ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ОЗНАК МІОФАСЦІАЛЬНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ОСІБ З ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБA ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.4.3

Ключові слова:

щелепно-лицева ділянка, реабілітація, фізична терапія у стоматології, ортопедії, скронево-нижньощелепний суглоб, суглобова дисфункція

Анотація

Мета – визначення корегуючого впливу розробленої програми фізичної терапії на показники міофасціального больового синдрому в осіб з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Матеріал. Обстежено 100 осіб. Групу порівняння становили 35 осіб без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 становили 33 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, корекція ознак якого відбувалась шляхом носіння індивідуально виготовлених сплінтів на нижню щелепу. Групу 2 становили 32 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, які носили індивідуальні релаксуючі сплінти, а також проходили програму фізичної терапії тривалістю три місяці. Вона включала терапевтичні вправи з OraStretch® Press System, вправи для обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, дихальні вправи, вправи для розслаблення; курс масажу; електроміостимуляцію м’язів щелепно-лицевої ділянки; пропріоцептивну нервово-м’язову фасилітацію жувальних м’язів, м’язів шиї; кінезіологічне тейпування; прогресивну м’язову релаксацію за Джекобсоном. Результат оцінювали за динамікою пальпації тканин обличчя та шиї, пальпацією структур скронево-нижньощелепного суглоба за картою болю Рокабадо, вимірюванням відстані підборіддя–грудина, вухо–плече, мануальним м’язовим тестуванням. Результати. У пацієнтів визначено ознаки міофасціальних порушень по типу пальпаторних змін у ділянці жувальних м’язів, передньої поверхні шиї та шийного відділу хребта, що підкріплено результатами пальпації структур скронево-нижньощелепного суглоба за картою болю Рокабадо, результатами вимірювання відстані підборіддя–грудина, вухо–плече, мануального м’язового тестування. Програма комплексної фізичної терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники порівняно з вихідними даними. Група пацієнтів, які проходили реабілітацію із застосуванням пасивної сплінт-терапії, не продемонструвала впливу на показники міофасціальної дисфункції; досягнуте покращення за досліджуваними параметрами орофаціальної зони було статистично значуще гіршим від отриманих показників розробленої та впровадженої програми фізичної терапії. Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, отже, їх доцільно застосовувати для підвищення ефективності корекції, зменшення вираженості патологічних ознак, покращення функціонування у пацієнтів з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.

Посилання

1. Alowaimer H.A., Al Shutwi S.S., Alsaegh M.K., et al. Comparative Efficacy of Non-Invasive Therapies in Temporomandibular Joint Dysfunction: A Systematic Review. Cureus. 2024. No. 16(3). e56713. doi: 10.7759/cureus.56713.

2. Aravitska M.H., Saienko O.V. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 6–13. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01.

3. Beaumont S., Garg K., Gokhale A., Heaphy N. Temporomandibular Disorder: a practical guide for dental practitioners in diagnosis and management. Aust Dent J. 2020. No. 65(3). Р. 172–180. doi:10.1111/adj.12785.

4. Bouloux G.F., Chou J., Di Fabio V., et al. The Contemporary Management of Temporomandibular Joint Intra-Articular Pain and Dysfunction. J Oral Maxillofac Surg. 2024. No. 82(6). Р. 623–631. doi: 10.1016/j.joms.2024.01.003.

5. Didokha I.V., Aravitska M.G., Yatsiv Ya.M., Hrecheskyi O.V. Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 2023. 9(1). 55–68. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05

6. Espinoza S., Varela D., Richter C., Sepúlveda G., Marfull N. Reproducibility of the Rocabado pain map. Cranio. 2023. No. 41(2). Р. 112–118. doi: 10.1080/08869634.2020.1816038.

7. Fernández-de-Las-Peñas C., Von Piekartz H. Clinical Reasoning for the Examination and Physical Therapy Treatment of Temporomandibular Disorders (TMD): A Narrative Literature Review. J Clin Med. 2020. No. 9(11). Р. 3686. doi: 10.3390/jcm9113686.

8. Hislop H., Avers D., Brown, M. Daniels and Worthingham’s Muscle Testing: Techniques of Manual Examination: Principles of Manual Muscle Testing. Elsevier Health Sciences, Amsterdam, 2013.

9. Koval N.P., Aravitska M.H. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 88–95. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.

10. McNeill C. Craniofacial pain – the TMJ management dilemma. CDA J. 1985. No. 13(3). Р. 34–39.

11. Nesterchuk N.Ye., Gamma T.V., Korobkova R.M. Characteristics of the quality of life of elderly patients with traumatic damage of the lower jaw as a criterion of the efficiency of rehabilitation intervention. Rehabilitation & Recreation. 2024. No. 18 (2). Р. 20–27. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.2.

12. Pérez Fernández T., Parra González Á. Physiotherapy in temporomandibular disorder, chapter 7: local valuation. Barcelona, Spain : Elsevier; 2019. Р. 110–114.

13. Sosa G.E. Early detection of temporomandibular disorders, chapter VII. Caracas, Venezuela : Amolca; 2006. Р. 176–179. 6 S. ESPINOZA ET AL.

14. Tran C., Ghahreman K., Huppa C., Gallagher J.E. Management of temporomandibular disorders: a rapid review of systematic reviews and guidelines. Int J Oral Maxillofac Surg. 2022. No. 51(9). Р. 1211–1225. doi: 10.1016/j.ijom.2021.11.009.

15. Wadhokar O.C., Patil D.S. Current Trends in the Management of Temporomandibular Joint Dysfunction: A Review. Cureus. 2022. No. 14(9). e29314. doi: 10.7759/cureus.29314.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Hohol, R. V., Skalski, D. W., & Tsyhanovska, N. V. (2024). ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ОЗНАК МІОФАСЦІАЛЬНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ОСІБ З ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБA ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ. Rehabilitation and Recreation, 18(4), 30–38. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.4.3

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >> 

Схожі статті

<< < 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.