротацію протягом декількох олімпійських циклів.
Bibliografia
Борисова О., Шутова С., Нагорна В., Шльонська О., Серебряков О., Мітько А. Характеристика змагальної діяльності збірних команд України зі спортивних ігор на міжнародній арені. Спортивна наука та здоров’я людини. 2020. № 2(4). С. 15–22. https://doi.10.28925/2664-2069.2020.2.3.
Борисова О., Дутчак М., Шльонська О. Аналітичний огляд наукових досліджень за проблемою підготовки спортсменів різних ігрових амплуа в командних ігрових видах спорту. Спортивна наука та здоров’я людини. 2024. № 1(11). С. 39–57. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2024.14.
Кириленко О.М. Розвиток інституту спорту в умовах глобалізації. Інформаційний вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2010. № 4(8). С. 48–53.
Сушко Р., Дорошенко Е. Технологія підготовки збірних команд у спортивних іграх з урахуванням чинників міграції. Спортивний вісник Придніпров’я. 2019. № 3. С. 68–77. https://doi.10.32540/2071-1476-2019-3-068.
Хіменес Х., Пітін М., Дмитренко А. Особливості сучасних систем змагань у баскетболі (на прикладі NBA та професійних турнірів під егідою FIBA). Спортивні ігри. 2020. № 1(15). С. 85–94. https://doi: 10.15391/si.2020-1.08.
Шинкарук О., Дутчак М., Павленко Ю. Олімпійська підготовка спортсменів в Україні: проблеми і перспективи. Спортивний вісник Придніпров’я. 2013. № 1. С. 82–86.
Шинкарук О. Пошук та розвиток спортивного таланту: ретроспективний та сучасний аналіз. Теорія та методика фізичного виховання. 2020. № 2. С. 47–58. DOI: 10.32652/tmfvs.
Alonso B.J. & Giambattista R. The Influence of PROFUT Regulation on Brazilian Football Clubs Earnings Quality. Book of Abstracts – The 14th ESEA Conference on Sport Economics. 2023, 21 p.
Bradshaw H., Howells K., Lucassen M. Abandoned to manage the post-Olympic blues: Olympians reflect on their experiences and the need for a change. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health. 2021. P. 1–18. https://doi.org/10.1080/2159676X.2021.1993974.
Gaenssle S. & Feddersen A. Economics of Superstars in Basketball: An Empirical Analysis of WNBA and NBA. Book of Abstracts – the 14th ESEA Conference on Sport Economics. 2023, 79 pp.
Fellingham G.W. Evaluating the performance of elite level volleyball players. Journal of Quantitative Analysis in Sports, De Gruyter. 2022. Vol. 18(1). P. 15–34. https://doi.10.1515/jqas-2021-0056.
Kostiukevych V., Imas Ye., Borysova O., Dutchak M., Shynkaruk O., Kogut I. at al. Modeling of the athletic training process in team sports during an annual macrocycle. Journal of Physical Education and Sport. 2018. Vol. 18(1). P. 327–334. https://doi.10.7752/jpes.2018.s144.
Kostiukevych V.M. Model indicators of collective interactions of highly qualified football players during the game. Health, Sport, Rehabilitation. 2019. Vol. 5(4). P. 33–40. https://doi.10.34142/HSR.2019.05.04.04.
Kostiukevych V., Shchepotina N., Shynkaruk O., Kulchytska I., Borysova O., Dutchak M., Vozniuk T. еt al. Training process construction of the qualified volleyball women players in the preparatory period of two-cycle system of the annual training on the basis of model training tasks. Journal of Physical Education and Sport, 2019. Vol. 19(2). P. 427–435. https://doi.10.7752/jpes.2019.s2063.
Kozina Z., Polishchuk D., Polishchuk S. Integral testing indicators individual features of various playing volleyball players at the specialized basic training stage. Health Technologies. 2023. Vol. 1(2). P. 6–21. https://doi.org.10.58962/HT.2023.1.2.6-21/.
Miller T. Globalization and sport: playing the world. 2001, 160 p.
Marković S., Ćuk I., Živković A. The impact of information technologies on the scouting process in sports games. International scientific conference on information technology and data related research. 2020. P. 240–245. https://doi.org/10.15308/Sinteza-2020-240-245/.
Nalbantis G. & Kühne P. Substitution effects and the demand for over-the-top sports broadcasts – The case of German Volleyball. Book of abstracts – The 14th ESEA Conference on Sport Economics. 2023, 83 p.
Sarafinjuk L.A., Khapitska O.P., Fedoniuk L.Ya., Fomina L.V., Merkulova D.A., Kyrychenko Yu.V. еt al. The peculiarities of the body’s external structure and indicators of central hemodynamics of volleyball players of different positions. Wiadomości Lekarskie, 2021. Tom LXXIII, No 5. P. 920–924. https://doi:10.36740/WLek202005115.
Smith-Ditizio A. & Smith, A.D. Olympic Games, media coverage and brand image performance from fan and gender perspectives. Benchmarking: An International Journal. 2023. Vol. 30(2). P. 503–531. https://doi.org/10.1108/BIJ-02-2022-0117.
Taylor B., & Garratt D. The professionalisation of sports coaching: relations of power, resistance and compliance. Sport, Education and Society. 2010. Vol. 15(1). P. 121–139. https://doi.10.1080/13573320903461103.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2024 O. L. Shlonska, O. V. Borysova, Yu. I. Yakusheva
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.