ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Автор(и)

  • П. М. Годлевський Херсонська державна морська академія
  • О. Б. Спринь Херсонський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10

Ключові слова:

фізичне виховання, здоров’язбереження, рухова активність, фахівці водного транспорту.

Анотація

Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.

Посилання

Бекас О. О. Лабораторний практи-кум з курсу вікової анатомії та фізіології :навчально-методичний посібник. Вінниця :ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2020. 148 с.

Годлевский П. М. Проблемы физи-ческой культуры курсантов Херсонскойгосударственной морской академии и воз-можности решения. Сборник научных ста-тей / П. М. Годлевский, О. Б. Спринь,О. В. Саратовский. Гомель, 2019. С. 43–48.ISBN 978-985-577-571-4.

Годлевський П. М. Забезпечення готов-ності психофізичного стану фахівців водноготранспорту засобами фізичних вправ. Збір-ник наукових статей / П. М. Годлевський,О. В. Саратовський, О. Б. Спринь. Київ :Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова,2021. Випуск 4(134), 21. С. 25–29.

Григус І. М. Нетрадиційні засоби оздо-ровлення : навчальний посібник. Рівне :НУВГП, 2017. 242 с.

Зайцева Т. Г. Теорія і практика само-менеджменту психофізичних станів моряказ активізації людського ресурсу та подо-лання проблеми аварійності на флоті : моно-графія / Т. Г. Зайцева, В. Ф. Ходаковський.Херсон : ХДМА, 2012. 170 с.

Коц В. П. Характеристика функціональ-них показників серцево-судинної системиорганізму дітей шкільного віку. Збірник нау-кових статей / В. П. Коц, С. М. Коц. 2016.№ 18. С. 125–134.

Круцевич Т. Ю. Контроль у фізичномувихованні дітей, підлітків і молоді : навчаль-ний посібник / Т. Ю. Круцевич, М. І. Воро-бьев, Г. В. Безверхня. Київ : Олімп. Літера,2011. 224 с.

Нестерчук Н. Е. Теоретико-методичес-кие основы использования средств физи-ческой реабилитации для улучшения уровняздоровья при гипотонии : сборник научныхстатей. 2017. № 1. С. 164–169.

Степанюк С. І. Педагогічні умови фор-мування знань з фізичної культури студент-ської молоді. Збірник наукових статей /С. І. Степанюк, В. П. Ткачук, Ю. А. Грабов-ський, І. В. Городинська. Київ : Вид-воНПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. Том 1.Випуск 10(80), 16. С. 77–83.

Макаренко М. В. Основи профе-сійного відбору військових спеціалістівта методики вивчення індивідуальних пси-хофізіологічних відмінностей між людьми :навчальний посібник. Київ, 2006. 195 с.ISBN 966-8120-33-7.

Криворотько Г. С. Психоло-гічна характеристика особливих умовдіяльності моряків далекого плавання.URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv.

Чернявський В. В. Компетентніснийпідхід як чинник забезпечення вимог до під-готовки фахівців морської галузі. Збірникнаукових праць. Кам’янець-Подільський,2014. Вип. 20. С. 230–232.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-26

Як цитувати

Годлевський, П. М., & Спринь, О. Б. (2022). ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ. Rehabilitation and Recreation, (10), 78–85. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10

Номер

Розділ

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ