СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ВИКОРИСТАННЯ СПОСОБУ ЖИТТЯ ЯК ЗАСОБУ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

Автор(и)

  • Ю. С. Калмикова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.5

Ключові слова:

метаболічний синдром, абдомінальне ожиріння, спосіб життя, фізична активність.

Анотація

Мета статті полягає в аналізі літератури, присвяченої вивченню сучасних поглядів на здоровий спосіб життя для осіб із метаболічним синдромом. Методи дослідження. Використано аналітичний та бібліосемантичний методи. Проведено огляд та аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої немедикаментозній терапії метаболічного синдрому. Результати. Метаболічний синдром залишається найважливішою проблемою суспільства у зв’язку з ранньою та високою інвалідизацією, передчасною старістю й смертністю. Важливим є те, що метаболічний синдром є станом, зворотним при відповідному своєчасному лікуванні. Зміна способу життя є одним із найголовніших підходів до лікування метаболічного синдрому, який включає в себе корекцію надлишкової маси, підвищення фізичної активності та ін. В усуненні наслідків метаболічного синдрому значну роль відіграє підвищення фізичної активності. Застосування фізичних навантажень підвищує окислювальні процеси в м’язах, а тому посилюється витрата вуглеводів і жирних кислот. Фізична активність сприяє використанню інтрам’язових тригліцеридів та вільних жирних кислот в якості енергетичного матеріалу, зниженню інсулінорезистентності. Фізична активність – найбільш істотний захід для контролю маси тіла. Навіть при відсутності втрати маси тіла фізична активність асоціюється з багатьма сприятливими ефектами, такими, як поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи та можливе зниження інсулінорезистентності. Фахівці вважають, що саме тренування динамічного характеру викликають більш значуще збільшення функціональних можливостей системи кровообігу, а оптимальним варіантом використання фізичних вправ є комбінація статико-динамічних навантажень. Підвищують чутливість тканин до інсуліну аеробні навантаження, та необхідно враховувати, що динамічні навантаження є досить важкими для осіб з ожирінням. Фізичні вправи виконуються в середньому темпі, з максимальною амплітудою, однак, з урахуванням фізичних можливостей пацієнта. До того ж клінічні дослідження Diabetes Prevention Program свідчать про те, що фізична активність пацієнтів з інсулінорезистентністю, дієти та зміна способу життя знижують кількість нових випадків розвитку ЦД2 більш ефективно, ніж застосування медикаментозної терапії. Висновки. Поширення метаболічного синдрому набуло епідемічного характеру в Україні. Однією з важливих складових патогенезу метаболічного синдрому є абдомінальне ожиріння. Фахівці приділяють значну увагу зниженню маси тіла за рахунок способу життя, а саме фізичної активності, харчової поведінки, відмови від шкідливих звичок.

Посилання

Алієв Р.Б. Епідеміологія метаболічного синдрому та концепції механізмів його розвитку. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. Т. 7. № 5(39). С. 8–14. doi: 10.26693/jmbs07.05.008

Барна О.М., Аліфер О.О., Новицька А.М., Корост Я.В. Оцінка якості життя у пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями. Ліки України. 2015. № 4(25). С. 9–12.

Бідучак А.С. Оцінка поінформованості населення з питань профілактики хронічних неінфекційних захворювань та здорового способу життя. Буковинський медичний вісник. 2013. Т. 17. № 4. С. 206–209.

Біловол О.М. Ожиріння в практиці кардіолога та ендокринолога. Тернопіль : ТДМУ, 2009. 620 с.

Бондаренко О.О., Сорочка М.І. Метаболічний синдром: довгий шлях еволюції – від повного заперечення до всесвітнього визнання проблеми. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 3. С. 13–19.

Голод Н.Р. Хронічні неінфекційні захворювання як визначний фактор зниження рівня здоров’я української нації. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт». 2016. № 139(2). С. 35–39.

Голод Н.Р. Результативність тестових вправ екрану функціонального руху як показник ефективності реабілітаційної програми для студенток спеціальної медичної групи. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково- педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». Київ, 2015. № 3. С. 88–91.

Драпкіна О.М., Корнєєва О.М., Палаткіна Л.О. Адипокіни та серцево-судинні захворювання: патогенетичні паралелі та терапевтичні перспективи. Артеріальна гіпертензія. 2011. № 17(3). С. 203–208.

Дуб М.М. Фізична реабілітація студенток з ожирінням і ризиком розвитку метаболічного синдрому : дис … кандидата наук : 24.00.03. Київ, 2020. 224 с.

Дудник В.М., Андрікевич І.І., Хромих А.В., Хромих К.В. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2018. № 4(64). С. 150–165. doi: 10.24026/1818-1384

Ілащук Т., Бачук-Понич Н. Метаболічний синдром як медико-соціальна проблема. Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/ blog/3446-metabolichniy-sindrom-yak-medikosotsialna- problema/

Калмикова Ю.С. Поширеність ожиріння та метаболічного синдрому у осіб молодого віку: сучасний стан проблеми. Rehabilitation & Recreation. 2023. № 14. С. 49–55. doi: 10.32782/2522-1795.2023.14.5

Калмикова Ю., Калмиков С., Оршацька Н. Оцінка реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження хворих на метаболічний синдром під впливом застосування фізичної терапії. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 1(75). С. 17–24. doi: 10.15391/ snsv.2020-1.003

Карпенко П.О., Федорова Д.В., Бикова Т.Л. Аліментарний фактор у комплексному лікуванні пацієнтів з метаболічним синдромом. Проблеми старіння та довголіття. 2016. № 1. С. 105–113.

Козопас Н.М., Максимюк Г.В., Лаповець Л.Є., Одноріг Л.О. Метаболічний синдром та чоловіче безпліддя: сучасний погляд на проблему. Вісник проблем біології і медицини. 2018. № 2(144). С. 26–30. doi: 10.29254/2077-4214-2018-2-144-26-30

Корильчук Н.І., Корильчук Б.Т. Клініко-патогенетичні особливості метаболічного синдрому в загальній лікарській практиці. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 2(34). С. 8–15.

Корчинський В.С. Ефективність фізичної реабілітації при метаболічному синдромі. Biomedical and biosocial anthropology. 2014. № 23. С. 200–203.

Миронюк І., Дуб М. Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на показники фізичного та психоемоційного стану студенток з ожирінням. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019. № 36. С. 85–92.

Трибрат Т.А., Шуть С.В., Сакевич В.Д. Метаболічний синдром і здоровий спосіб життя. Вісник проблем біології і медицини. 2017. № 2(136). С. 30–33.

Alberti K.G., Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z., Cleeman J.I., Donato K.A. et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the international diabetes federation task force on epidemiology and prevention; National heart, lung, and blood institute; American heart association; World heart federation; International atherosclerosis society; And international association for the study of obesity. Circulation. 2009. Oct. 20. Vol. 120(16). Р. 1640–1645. PMID: 19805654. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192644

Aneja A., El Atat F., McFlane S.T. et al. Hypertension and Obesity. Reсent Prog. Horm. Res. 2004. № 59. P. 169–205.

Apovian C.M., Gokce N. Obesity and cardiovascular disease. Circulation. 2012. Vol. 125(9). P. 1178–1182. PMID: 22392865. PMCID: PMC3693443. doi: 10.1161/ CIRCULATIONAHA.111.022541

Blaschke F., Takata Y., Caglayan E. et al. Obesity, peroxisome proliferator-activated receptor, and atherosclerosis in type 2 diabetes. Arteriosclerosis Thrombosis and Vascular Biology. 2006. Vol. 26. P. 28–36.

Chan J.M., Rimm E.B., Golditz G.A. et al. Obesity, fat distribution, and weight gain as risk factors for clinical diabetes in men. Diabetes Care. 1994. Vol. 17. P. 961–969.

Craig J.R., Jenkins T.G., Carrell D.T., Hotaling J.M. Obesity, male infertility, and he sperm epigenome. Fertil Steril. 2017. Vol. 107(4). P. 848–859. doi: 10.1016/j.fertnstert. 2017.02.115

Espinola-Klein C., Gori T., Blankenberg S. In amatory markers and cardiovascular risk in the metabolic syndrome. Front. Biosci. 2011. Vol. 16. P. 1663–1674.

Girvalaki Ch., Vardavas C., Papandreou Ch. et al. Trends in metabolic syndrome risk factors among adolescents in rural Crete between 1989 and 2011. Hormones. 2014. Vol. 13(2). P. 259–267.

Grundy S.M. Diagnosis and Management of the Metabolic Syndrome: An American Heart Association. National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement Circulation. 2005. Vol. 112(17). P. 2735–2752. doi: 10.1161/ circulationaha.105.169404

Hawley J.A., Zierath J.R. Physical activity and Type 2 Diabetes. Hawley, 2008. 220 р.

Hunter G.R., Byrne N.M., Sirikul B. et al. Resistance training conserves fat-free mass and resting energy expenditure following weight loss. Obesity (Silver Spring). 2008. № 16. P. 1045–1051.

Kraegen E.W., Cooney G.J. Free fatty acids and skeletal muscle insulin resistance. Curr Opin Lipidol. 2008. Vol. 19. P. 235–241.

Leon M.M., Stefanachi E., Cobzaru R., Mitu F. Impact of metabolic syndrome on the development of cardiovascular disease. Rev. Med. Chi. Soc. Med. Nat. Iasi. 2013. Vol. 117(3). P. 635–640.

MacDonald A.A., Herbison G.P., Showell M., Farquhar C.M. The impact of body mass index on semen parameters and reproductive hormones in human males: a systematic review with meta-analysis. Hum Reprod Update. 2010. Vol. 16(3). P. 293–311. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 198897521

Meigs J.B. Invited commentary: insulin resistance syndrome? Syndrome X? Multiple metabolic syndrome? A syndrome at all? Factor analysis reveals patterns in the fabric of correlated metabolic risk factors. Amer. J. Epidemiology. 2000. Vol. 152. P. 908–911.

Mottillo S., Filion K.B., Genest J., Joseph L., Pilote L., Poirier P. et al. The Metabolic Syndrome and Cardiovascular Risk. Journal of the American College of Cardiology. 2010. Vol. 56(14). P. 1113–1132. doi: 10.1016/ j.jacc.2010.05.034

Saris W.H. Exercise with or without dietary restriction and obesity treatment. Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. 1995. № 19. Suppl. 4. P. 113–116.

Saris W.H. Fit, fat and fat free: the metabolic aspects of weight control. Int. J. Obes. Relat. Metab. Disords. 1998. № 22. Suppl. 2. P. 15–21.

Sjostrom C.D., Lissner L., Wedel H. et al. Reduction in incidence of diabetes hypertension and lipid disturbance after intentional weight loss induced by geriatric surgery: the SOS Intervention Study. Obes. Res. 1999. № 7. P. 477–484.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-03

Як цитувати

Калмикова, Ю. С. (2023). СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ВИКОРИСТАННЯ СПОСОБУ ЖИТТЯ ЯК ЗАСОБУ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ. Rehabilitation and Recreation, (16), 37–45. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.5

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ