СПОРТИВНЕ РЯТУВАННЯ НА ВОДІ У ПОЛЬЩІ – ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБРАНИХ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ З РЯТУВАННЯ НА ВОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.21Ключові слова:
рятувальник, спорт, плавання, змаганняАнотація
Вступ. Конкуренція асоціюється зі змаганням. Їхнє головне завдання – підібрати команду з початкових команд. У будь-якій спортивній дисципліні гравці не для того, щоб перевіряти свої навички. Матеріал і методи. Предметом дослідження є гравці, рятувальники та змагання рятувальників у Поморській лізі порятунку, 1-му раунді Гран-прі Польщі та Літньому чемпіонаті Польщі. Результати. Поморська ліга порятунку на воді, незважаючи на свою коротку історію, користується великим інтересом серед рятувальників. Чемпіонат із самого початку залучив багато гравців. Порівняно з іншими професіями на вищому рівні, напр. Другий раунд Гран-прі Польщі або літнього чемпіонату Польщі, кількість учасників дуже схожа, що є великим успіхом Поморської ліги рятувальників на воді. Аналізуючи п'ять найпоширеніших чемпіонатів з рятування на воді, які проводяться в басейні, можна констатувати, що вони мають різні змагання. Конкурси відрізняються кількістю та назвами. Проте багато конкурсів однакові. Тому можна вибрати загальні конкурси. З 10 досліджених змагань лише 4 є поширеними та присутніми на всіх описаних раніше чемпіонатах: перетягання манекена на 50 м, порятунок у ластах на 100 м, комбінована дистанція на 100 м та естафета. Слід зазначити, що незважаючи на те, що естафета присутня на всіх чемпіонатах, її назва та специфікація відрізняються. Найменш поширеним є змагання з порятунку на дистанції 100 метрів, і учасники можуть обрати його лише у 2-му раунді Гран-прі Польщі. Висновки. Багато людей не закінчують ці змагання або дискваліфікуються, що змушує багатьох учасників залишати змагання. Крім того, значна нестача обладнання у відкритих водоймах означає, що багато рятувальників не мали можливості використовувати спеціалізоване обладнання, а отже, не мали достатніх навичок та відповідної підготовки. Тому багато людей пропускають змагання з техніки, бо розуміють, що їм недостатньо знань і навичок у цій галузі.
Посилання
Kowalski D., Skalski D., Makar P., Pęczak-Graczyk A., Skalska E. (2020). Aktywność fizyczna osób starszych jako gwarant samodzielności. Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa. T. 4, red. nauk. D. Skalski, B. Duda-Biernacka, D. Kowalski, R. Zwara. Starogard Gdański.
Konturek S.T. (2013). Fizjologia człowieka. Elsevier Urban & Partner. Wrocław.
Skalski D., Czyż R. (2020). Rola służb w zakresie bezpieczeństwa i porządku publicznego na rzecz społeczeństwa. Wybrane aspekty. Wydawnictwo Uczelniane Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku. Gdańsk.
Gwiaździński T. (1980). Ratownictwo wodne bez tajemnic. Sport i Turystyka. Warszawa.
Kulmatycki L. (2009). Edukacja zdrowotna w szkole polskiej 2009 – uwagi krytyczne. Zdrowie, Kultura Zdrowotna, Edukacja.
Avramidis S., Butterly R., Llewellyn D. (2006). Who Rescues? Lifesaving Risk Assessment of Swimming & other Aquatic Activities. Leeds Metropolitan University Postgraduate Conference.
Brener J., Oostman M. (2002). Lifeguards Watch but they don’t always see! World Waterpark Magazine, 5.
Dahl A., Miller I. (1979). Body Contact Swimming Rescues – What are the Risks? American Journal of Public Health, 69 (29).
Friel J. (2012). Triatlon. Biblia treningu. Buk Rower. Warszawa.
Karpiński R. (2005). Ratownictwo wodne. Poradnik dla studentów i ratowników wodnych. AWF Katowice.
Ashburn Va. (2002). Study shows lifeguards can’t see everything, always. Data from Vigilance Institute points to environmental, job-related reasons contributing to results. Parks & Recreation, 37 (2).
Fenner P., Leahy S., Buhk A., Dawes P. (1999). Prevention of drowning: visual scanning and attention span in Lifeguards. The Journal of Occupational Health and Safety Safety. Australia and New Zealand, 15 (1).
Pia F. (1999). Reflections on lifeguard surveillance programs Drowning: New Perspectives on Intervention and Prevention. CRC Press, LLC.
Formela M., Skalski D., Grygus I., Nesterchuk N., Lizakowski P. (2018). Bezpieczeństwo społeczności lokalnych w kontekście roli rodziny i szkoły w organizacji czasu wolnego dzieci i młodzieży. Medycyna i społeczeństwo: wybrane problemy zdrowia i bezpieczeństwa, red. nauk. Zieliński E, El Essa A, Skalski D., Dzięgielewski P. Collegium Medicum in Bydgoszcz.
Kowalski D., Skalski D., Grygus I., Kindzer B. (2020). Wybrane zagadnienia edukacji zdrowotnej w realizacji nordic walking w okresie pandemii. Kultura fizyczna i edukacja zdrowotna: wybrane zagadnienia w aspekcie pedagogicznym, red. nauk. D.W. Skalski, B.M. Kindzer. Starogard Gdański.
Graham D. A. (2005). Critical comparison and analysis of lifesaving in France and the United Kingdom. A Parliamentary Bulletin of The Royal Life Saving Society, 25 (10).
Skalski D., Czyż R. (2020). Rola służb w zakresie bezpieczeństwa i porządku publicznego na rzecz społeczeństwa. Wybrane aspekty. Wydawnictwo Uczelniane Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku. Gdańsk.
Pia F. (1974). Observations on the drowning of non-swimmers. Journal of Physical Education, 71 (6).
Dido Y., Dulo O., Gotowski R., Grygus I. (2021). Effect of the goal-oriented physical therapy and ergotherapy tasks and dual task activities on the Berg balance scale and balance indicators in patients with the unilateral neglect. Journal of Physical Education and Sport, 21 (Supplement issue 2). 1234–1241.
Skalski D., Kowalski D., Ostrowski A., Makar P., Stanula A. (2021). Dewiacje w sporcie wyczynowym a ich wpływ na edukacje zdrowotną. Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa. T. 4, red. nauk. D. Skalski, B. Duda-Biernacka, D. Kowalski, R. Zwara.
Wendling R.C. (1997). The importance of documenting swimming-pool accidents. Pool Management, Parks & Recreation, 32 (11).
Michniewicz I. (2018). Ratownictwo wodne w Polsce-wstęp do analizy krytycznej. Bezpieczeństwo. Teoria i Praktyka, 2.
Drygas W., Piotrowicz R., Jegier A., Podolec P. (2008). Aktywność fizyczna u osób zdrowych. Forum profilaktyki.
Pia F. (1984). The RID Factor as a Cause of Drowning. Parks & Recreation, 19 (6).
Stanula A. (2005). Poradnik instruktora WOPR. ZW WOPR Katowice.
Sabadosh M., Lazarieva O., Andrieieva O., Zharova I., Grygus I., Vitomska M., Kovelska A., Martseniuk I., Ostrowska M., Napierala M., Hagner-Derengowska M., Kaluzny K., Muszkieta R., Zukow W., Smolenska O. (2021). Results of physical rehabilitation of primary school children with recurrent bronchitis at sanatorium. Journal of Physical Education and Sport, Vol 21 (Suppl. issue 5), 2796–2802.
Fenner P., Leahy S., Buhk A., Dawes P. (1999). Prevention of drowning: visual scanning and attention span in Lifeguards. The Journal of Occupational Health and Safety. Australia andNew Zealand, 15 (1).
Skalski D., Lizakowski P., Kowalski D., Nietupska Z. (2017). Współczesne wyzwania bezpieczeństwa wewnętrznego w aspekcie bezpieczeństwa wodnego. Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim przy udziale Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku, Akademii Marynarki Wojennej im. Bohaterów Westerplatte w Gdyni i Towarzystwa Naukowego w Grudziądzu. Gdynia – Gdańsk.
Barcala-Furelos R., Abelairas-Gomez C., Romo-Perez V., Palacios-Aguilar J. (2013). Effect of physical fatigue on the quality CPR: a water rescue study of lifeguards: Physical fatigue and quality CPR in a water rescue. The American Journal of Emergency Medicine. Volume 31, Issue 3. P. 473-477.
Avramidis S., Butterly R., Llewellyn D. (2006). Who Rescues? Lifesaving Risk Assessment of Swimming & other Aquatic Activities. Leeds Metropolitan University Postgraduate Conference.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
