БАЗОВІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ІЗ СИНДРОМОМ КОМП’ЮТЕРНОЇ ШИЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.11Słowa kluczowe:
синдром комп’ютерної шиї, реабілітація, фізична терапія, програмаAbstrakt
Мета – описати, обґрунтувати та систематизувати базові аспекти фізичної терапії осіб із синдромом комп’ютерної шиї. Матеріали та методи. Були застосовані теоретичні методи наукового дослідження, а саме: аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, індукція, дедукція, логічні методи, системні методи. Системні методи дозволили: виявити та проаналізувати всі фактори, які впливають на розвиток та перебіг синдрому комп’ютерної шиї, а також на ефективність фізичної терапії; зрозуміти взаємозв’язки між цими факторами та їх вплив на систему загалом; розробити схему обстеження осіб із синдромом комп’ютерної шиї, які враховують усі аспекти цього синдрому; розробити алгоритм дій фізичного терапевта для результативного впровадження фізичної терапії осіб із синдромом комп’ютерної шиї; розробити програму фізичної терапії осіб із синдромом комп’ютерної шиї. Системні методи теоретичного дослідження дозволили отримати глибоке розуміння синдрому комп’ютерної шиї та пошуку базових аспектів фізичної терапії. Це розуміння сприяло розробці нової програми фізичної терапії осіб із синдромом комп’ютерної шиї, а також виявленню факторів, які впливають на їх ефективність. Результати. Основними передумовами успішного проведення фізичної терапії є врахування під час постановки цілей реабілітаційного процесу прояву синдрому комп’ютерної шиї, симптомів, скарг хворих та відповідно підібраних інструментів оцінювання, що допоможе не лише впровадженню фізичної терапії, а також прослідковуванню ефективності впровадження програм фізичної терапії та своєчасної їх корекції. Для уніфікації процесу реабілітації варто базуватися на скаргах пацієнтів із синдромом комп’ютерної шиї, які відповідають доменам Міжнародної класифікації функціональності. Базуючись на передумовах впровадження фізичної терапії, було складено програму фізичної терапії пацієнтів із синдромом комп’ютерної шиї. Впровадження фізичної терапії пацієнтам із синдромом комп’ютерної шиї базується на пацієнто-орієнтованому виборі методів втручань, спрямованих на вирішення насамперед проблем, які викликають обмеження звичної повсякденної життєдіяльності. Чітко визначена комбінація різних засобів допомагає покращити ефективність та досягнути поставлених завдань у швидші терміни, а також зацікавити, вмотивувати пацієнтів, покращує психоемоційний фон на заняттях, що сприятиме більш активному залученню пацієнта до фізичної терапії, рухової активності впродовж дня. Запропонований алгоритм дій фізичного терапевта має низку базових компонентів, спрямований на індивідуалізований підхід до кожного пацієнта із синдромом комп’ютерної шиї. Дотримання алгоритму систематизує реабілітаційний процес, сприяє зменшенню часу на впровадження фізичної терапії, допомагає пацієнтам краще зрозуміти свій стан та план реабілітації, що сприяє кращому дотриманню рекомендацій. Визначення факторів, які спричиняють прояв симптомів синдрому комп’ютерної шиї дозволяє в повному обсязі розробити рекомендації щодо модифікації способу життя та умов праці пацієнта, що допоможе запобігти рецидивам. Висновки. Основними передумовами успішного проведення фізичної терапії є врахування скарг хворих, які відповідають доменам Міжнародної класифікації функціональності (МКФ), та відповідно підібраних інструментів оцінювання, що допоможе не лише впровадженню фізичної терапії, а також прослідковуванню ефективності впровадження програм фізичної терапії та своєчасної їх корекції. Засоби фізичної терапії під час впровадження програми фізичної терапії мають поєднуватися, комбінуватися та чергуватися таким чином, щоб дія одного засобу підсилювалась іншим. Важливо зацікавити, вмотивувати пацієнтів, що сприятиме нормалізації психоемоційного фону на заняттях. Важливим аспектом успішного впровадження фізичної терапії є алгоритм дій фахівця, який систематизує реабілітаційний процес, сприяє зменшенню часу на впровадження фізичної терапії, допомагає пацієнтам краще зрозуміти свій стан та план реабілітації, спонукає до кращого дотримання рекомендацій.
Bibliografia
Chu E.Y., Mok T.K.S., Ng G.S.N., Chu E.C.P. Pediatric Text Neck Syndrome. Cureus, 2023. 15(4).
David D., Giannini C., Chiarelli F., Mohn A. Text neck syndrome in children and adolescents. Int J Environ Res Public Health, 2021. 18(4):1565. https://doi.org/10.3390/ijerph18041565.
Eric Chun-Pu Chu. Preventing the progression of text neck in a young man: A case report. Radiology Case Reports. 2022. Volume 17, Issue 3. 978–982. https://doi.org/10.1016/j.radcr.2021.12.053.
Fares J., Fares M.Y., Fares Y. Musculoskeletal neck pain in children and adolescents: Risk factors and complications.Surg. Neurol. Int. 2017. 87, 2.
Hestbaek L., Leboeuf-Yde C., Kyvik K.O. The course of low back pain from adolescence to adulthood: Eight-year follow-up of 9600 twins. Spine, 2006. 31, 468–472.
Javed A., Andama G., Rehman A., Ahmed M.W., Ali S.H., Ahmed M.A., Bibi M., Khalid A. Text Neck Syndrome and Associated Risk Factors: Prevalence in Medical Students. The Therapist, 2023. 4(03):38–42. https://doi.org/10.54393/tt.v4i03.167.
Kamaraj N., Rajasekar V.D., Rangasamy S. A study on prevalence of text neck syndrome among under-graduate students of a medical college in Puducherry. International Journal of Community Medicine and Public Health, 2022. 9(7), 2919–2922. https://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20221759.
Kamper S.J., Henschke N., Hestbaek L., Dunn K.M., Williams C. Musculoskeletal pain in children and adolescents. Braz J. Phys. Ther. 2016. 202, 75–84.
Sarraf F., Abbasi S., Varmazyar S. Self-Management Exercises Intervention on Text Neck Syndrome Among University Students Using Smartphones. Pain Manag Nurs. 2023. 24(6):595–602. doi: 10.1016/j.pmn.2023.04.005.
Shinde S., Bhende R. Evidence based treatment strategies for “Text Neck Syndrome”: a review. International Journal of Occupational Safety and Health, 2023. 13(2), 245–257. https://doi.org/10.3126/ijosh.v13i2.48679.
Sukari A.A.A., Sarwinder S., Bohari M.H., Idris Z., Ghani A.R.I., Abdullah J.M. Examining the range of motion of the cervical spine: utilising different bedside instruments. Malays J Med Sci. 2021. 28(2):100–105. https://doi.org/10.21315/mjms2021.28.2.9.
The Global Spine Care Initiative: care pathway for people with spine-related concerns. Eur Spine J. 2018. 27(Suppl 6):901–914. doi: 10.1007/s00586-018-5721-y.
The Global Spine Care Initiative: model of care and implementation. Eur Spine J. 2018. 27(Suppl 6):925–945. doi: 10.1007/s00586-018-5720-z.
Yaşarer Ö., Yilmaz H.G., Doğan H. (2023). Comparison of two different delivery methods of home-based exercise on neck pain. Somatosensory & Motor Research, 2023. 1–8. https://doi.org/10.1080/08990220.2023.2194389.
URL: https://stanfordmedicine25.stanford.edu/the25/shoulder.html.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2024 Н. Є. Нестерчук
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.