МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ВЕРТЕБРОГЕННИХ ПОРУШЕНЬ ЯК КОМПОНЕНТА КОКСО-ВЕРТЕБРАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З ОСТЕОАРТРОЗОМ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ТА САРКОПЕНІЧНИМ ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.2

Słowa kluczowe:

фізична терапія, саркопенія, ожиріння, остеоартроз, кульшовий суглоб

Abstrakt

Мета – визначення впливу програми фізичної терапії на вертеброгенні ознаки коксо-вертебрального синдрому у осіб похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів, що перебігає на фоні саркопенічного ожиріння. Матеріал. Обстежено 68 осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням та 36 їх здорових однолітків (контрольна група). Представники групи порівняння (33 особи) корегували ознаки остеоартрозу згідно з клінічною настановою «Остеоартроз». Представники основної групи (35 осіб) упродовж шести місяців займались за програмою фізичної терапії із застосуванням терапевтичних вправ, функціонального тренування, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, масажу, кінезіологічного тейпування; курсу ударно-хвильової терапії, корекції харчування, освіти пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою результатів розпитування, огляду, пальпації, гнучкості хребта (проби Шобера, Томаєра, Сєдіна), становою динамометрією, Oswestry Disability Index. Результати. У пацієнтів похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів та саркопенічним ожирінням визначено ознаки коксо-вертебрального синдрому у вигляді больового синдрому у кульшових суглобах та попереку, обмеження їх рухомості (за результатами розпитування, огляду, пальпації), зменшення гнучкості хребта (за пробами Шобера, Томаєра, Сєдіна), погіршення сили м’язів-розгиначів тулуба (за становою динамометрією), що негативно впливало на виконання активностей повсякденного життя (за Oswestry Disability Index). Апробована комплексна програма фізичної терапії виявила статистично значуще покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти коксо-вертебрального синдрому за рахунок зменшення болю та покращення мобільності попереку та кульшових суглобів, покращення гнучкості хребта, збільшення станової сили, розширення рухових функціональних можливостей у разі виконання різних активностей порівняно із вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р<0,05). Пацієнти, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартроза, досягнули статистично значущого покращення стосовно вихідного стану за досліджуваними показниками коксо-вертебрального синдрому (р<0,05), проте менш вираженого порівняно з апробованою програмою, створеною з позиції корекції особливостей коморбідності та геріатричного статусу. Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів та саркопенічним ожирінням потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки коксо-вертебрального синдрому, що підвищує загальну ефективність реабілітації.

Bibliografia

Клінічна настанова «Остеоартроз», 2017. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_osteo.pdf.

Aravitska M.H., Saienko O.V. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 6–13. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01.

Chavarria J.C., Douleh D.G., York P.J. The Hip-Spine Challenge. J Bone Joint Surg Am. 2021. 103(19). Р. 1852–1860. DOI: 10.2106/JBJS.20;.01728.

Cruz-Jentoft A.J., Bahat G., Bauer J., et al. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019. 48(1). Р. 16–31. DOI: 10.1093/ageing/afy169.

Didokha I.V., Aravitska M.G., Yatsiv Ya.M., Hrecheskyi O.V. Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 2023. 9(1). 55–68. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05.

Fairbank J.C.T., Pynsent P.B. The Oswestry Disability Index. Spine (Phila Pa 1976). 2000. 25(22). Рp. 2940–53. DOI: 10.1097/00007632-200011150-0001.

Kechagias V.A., Grivas T.B. Hip-Spine and Knee-Spine Syndrome: Is Low Back Pain Improved After Total Hip and Knee Arthroplasty? Cureus. 2024. 16(4). Р. e57765. DOI: 10.7759/cureus.57765.

Kechagias V.A., Grivas T.B., Papagelopoulos P.J, Kontogeorgakos V.A., Vlasis K. Investigation of the Relationship Between Hip and Knee Osteoarthritis and Disordered Spinal and Pelvic Morphology. Cureus. 2022. 14(1). Р.e20861. DOI: 10.7759/cureus.20861.

Koval N.P., Aravitska M.H. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 88–95. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.

Lementowski P.W., Zelicof S.B. Obesity and osteoarthritis. Am J Orthop (Belle Mead NJ). 2008. 37(3). Рp. 148–151.

Makolinets K.V., Makolinets V.I., Morozenko D.V., Gliebova K.V., Danylchenko S.I. Dynamics of biochemical markers of connective tissue metabolism in patients with knee osteoarthritis during conservative treatment with laser therapy. Wiadomości Lekarskie. 2019. LXXII (5). Рp. 802–806.

Merle C., Akbar M. Hip-Spine-Syndrom. Orthopade. 2020. 49(10). Рp. 839–840. DOI: 10.1007/s00132-020-03988-4.

Offierski C.M., MacNab I. Hip-spine syndrome. Spine (Phila Pa 1976). 1983. 8(3). Р. 316–321. DOI: 10.1097/00007632-198304000-00014.

Sampath S.J.P, Venkatesan V., Ghosh S., Kotikalapudi N. Obesity, Metabolic Syndrome, and Osteoarthritis-An Updated Review. Curr Obes Rep. 2023. 12(3). Р. 308–331. DOI: 10.1007/s13679-023-00520-5.

Zimmerer A., Hoffmann M., Hofer A., Janz V., Wassilew G.I. Hip-Spine-Syndrom – Aktuelle Entwicklungen und Evidenzlage [Hipspine syndrome-current developments and state of the evidence]. Orthopade. 2020. 49(10). 841–848. DOI: 10.1007/s00132-020-03972-y.

Opublikowane

2024-11-01

Jak cytować

Kravets, A. S., Lapkovskyi, E. Y., & Stovban M. Р. (2024). МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ВЕРТЕБРОГЕННИХ ПОРУШЕНЬ ЯК КОМПОНЕНТА КОКСО-ВЕРТЕБРАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З ОСТЕОАРТРОЗОМ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ТА САРКОПЕНІЧНИМ ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ. Rehabilitation and Recreation, 18(3), 22–31. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.2

Numer

Dział

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ