ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІТЕЙ 11 РОКІВ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ З ЇХ ВІДНОСНО ЗДОРОВИМИ ОДНОЛІТКАМИ

Abstrakt

У статті розглянуто дані сучасних наукових досліджень, присвячених аналізу та порівнянню антропометричних показників дітей 11 років з порушенням зору з їх відносно здоровими однолітками. Внаслідок часткового або глибокого порушення зорового аналізатора та його функцій, на думку авторів, у дітей відзначається значне відставання у фізичному розвитку. Науковці відзначають низькі антропометричні показники, а саме маси та зросту тіла, обводу грудної клітини й екскурсії у дітей із порушенням зору. Мета дослідження полягає у порівняльному аналізі антропометричних показників у дітей 11 років із порушенням зору з їх відносно здоровими однолітками. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 дітей 11 років, з яких 10 дітей із порушенням зору, які навчались у Навчально-реабілітаційному центрі «Зоресвіт» м. Одеси, та 10 дітей відносно здорових. Останні здобували базову середню освіту в Опорному закладі освіти «Випаснянський заклад загальної середньої освіти» Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Наукове дослідження реалізовано з дотриманням основних положень «Правил етичних принципів проведення наукових досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964–2013 рр.). Вирішення поставлених завдань дослідження проводилося загальноприйнятими методами: теоретичного аналізу даних наукової літератури з вибраної теми дослідження, стандартної антропометрії та математичної обробки даних. Результати. Проводячи порівняльний аналіз цих показників у групах дітей 11 років із порушенням зору та їхніх відносно здорових однолітків, відзначимо, що за деякими з них діти із зоровими дисфункціями перевищують своїх однолітків. Це показники маси та довжини тіла за абсолютними та сигмальними значеннями, а також показник екскурсії грудної клітини. Втім відповідний статистичний аналіз показав, що різниця між групами є статистично достовірною лише за показниками маси тіла (р<0,01), а за рештою показників відмінності не набувають рівня статистичної значущості. Тобто 11-річні діти із порушенням зору суттєво відрізнялися від їхніх відносно здорових однолітків значно більшою масою тіла, як у кілограмах, так і у сигмальних оцінках, визначених з урахуванням норм для віку. Висновки. Різниця за антропометричними показниками між групами дітей із порушенням зору та їх відносно здоровими однолітками є статистично достовірною лише за показниками маси тіла (р<0,01). Цікавим є той факт, що за рештою досліджуваних показників відмінності не набувають рівня статистичної значущості. Проводячи порівняльний аналіз досліджуваних антропометричних показників у групах дітей 11 років із порушенням зору та їхніх відносно здорових однолітків, відзначимо, що за деякими з них діти із зоровими дисфункціями перевищують своїх однолітків. А саме за показниками маси та довжини тіла за абсолютними та сигмальними значеннями.