ВИБРАНІ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ З РЯТУВАННЯ НА ВОДІ НА ДУМКУ ВОДНИХ РЯТУВАЛЬНИКІВ

Автор(и)

  • D. W. Skalski
  • D. Kowalski
  • В. Kindzer
  • Р. Kreft
  • Т. Gamma

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.23

Ключові слова:

рятування на воді, спорт, плавання, змагання

Анотація

Рятувальники мають продемонструвати свою майстерність під час кожного змагання. На кожному старті їх оцінюють відвідувачі, які прийшли перевірити, чи справді вони почуваються у безпеці біля води. Від рівня підготовки рятувальників і того, який рівень вони представлять під час змагань між собою, залежить, чи сподобається цим людям відпочивати в теплі дні на пляжі, який охороняється. Чи підуть вони, наприклад, на 200 метрів далі до води, яку ніхто не охороняє, бо вважають, що рятувальник все одно не забезпечить їм належної безпеки? Вони так зроблять, тому що переконаються, що чоловік, який стоїть біля води в помаранчевій футболці з надписом «РЯТУВАЛЬНИК», нічого не зможе робити, і він обрав це заняття випадково, або щоб приємно провести відпустку. Ще однією позитивною причиною є те, що під час спостереження за індивідуальними змаганнями інструктори роблять висновки, яким елементам під час тренувань варто приділяти більше уваги та часу. Їх завдання також визначити помилки окремих гравців і передати їм це після закінчення змагань. Завдяки цьому рятувальник знає, які елементи виконуються неправильно, і, консультуючись з інструктором, вчиться їх виправляти. Водночас заохочують учасників постійно практикуватися та вдосконалювати свої навички, завдяки чому вони стають кращими рятувальниками. Рятувальні змагання, що проводяться в реальному робочому середовищі рятувальників, наприклад, змагання з берегового порятунку перевіряють майстерність рятувальників набагато краще, ніж змагання, які проводяться, наприклад, у критому басейні. Плавання в басейні не повністю відображає навколишнє природне середовище і лише через воду, якою наповнений басейн, нагадує його. Основна відмінність води в басейні від природного середовища полягає в тому, що вона весь час прозора, завдяки чому рятувальнику все добре видно. Крім того, змагання на березі моря дуже схожі на ситуації, в які реально потрапляють рятувальники під час виконання своїх обов’язків у літній сезон. Необхідно зазначити, що переважна більшість респондентів вважають, що в майбутньому Поморська ліга рятувальників на воді може стати одним із провідних змагань. Поморська ліга рятувальників на воді може стати змаганням національного рівня, що призведе до підвищення рівня безпеки на пляжах і у воді.

Посилання

Ashburn Va. (2002). Study shows lifeguards can’t see everything, always. Data from Vigilance Institute points to environmental, job-related reasons contributing to results. Parks & Recreation. № 37 (2).

Avramidis S., Butterly R., Llewellyn D. (2006). Who Rescues? Lifesaving Risk Assessment of Swimming & other Aquatic Activities. Leeds Metropolitan University Postgraduate Conference.

Brener J., Oostman M. (2002). Lifeguards watch, but they don’t always see! World Waterpark Magazine. № 5. Р. 14-16.

Bynum M. (2004). Ready for action: today’s aquatic safety personnel are better equipped and prepared than ever, thanks to enhanced technology and training. Athletic Business. № 28 (12). Р. 63-72.

Coblentz A., Mollard R., Cabon Ph. (2001). Lifeguard Vigilance. Bibliographic study, Applied Anthropology. Paris, France.

Dahl A., Miller I. (1979). Body Contact Swimming Rescues – What are the Risks? American Journal of Public Health. № 69 (29). Р. 150-152.

Drygas W., Piotrowicz R., Jegier A., Podolec P. (2008). Aktywność fizyczna u osób zdrowych. Forum profilaktyki. T. 3. Р. 12.

Fenner P., Leahy S., Buhk A., Dawes P. (1999). Prevention of drowning: visual scanning and attention span in Lifeguards. The Journal of Occupational Health and Safety. № 15 (1).

Formela M., Skalski D., Grygus I, Nesterchuk N., Lizakowski P. (2018). Bezpieczeństwo społeczności lokalnych w kontekście roli rodziny i szkoły w organizacji czasu wolnego dzieci i młodzieży. Medycyna i społeczeństwo: wybrane problemy zdrowia i bezpieczeństwa, red. nauk. Zieliński E, El Essa A, Skalski D., Dzięgielewski P. Collegium Medicum in Bydgoszcz. Р. 113-125.

Friel J. (2012). Triatlon. Biblia trening. Buk Rower, Warszawa.

Grygus І. М., Godlevskiy P. М. (2015). Rural tourism in the context of the rest of the Black Sea. State, prospects and development of rescue, physical culture and sports in the XXI century. III edycja. T II. Problemy kultury fizycznej i sportu. Bydgoszcz: University of Economy in Bydgoszcz, Voluntary Water Rescue Service (WOPR Poland), International Life Saving Federation of Europe (ILSE), S. 144–153.

Gwiaździński T. (1980). Ratownictwo wodne bez tajemnic. Sport i Turystyka. Warszawa. S 7.

Karpiński R. (red.). (2005). Ratownictwo wodne. Poradnik dla studentów i ratowników wodnych. AWF. Katowice.

Kowalski D., Skalski D., Grygus I., Kindzer B. (2021). Wybrane zagadnienia edukacji zdrowotnej w realizacji nordic walking w okresie pandemii. Kultura fizyczna i edukacja zdrowotna: wybrane zagadnienia w aspekcie pedagogicznym, red. nauk. D.W. Skalski, B.M. Kindzer. Starogard Gdański. № 9. S. 109-119.

Kowalski D., Skalski D., Makar P., Pęczak-Graczyk A., Skalska E. (2020). Aktywność fizyczna osób starszych jako gwarant samodzielnośc. Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa, red. nauk. D. Skalski, B. Duda-Biernacka, D. Kowalski, R. Zwara. Starogard Gdański. T. 4.

Michniewicz I. (2018). Ratownictwo wodne w Polsce-wstęp do analizy krytycznej. Bezpieczeństwo. Teoria i Praktyka. № 2.

Morgan J. (1999). An Ounce of Prevention. Preventing drowning at public pools (brief article). Parks & Recreation. № 34 (2). S. 68-71.

Pia F. (1974). Observations on the drowning of non-swimmers. Journal of Physical Education. № 71 (6).

Pia F. (1999). Reflections on lifeguard surveillance programs Drowning. New Perspectives on Intervention and Prevention, CRC Press, LLC.

Pia F. (1984). The RID Factor as a Cause of Drowning. Parks & Recreation. № 19 (6).

Skalski D., Czyż R. (2020). Rola służb w zakresie bezpieczeństwa i porządku publicznego na rzecz społeczeństwa. Wybrane aspekty. Wydawnictwo Uczelniane Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku, Gdańsk.

Skalski D., Kowalski D., Ostrowski A., Makar P., Stanula A. (2020). Dewiacje w sporcie wyczynowym a ich wpływ na edukacje zdrowotną. Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa, red. nauk. D. Skalski, B. Duda-Biernacka, D. Kowalski, R. Zwara. T. 4.

Skalski D., Lizakowski P., Kowalski D., Nietupska Z. (2017). Współczesne wyzwania bezpieczeństwa wewnętrznego w aspekcie bezpieczeństwa wodnego. Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim przy udziale Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku, Akademii Marynarki Wojennej im. Bohaterów Westerplatte w Gdyni i Towarzystwa Naukowego w Grudziądzu. Gdynia – Gdańsk. 144 s.

Skalski D., Kowalski D., Grygus I., Nesterchuk N. (2020). Moral problems in contemporary physical culture and health education. Rehabilitation & recreation. № 6. P. 64-75.

Stanula A. (2005). Poradnik instruktora. WOPR. ZW WOPR Katowice.

Wendling R. C. (1997). The importance of documenting swimming-pool accidents. Pool Management. Parks & Recreation. № 32 (11).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-13

Як цитувати

Skalski, D. W., Kowalski, D., Kindzer В., Kreft Р., & Gamma Т. (2022). ВИБРАНІ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ З РЯТУВАННЯ НА ВОДІ НА ДУМКУ ВОДНИХ РЯТУВАЛЬНИКІВ. Rehabilitation and Recreation, (12), 177–183. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.23

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3