ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ДИНАМІКУ АСТЕНО-ДЕПРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У ЖІНОК ПІСЛЯ АБДОМІНАЛЬНОГО ПОЛОГОРОЗРІШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.4Ключові слова:
реабілітація, фізична терапія, післяпологовий період, кесарів розтин, абдомінальне пологорозрішення.Анотація
Мета: визначення ефективності засобів фізичної терапії у жінок після абдомінального пологорозрішення за динамікою астено-депресивних проявів. Матеріал. Обстежено 45 жінок віком 23,7±1,2 роки, у пізньому післяпологовому періоді після абдомінального пологорозрішення (кесарів розтин). Групу порівняння склали 23 жінки, які відновлювались упродовж післяпологового періоду самостійно, згідно загальних рекомендацій. Основну групу склали 22 жінок, які упродовж пізнього післяпологового періоду (1,5 місяці) проходили програму фізичної терапії (заняття із використанням дихальних вправ та вправ йоги, пілатесу для м’язів спини, живота, верхніх та нижніх кінцівок, терапевтичних вправ для загального зміцнення організму, збільшення сили, гнучкості, витривалості; загальний масаж; сеанси аутогенного тренування за Шульцем). Стан жінок оцінювали за результатами Edinburgh Postnatal Depression Scale, Fatigue Аssessment Scale, Fatigue Severity Scale, Epworth sleepiness scale,. Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок після абдомінального пологорозрішеня було виявлено ознаки депресивних розладів, підвищену втому, виражену сонливість. При повторному обстеженні жінки основної групи за всіма досліджуваними параметрами виявили статистично значуще кращий результат (р<0,05) відносно вихідних параметрів: за Edinburgh Postnatal Depression Scale – на 42,6%, Fatigue Аssessment Scale – на 51,8 %, Fatigue Severity Scale – на 36,2%, Epworth sleepiness scale – на 45,2%, що можна пов’язати із зменшенням фізичної слабкості внаслідок застосування програми фізичної терапії, а також безпосереднім позитивним впливом фізичної активності на психоемоційний стан. Всі результати були статистично значуще (р<0,05) кращими відповідних параметрів жінок групи порівняння, які відновлювались самостійно (відповідно – 22,1%, 28,7%, 15,4%, 42,5%). Висновки. Враховуючи етіопатогенез та клінічний перебіг післяпологових депресивних станів, що, зокрема, включають астенічну складову, застосування засобів фізичної терапії є обґрунтованим у процесі відновлення жінок у післяпологовому періоді після абдомінального пологорозрішення для покращення їх психоемоційного стану, зниження відчуття втоми та слабкості, зменшення сонливості.
Посилання
Брега Л., Григус І. Перинатальні аспекти фізичної реабілітації неправильного членорозміщення при тазовому передлежанні та неправильному положенні плода. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2015. 19. C. 120-124.
Куравська Ю.В., Аравіцька М.Г. Ефективність відновлення психоемоційного та фізичного статусу жінок, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії. Art of Medicine. 2022. 1 (21). С. 50-55. DOI: 10.21802/artm.2022.1.21.50
Ребрик Ю.Ю., Ульяницька Н.Я. Застосування фізичної терапії в лікуванні депресивних станів. Rehabilitation and Recreation. 2022. 10. С. 45–51. https://doi.org/10.32782/2 522-1795.2022.10.6
Agrawal I., Mehendale A.M., Malhotra R. Risk Factors of Postpartum Depression. Cureus. 2022. 14 (10). e30898.doi: 10.7759/ cureus.30898
Cox J.L., Holden J.M., Sagovsky R. Detection of postnatal depression. Development of the 10-item Edinburgh Postnatal Depression Scale. Br J Psychiatry. 1987. 150. Р. 782-6. doi: 10.1192/bjp.150.6.782.
Gedzyk-Nieman S. A. Postpartum and Paternal Postnatal Depression: Identification, Risks, and Resources. The Nursing clinics of North America. 2021. 56 (3). Р. 325–343. doi: 10.1016/j.cnur.2021.04.001
Iwanowicz-Palus G., Marcewicz A., Bień A. Analysis of determinants of postpartum emotional disorders. BMC Pregnancy Childbirth. 2021. 21 (1). Р. 517. doi: 10.1186/ s12884-021-03983-3.
Johns M.W. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep. 1991. 14 (6). Р. 540–545. doi: 10.1093/ sleep/14.6.540
Kołomańska-Bogucka D., Mazur- Bialy A.I. Physical Activity and the Occurrence of Postnatal Depression-A Systematic Review. Medicina (Kaunas, Lithuania). 2019. 55 (9). Р. 560. doi: 10.3390/medicina55090560
Kroska E.B., Stowe Z.N. Postpartum Depression: Identification and Treatment in the Clinic Setting. Obstetrics and gynecology clinics of North America. 2020. 47 (3). Р. 409–419. doi: 10.1016/j.ogc.2020.05.001
Krupp L. B., LaRocca N. G., Muir-Nash J., & Steinberg A.D. The fatigue severity scale. Application to patients with multiple sclerosis and systemic lupus erythematosus. Archives of neurology. 1989. 46 (10). Р. 1121–1123. Doi: 10.1001/archneur.1989.00520460115022
Kuravska Yu, Aravitska M, Churpiy I, Fedorivska L, Yaniv O. Efficacy of correction of pelvic floor muscle dysfunction using physical therapy in women who underwent Caesarean section. J Phys Educ Sport. 2022. 22(3). Р. 715 – 723. doi:10.7752/jpes.2022.03090
Michielsen H.J., De Vries J., Van Heck G. L. Psychometric qualities of a brief selfrated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale. Journal of psychosomatic research. 2003. 54 (4). Р. 345–352. doi: 10.1016/ s0022-3999(02)00392-6
San Martin Porter MA, Kisely S, Betts KS, Alati R. The effect of antenatal screening for depression on neonatal birthweight and gestation. Women Birth. 2021. 34 (4). Р. 389-395. doi: 10.1016/j.wombi.2020.06.007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
