ЗВ’ЯЗОК ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЦІННІСНО-ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНТНОСТІ ІТ-ФАХІВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.24Słowa kluczowe:
фізична активність, базові цінності, ціннісно-деонтологічні компетенції, ІТ-фахівціAbstrakt
У статті висвітлено аналіз стану ціннісно-деонтологічних компетенцій ІТ-фахівців з досвідом роботи від 5 років, а також фізичної активності. Мета – показати зв’язок між рівнем фізичної активності, спортивного режиму та рівнем ціннісно-деонтологічних компетентностей ІТ-фахівців. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано пошукові бази даних Інтернет (Scopus, Web of Science, ResearchGate, Google Schoolar); було здійснено систематизований огляд матеріалів та досліджень щодо впливу фізичної активності на різні аспекти життя. Для проведення експерименту було використано такі емпіричні методи, як опитування, інтерв’ювання та експеримент. Для обробки результатів використано такі методи математичної статистики, як: кореляційний аналіз, доведення статистичної значущості результатів, інструментарій SPSSv25.0. Результати дослідження. Результати дослідження показали позитивний зв’язок між рівнем фізичної активності та ціннісно-деонтологічними компетентностями ІТ-фахівців. Опитувані, які мали високий рівень фізичної активності, також проявляли вищий рівень відповідальності та етичності у роботі, що своєю чергою вказує на те, що підтримка спортивного режиму може сприяти формуванню та підвищенню ціннісно-деонтологічних принципів серед ІТ-фахівців. Водночас опитувані ІТ-фахівці з високим рівнем фізичної активності проявляли більшу самодисципліну та зосередженість у прийнятті етичних рішень. Висновки. Такі висновки емпіричного дослідження вказують на те, що регулярна фізична активність може сприяти розвитку таких ключових компетентностей, як самоконтроль та здатність до аналізу ситуацій, та підкреслюють важливість підтримки фізичної активності серед ІТ-фахівців для підвищення рівня ціннісно-деонтологічних компетентностей, що своєю чергою сприятиме успішній професійній діяльності, а тому і якості наданих послуг у галузі ІТ.
Bibliografia
Шліхта Г.О. Змістове наповнення структурних елементів ціннісно-деонтологічних компетенцій майбутніх ІТ-фахівців. Інноватика у вихованні : зб. наук. пр. Вип. 18 / упоряд. О.Б. Петренко ; ред. кол.: О.Б. Петренко, Т.С. Ціпан, Н.М. Гринькова та ін. Рівне : РДГУ, 2023. С. 259–274. https://doi.org/10.35619/iiu.v1i18.584.
Andrieieva O., Maltsev D., Kashuba V., Dutchak M., Ratnikov D., Grygus I., Byshevets N., Horodinska I. Relationship Between Quality of Life and Level of Physical Activity and Family Well-Being. Physical Education Theory and Methodology, 2022. 22(4):569–575. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.4.16.
Blanchard C., Amiot C.E., Perreault S. The Role of Organizational Virtuousness in Sport Team Effectiveness: The Mediating Role of Collective Efficacy. Journal of Applied Sport Psychology, 2014. 26(2):225–241. doi: 10.1080/10413200.2013.838063.
Diachenko-Bohun M., Rybalko L., Grygus I., Zukow W. Health Preserving Educational Environment in the Condition for Information Technologies. Journal of History Culture and Art Research, 2019. 8(2):93–101. http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v8i2.2075.
Erickson K.I., Hillman C., Stillman C.M., Ballard R.M., Bloodgood B., Conroy D.E., Macko, R., Marquez D.X., Petruzzello S.J., Powell K.E. Physical Activity, Cognition, and Brain Outcomes: A Review of the 2018 Physical Activity Guidelines. Medicine and science in sports and exercise, 2019. 51(6):1242–1251. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001936.
Fehr R., Salmela-Aro K., Malmberg J. Does School Matter? The Role of School Context in Adolescents’ School-related Burnout. European Psychologist, 2012. 17(1):62–72. doi:10.1027/1016-9040/a000091.
Gandhi H., Vaishali K., Prem V., Vijayakumar K., Adikari P., UnniKrishnan B.A. Survey on Physical Activity and Noncommunicable disease risk factors among Physicians in tertiary care Hospitals, Mangalore. National Journal of Community Medicine, 2012. 3(1):7–13. URL: https://manipal. pure.elsevier.com/en/publications/a-survey-on-physical-activity-and-noncommuni cable-disease-risk-fa.
Global physical activity questionnaire (GPAQ). URL: https://www.who.int/publications/m/item/global-physical-activity-questionnaire.
Global Recommendations on Physical Activity for Health, 2009. World Health Organization. Geneva, Switzerland. URL: http://www.who.int/ncds/prevention/physical-activity/en/(дата звернення: 13.07.2018).
Iso-Markku P., Kujala U., Knittle K., Polet J., Vuoksimaa E., Waller K. Physical activity as a protective factor for dementia and Alzheimer’s disease: Systematic review, meta-analysis and quality assessment of cohort and case-control studies. Br. J. Sports Med. 2022. 56:701–709. doi: 10.1136/bjsports-2021-104981.
Johnson D.W., Johnson R.T. (2005). New Developments in Social Interdependence Theory. Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 2005. 131(4):285–358. doi: 10.3200/MONO.131.4.285-358.
Kaplsal N.J. Sport and physical activity for youth with intellectual disability: An analysis of determinants and outcomes. Doctoral thesis, Australian Catholic University, 2019.
Mahlovanyy A., Grygus I., Kunynets O., Hrynovets V., Ripetska O., Hrynovets I., Buchkovska A., Mahlovana G. Formation of the mental component of the personality structure using physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 2021. 21(Suppl. issue 5):3053–3059.
Mandolesi L., Polverino A., Montuori S., Foti F., Ferraioli G., Sorrentino P., Sorrentino G. Effects of Physical Exercise on Cognitive Functioning and Wellbeing: Biological and Psychological Benefits. Frontiers in psychology, 2018. 9, 509. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00509.
O’Loughlin E.K., Dutczak H., Kakinami L., Consalvo M., McGrath J.J., Barnett T.A. Exergaming in youth and young adults: a narrative overview. Games for Health Journal, 2020. 9(5):314–338.
Schwartz S.H. Universals in the content and structure of values: Theory and empirical tests in 20 cultural groups. Advances in experimental social psychology, 1992. 25:1–65. https://doi.org/10.1016/S00652601(08)60281-6.
Smith J.K., Whiteman M. The Impact of Team-Building Games on Ethical Decision Making. Journal of Business Ethics, 2015. 132(2):365–377. doi: 10.1007/s10551-014-2302-3.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
