СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.6

Ключові слова:

заклади вищої освіти, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, освітнє середовище, спортивні ігри

Анотація

Останніми роками у закладах вищої освіти відбулося значне скорочення обсягу навчальних годин з дисципліни «Фізичне виховання», що призвело до зниження ролі фізичної культури у формуванні особистості сучасного фахівця, зменшення рухової активності студентів та погіршення стану їхнього здоров’я. Аналіз наукової літератури свідчить, що потребують модернізації сучасні принципи фізичного виховання та дидактичні завдання дисципліни «Фізичне виховання» через трансформацію змісту навчальної програми та науково-методичного, організаційного, матеріально-технічного механізмів її забезпечення, підвищення ефективності позааудиторних занять фізичною культурою та спортом. Метою цієї роботи було вивчення стану розвитку оздоровчо-рекреаційної рухової активності студентів засобами спортивних ігор в освітньому середовищі університетів України. Матеріал. Результати анкетування 277 студентів, які навчалися за освітньо-кваліфікаційним сту- пенем «бакалавр» спеціальності 035 «Філологія» трьох закладів вищої освіти України, свідчать, що найбільш високий емоційний фон під час занять фізичним вихованням забезпечують заняття спортивними іграми, що своєю чергою позитивно впливає на формування їхнього фізичного та психічного здоров’я. З іншого боку, спостерігається низька активність студентів у різноманітних спортивних заходах, що, на наш погляд, є резервом для покращення їхньої мотивації до участі в змаганнях між групами, факультетами, що дасть змогу у майбутньому здійснити відбір студентів у групи підвищення спортивної майстерності. Результати. Результати опитування студентів про види рухової діяльності, які забезпечують високий емоційний фон під час занять фізичним вихованням, засвідчують, що найбільш позитивні емоції отримують студенти, які займаються спортивними іграми, їхня кількість становить 57,1%. Значно менший відсоток студентів, які отримують позитивні емоції, займаючись на заняттях з фізичного виховання фітнесом – 14,8%, гімнастикою – 11,8%, плаванням – 8,1%. Найменша кількість студентів, які отримують позитивні емоції від занять одноборством – 6,2%, важкою атлетикою – 5,8%, пауерліфтингом – 5,8%, веслуванням – 4,6% відповідно. Аналіз результатів анкетування майбутніх фахівців з філології свідчить, що заняття спортивними іграми мають вагомий вплив на організм людини, адже 68,6% опитаних студентів вважають, що заняття спортивними іграми сприяють зміцненню та збереженню здоров’я, 45,7% студентів вказують на те, що забезпечують гармонійний розвиток, 20,8% респондентів – розвиток морально-вольових якостей, 20,7% студентів – освоєння життєво важливих рухових навичок. Висновки. Автори статті акцентують увагу на тому, що розвиток оздоровчо-рекреаційної рухової активності студентів засобами спортивних ігор в освітньому середовищі університету буде сприяти покращенню формування їхніх рухливих якостей, навичок поведінки у молодіжному колективі, здатності до оцінювання спортивної ситуації та прийняття рішень.

Посилання

Бойчук Р.І., Ковцун В.І., Короп М.Ю., Бєлявський І.Л. Спортивні ігри в системі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців нафтогазової справи. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. 2017. Вип. 143. С. 259–262.

Бондаренко В.В., Квак О.В. Фактори формування здорового способу життя студентів. Наука і освіта. 2013. № 4. С. 83–85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_4_22.

Бухвал А.В., Самчук О.М. Стан здоров’я студентів вищих навчальних закладів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2009. № 3. С. 52–55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2009.

Гладощук О.Г. Рухова активність студентської молоді – шлях до професійного здоров’я. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2015. Вип. 5(1). С. 60–63.

Горобей М.П., Чалий О.С., Дерябкіна Т.В. Спортивні ігри як фактор формування культури здоров’я студентів. Спортивні ігри. 2017. № 2. С. 8–10.

Завидівська Н., Ханікянц О. Реорганізація системи фізичного виховання студентів вищої школи: проблеми й перспективи. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’яу сучасному суспільстві. 2016. № 1. С. 51–56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2016_1_11.

Коновалов В.В., Касьян А.В., Череднiченко А.В. Оптимальна рухова активність студентської молоді в початковий період навчання. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 3. С. 16–19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/snsv_2013_3_6.

Маленюк Т.В., Косівська А.В. Секційні заняття – пріоритетна форма організації процесу фізичного виховання студентів (на прикладі шейпінгу). Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2015. № 4. С. 38–43. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PPMB_2015_4_9.

Нетлюх Ю., Стефанишин Н., Парфенюк Л. Здоровий спосіб життя студентів та роль фізичної культури і спорту в ньому. Проблеми формування здорового способу життя молоді : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, магістрів та аспірантів / під заг. ред. Р.Р. Сіренко. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Франка, 2011. 493 с.

Носко М.О., Архипов О.А. Організація занять з фізичного виховання студентів з розділу: спортивні ігри (волейбол). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2015. Вип. 3(1). С. 257–265. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2015_3(1)__82.

Перекопський С., Порохненко О. Вплив рухової активності на емоційний стан студентів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 3. С. 246–253. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2016_3_32.

Савчук С.А., Хомич А.В. До питання про оздоровчі технології фізичного виховання студентів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2010. № 2. С. 38–41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2010_2_12.

Тисевич Т.В., Лойко Є.Є. Рухова активність – основа фізичного здоров’я: загальна тенденція рівня рухової активності серед студентів-медиків. Art of Medicine. 2020. № 4 (12). С. 124–127. URL: https://art-of-medicine.ifnmu.edu.ua/index.php/aom/article/view/393.

Хоменко А.О., Тимошенко В.В. Науково-методичні аспекти підвищення ефективності навчальних робочих програм з предмета «Фізичне виховання» у ВНЗ. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. Вип. 2. С. 190–194. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/domtp_2013_2_24.

Chacón-Cuberos R. et al. An Exploratory Model of Psychosocial Factors and Healthy Habits in University Students of Physical Education Depending on Gender. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018. Vol. 15, No. 11. P. 2430.

Cid L. et al. Motivational determinants of physical education grades and the intention to practice sport in the future. PLOS ONE. 2019. Vol. 14, No. 5. P. e0217218.

Kohl H.W. Foundation of Physical Activity and Public Health / H.W. Kohl, T.D. Murray. Champaing : Human Kinetics, 2012. 281 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-10

Як цитувати

Bazylchuk, V. B., Sushchenko, L. P., & Bezkopylny О. О. (2024). СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 53–63. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.6

Номер

Розділ

ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ФІТНЕС І РЕКРЕАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ