СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНОК У КОЗАЦЬКОМУ ДВОБОЇ З УРАХУВАННЯМ ФАЗ ОВАРІАЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ

Анотація

Актуальність проблеми дослідження зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку українських національних єдиноборств зростає їх популярність серед жінок різних вікових груп та стає вираженою тенденція до збільшення їх кількості у спортивних змаганнях. Мета – визначити зміну показників загальної фізичної підготовленості за час підготовчого періоду, спортсменок українського національного виду спортивних єдиноборств – козацького двобою, під впливом варіативності навантажень у тренуванні в різні фази оваріально-менструального циклу. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 20 кваліфікованих спортсменок, які були розподілені на дві групи – контрольну (n=10)(1 – МСУ; 2 – КМСУ; 7 – 1 р.) та експериментальну (n=10) (1 – МСУ; 2 – КМСУ; 7 – 1 р.). Вік спортсменок, які взяли участь у дослідженні, становив 17–24 роки. Застосовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури, методи педагогічного контролю (тестування рухових якостей, педагогічні спостереження, методи математичної статистики). Результати. За час підготовчого періоду покращилися показники загальної фізичної підготовленості контрольної групи. Достовірно підвищилися загальногрупові показники у згинанні та розгинанні рук в упорі лежачі на 1,3 раза (t=2,24; р<0,05), часу вису на зігнутих руках на поперечині на 1,4 с. (t=2,15; р<0,05) та бігу на 2000 м на 28,5 с. (t=2,31; р<0,05). Поряд із цим достовірно кращі середньогрупові результати отримано у спортсменок експериментальної групи, в тренувальному процесі яких враховувалися фізичні навантаження в окремих фазах оваріально-менструального циклу (значні та великі навантаження використовувалися тільки в постменструальній і постовуляторній фазах) у втягуючому та базовому мезоциклах. Так, суттєво вищі показники в згинанні та розгинанні рук в упорі лежачі на 2,5 раза (t=2,54; р<0,05), часу вису на зігнутих руках на поперечині на 2,3 с (t=2,46; р<0,05), стрибку у довжину з місця на 9,9 см (t=3,26; р<0,01), перехід з положення упор присів у положення упор лежачи за 1 хв. на 3,4 раза (t=3,82; р<0,01), човниковому бігу 4 х 9 м на 0,6 с (t=2,56; р<0,05), стрибках зі скакалкою з ноги на ногу за 1 хв. на 13,1 раза (t=4,55; р<0,001), нахилах тулуба уперед, стоячи на гімнастичній лаві на 0,6 см (t=2,37; р<0,05), підійманні тулуба з вихідного положення лежачи на спині на 3,5 см (t=2,85; р<0,05). Після проведення тренувального процесу у підготовчому періоді більш значущих результатів отримано спортсменками експериментальної групи стосовно контрольної групи у стрибку у довжину з місця з двох ніг (t=2,99; р<0,05), човниковому бігу (t=2,26; р<0,05), стрибків зі скакалкою з ноги на ногу за 1 хв. (t=2,95; р<0,05). Висновки. Застосування у тренувальному процесі із загальної фізичної підготовки значних та великих навантажень у постменструальній і постовуляторній фазах оваріально-менструального циклу та зниження навантаження в інших фазах оваріально-менструального циклу сприяє достовірному зростанню показників фізичної підготовленості спортсменок. Таким чином, у плануванні тренувального процесу жінок із загальної фізичної підготовки в українському національному виді єдиноборств – козацькому двобої доцільне врахування оваріально-менструального циклу, що сприяє покращенню показників загальної фізичної підготовленості більшою мірою ніж у спортсменок, які тренувалась за методикою, яка не враховувала особливості функціонування жіночого організму протягом оваріально-менструального циклу.