РЕАБІЛІТАЦІЯ ГРАВЦІВ У ХОКЕЙ З ШАЙБОЮ ПІСЛЯ СТРУСІВ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ СПОРТИВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.7Słowa kluczowe:
струс головного мозку, вегетативна нервова система, фізична та когнітивна реабілітаціяAbstrakt
Мета. Встановити ефективність запропонованої програми реабілітації у хокеїстів після струсів головного мозку, що пов’язані зі спортивною діяльністю. Матеріал. В дослідженні приймали участь 60 спортсменів – професійних гравців у хокей з шайбою, у віці від 17 до 34 років із струсом головного мозку пов’язаним із спортивною діяльністю (СМС) легкого ступеню. Дослідження проходило в два послідовних етапи. На першому етапі (2020–2021 рр.) у дослідження було включено 30 спортсменів з СМС (контрольна група), яким застосовували стандартний реабілітаційний протокол SCAT-5. На другому етапі (2021–2022 рр.) було включено 30 спортсменів з СМС (основна група), яким застосовували запропонований протокол реабілітації з урахуванням стану вегетативної регуляції. Обстеження проводилось на 1, 2, 3, 7 та 90 дні після СМС. Спортсменам у день отримання СМС призначали фізичний та когнітивний спокій. Під час наступних візитів проводили обстеження: соматоскопію, соматометрію, оцінку варіабельності серцевого ритму, оцінку відхилень балансу (BESS), оцінку рівня головного болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), оцінку когнітивної функції за Монреальським когнітивним тестом, оцінювали рухові функції за допомогою тесту з тандемною ходьбою та когнітивним завданням. Спортсменам на першому етапі з третього дня проводили тестування толерантності до фізичних навантажень (Buffalo concussion treadmill test), а спортсменам на другому етапі на 1день після СМС. Результати. Дослідження стану вегетативної рівноваги в перший день після СМС вказало на симпатикотонію у всіх спортсменів. В процесі застосування програм фізичної реабілітації спостерігалась позитивна динаміка клінічних, статистичних та спектральних показників вегетативної рівноваги, показників координації, рівня головного болю, фізичної працездатності та когнітивної сффери в обох групах спостереження. Проте, кращою вона була саме в основній групі спостереження. Висновки. Результати проведеного дослідження довели ефективність підходу з врахуванням стану вегетативної регуляції під час планування та виконання реабілітаційних та спортивних навантажень у хокеїстів після СМС. Застосування запропонованої програми фізичної реабілітації показало переважаючу ефективність щодо показників тонусу вегетативної нервової системи, координації, фізичної працездатності та когнітивної сфери у гострому, післягострому та довготривалому періодах. Застосування даної програми реабілітації не виявило переваги із затвердженою програмою по відношенню до динаміки головного болю.
Bibliografia
Абрамов В. В., Клапчук В. В., Неханевич О. Б. Фізична реабілітація, спортивна медицина. Дніпропетровськ: Журфонд. 2014. C. 456.
Голованова І. А., Бєлікова І. В., Ляхова Н. О. Основи медичної статистики. Полтава : ВДНЗУ «УМСА». 2017. C. 113.
Секретний В. А., Неханевич О. Б. Віддалені наслідки черепно-мозкового травматизму у гравців в хокей з шайбою. Вісник проблем біології і медицини. 2020. № 2 (156). С. 328–332. DOI: 10.29254/2077-4214-2020-2-156-328-332
Ahlskog J. E., Geda Y. E., Graff-Radford N. R., Petersen R. C. Physical exercise as a preventive or disease-modifying treatment of dementia and brain aging. Mayo Clinic proceedings. 2011. No. 86 (9), pp. 876–884. DOI: 10.4065/mcp.2011.0252
Azad A. M., Al Juma S., Bhatti J. A. Modified Balance Error Scoring System (M-BESS) test scores in athletes wearing protective equipment and cleats. BMJ open sport & exercise medicine. 2016. No. 2 (1), pp. e000117. DOI: 10.1136/bmjsem-2016-000117
Bishop S., Dech R., Baker T., et al. Parasympathetic baroreflexes and heart rate variability during acute stage of sport concussion recovery. Brain injury. 2017. No. 31 (2), pp. 247–259. DOI: 10.1080/02699052.2016.1226385.
Catai A. M., Pastre C. M., Godoy M. F., et al. Heart rate variability: are you using it properly? Standardisation checklist of procedures. Brazilian journal of physical therapy. 2020. No. 24 (2), pp. 91–102. DOI: 10.1016/j.bjpt.2019.02.006
Dobson J. L., Yarbrough M. B., Perez J., et al. Sport-related concussion induces transient cardiovascular autonomic dysfunction. American journal of physiology. Regulatory, integrative and comparative physiology. 2017. No. 312 (4), pp. R575–R584. DOI: 10.1152/ajpregu.00499.2016
Fait P., McFadyen B. J., Swaine B., Cantin J. F. Alterations to locomotor navigation in a complex environment at 7 and 30 days following a concussion in an elite athlete. Brain injury. 2009. No. 23 (4), pp. 362–369. DOI: 10.1080/02699050902788485
Gagnon I., Galli C., Friedman D., et al. Active rehabilitation for children who are slow to recover following sport-related concussion. Brain Inj. 2009. No. 23 (12), pp. 956–964.
La Fountaine M. F., Heffernan K. S., Gossett J. D., et al. Transient suppression of heart rate complexity in concussed athletes. Autonomic neuroscience: basic & clinical. 2009. No. 148 (1-2), pp. 101–103. DOI: 10.1016/j.autneu.2009.03.001
Leddy J. J., Haider M. N., Ellis M. Exercise is Medicine for Concussion. Current sports medicine reports. 2018. No. 17 (8), pp. 262–270. DOI: 10.1249/JSR.0000000000000505
Leddy J. J., Haider M. N., Hinds A. L., et al. A Preliminary Study of the Effect of Early Aerobic Exercise Treatment for Sport-Related Concussion in Males. Clinical journal of sport medicine: official journal of the Canadian Academy of Sport Medicine. 2019. No. 29 (5), pp. 353–360. DOI: 10.1097/JSM.0000000000000663
Leddy J. J., Wilber C. G., Willer B. S. Active recovery from concussion. Current opinion in neurology. 2018. No. 31 (6), pp. 681–686. DOI: 10.1097/WCO.0000000000000611
McCrory P., Meeuwisse W., Dvořák et al. Consensus statement on concussion in sport-the 5th international conference on concussion in sport held in Berlin, October 2016. British journal of sports medicine. 2017. No. 51 (11), pp. 838–847. DOI: 10.1136/bjsports-2017-097699
Memmini A. K., Fountaine M. F., Broglio S. P., Moore R. D. Long-Term Influence of Concussion on Cardio-Autonomic Function in Adolescent Hockey Players. Journal of athletic training. 2 021. No. 56 (2), pp. 141–147. DOI: 10.4085/1062-6050-0578.19
Morishita S., Tsubaki A., Hotta K., et al. Face Pain Scale and Borg Scale compared to physiological parameters during cardiopulmonary exercise testing. The Journal of sports medicine and physical fitness. 2021. No. 61 (11), pp. 1464–1468. DOI: 10.23736/S0022-4707.20.11815-2
Murray N., Salvatore A., Powell D., Reed-Jones R. Reliability and validity evidence of multiple balance assessments in athletes with a concussion. Journal of athletic training. 2014. No. 49 (4), pp. 540–549. DOI: 10.4085/1062-6050-49.3.32
Panwar N., Purohit D., Deo Sinha V., Joshi M. Evaluation of extent and pattern of neurocognitive functions in mild and moderate traumatic brain injury patients by using Montreal Cognitive Assessment (MoCA) score as a screening tool: An observational study from India. Asian journal of psychiatry. 2019. No. 41, pp. 60–65. DOI: 10.1016/j.ajp.2018.08.007
Popovich M., Almeida A., Freeman et al. Use of Supervised Exercise During Recovery Following Sports-Related Concussion. Clinical journal of sport medicine : official journal of the Canadian Academy of Sport Medicine. 2021. No. 31 (2), pp. 127–132. DOI: 10.1097/JSM.0000000000000721
Ramazani J., Hosseini M. Comparison of full outline of unresponsiveness score and Glasgow Coma Scale in Medical Intensive Care Unit. Annals of cardiac anaesthesia. 2019. No. 22 (2), pp. 143–148. DOI: 10.4103/aca.ACA_25_18
Register-Mihalik J. K., Vander Vegt C. B., Cools M., Carnerio K. Factors Associated with Sport-Related Post-concussion Headache and Opportunities for Treatment. Current pain and headache reports. 2018. No. 22 (11), pp. 75. DOI: 10.1007/s11916-018-0724-2
Snyder A., Sheridan C., Tanner A., et al. Cardiorespiratory Functioning in Youth with Persistent Post-Concussion Symptoms: A Pilot Study. Journal of clinical medicine. 2021. No. 10 (4), pp. 561. DOI: 10.3390/jcm10040561
Sremakaew M., Sungkarat S., Treleaven J. Effects of tandem walk and cognitive and motor dual-tasks on gait speed in individuals with chronic idiopathic neck pain: a preliminary study. Physiotherapy theory and practice. 2021. No. 37 (11), pp. 1210–1216. DOI: 10.1080/09593985.2019.1686794
Stuart M. J., Luoto T., Kannus P. Concussion in the international ice hockey World Championships and Olympic Winter Games between 2006 and 2015. British journal of sports medicine. 2017. No. 51 (4), pp. 244–252. DOI: 10.1136/bjsports-2016-097119
Thong I., Jensen M. P., Miró J., Tan G. The validity of pain intensity measures: what do the NRS, VAS, VRS, and FPS-R measure? Scandinavian journal of pain. 2018. No. 18 (1), pp. 99–107. DOI: 10.1515/sjpain-2018-0012
Wilson J. C., Kirkwood M. W., Potter M. N., et al. Early physical activity and clinical outcomes following pediatric sport-related concussion. Journal of clinical and translational research. 2020. No. 5 (4), pp. 161–168.
Worley M. L., O’Leary M. C., Sackett J. R., et al. Preliminary Evidence of Orthostatic Intolerance and Altered Cerebral Vascular Control Following Sport-Related Concussion. Frontiers in neurology. 2021. No. 12, pp. 620757. DOI: 10.3389/fneur.2021.620757
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
