МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ДОМЕНІВ МІЖНАРОДНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ОБМЕЖЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.11Słowa kluczowe:
Міжнародна класифікація функціонування (МКФ), домен, категорія, методологія, оцінювання.Abstrakt
Вступ. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує спеціалістам з реабілітації використовувати Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ), яка дозволяє описувати стан пацієнта виходячи із усіх складових здоров’я і пов’язаних з ним проблем, що обмежують життєдіяльність пацієнта. Проте використання МКФ в реальній клінічній практиці пов’язано з певними труднощами. Мета: визначити та описати методологічні підходи до оцінювання доменів / категорій МКФ, що використовуються у фізичній терапії, ерготерапії. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали методологічні прийоми практичної діяльності, домени / категорії МКФ, призначені для прямої чи опосередкованої характеристики рухової активності людини, порушення якої діагностує та відновлює фізичний терапевт, ерготерапевт. Результати. Наведені дані про труднощі використання МКФ в реальній реабілітаційній практиці. Такими труднощами є: 1) встановлення в кожному конкретному клінічному випадку кількості доменів, достатньої для прийнятного рівня опису функціонування, діяльності та участі пацієнта; 2) правильне застосування інструментів оцінювання доменів. Для досягнення відповідності різних інструментів оцінювання стану здоров’я людини предметній сутності та розмірності шкали оцінки компонентів МКФ є доречним: 1) використовувати інструмент оцінювання без змін, коли його висновок відповідає вимогам уніфікованої шкали кількісної оцінки доменів / категорій МКФ; 2) у випадках часткової невідповідності висновку за інструментом оцінювання шкалі МКФ потрібно його модифікувати (збільшити або зменшити кількість градацій, встановити напрямок трактування змін порушень); 3) у випадках повної невідповідності висновку за інструментом оцінювання шкалі МКФ потрібно розробити шкалу оцінювання за цим інструментом, яка відповідала б МКФ; 4) за необхідності будувати власну або суттєво модифікувати існуючу кількісні шкали оцінювання потрібно враховувати, що кількість градацій завжди становить 5, градації конструюються в межах мінімального та максимально можливих значень параметра (показника, ознаки), межі кожної градації встановлюються шляхом застосування відсотків змін, характерних ступеням вираженості проблеми (відсутні – 0–4%, легкі – 5–24%, помірні – 25–49%, важкі – 50–95% та абсолютні – 96–100%). Висновки. Розроблено методологічні підходи до створення єдиного інструментарію оцінювання доменів / категорій МКФ, які використовуються у фізичній терапії та ерготерапії. Запропонована єдина система оцінювання доменів / категорій МКФ для фізичних терапевтів і ерготерапевтів.
Bibliografia
Брошура шкал і тестів для оцінки стану пацієнта. Основні шкали клінічної оцінки – від гострого інсульту до нейрореабілітації. ЕВЕР Нейро Фарма ГмбХ. 2016. 133 с. URL: https://cerebrolysin.com.ua/fileadmin/user_ upload/stroke/addition/Cerebrolysin-Scales-21. pdf (дата звернення: 09.02.2023).
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я. Женева : ВООЗ, 2001. URL: https://physrehab. org.ua/wp-content/uploads/docs/5210-preklad_ mkf_dorosla_v_docx.pdf (дата звернення: 09.02.2023).
Оцінка обмеження життєдіяльності у пацієнтів з наслідками закритої черепно- мозкової травми в практиці медико-соціальної експертизи : Методичні рекомендації / Укладачі: В.М. Школьник, Г.Д. Фесенко, Л.Ю. Науменко, В.А. Голик. Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, 2016. 29 с.
Савченко В.М., Харченко Г.Д., Керестей В.В., Буряк О.Ю., Рідковець Т.Г., Погребняк Ю.М. Деякі особливості формування інструментів оцінювання доменів реабілітаційного набору міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Здоров’я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції. 12–13 травня, 2021 р., Київ / Київ. ун-т імені Бориса Грінченка; за заг. ред. О. В. Ярмолюк. К. : Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2021. С. 162–168.
Тимрук-Скоропад К. Реабілітаційний діагноз у фізичній терапії пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень. Спортивна наука України. 2018. № 3 (85). С. 46–54.
Український журнал фізичної та реабілітаційної медицини. 2018. № 2(02). Додаток Біла книга з Фізичної та Реабілітаційної Медицини в Європі. 206 с.
Формалізована оцінка стану хворого за допомогою шкал при основних внутрішніх хворобах : посібник / Укладачі : Кривенко В.І., Пахомова С.П., Федорова О.П., Колесник М.Ю., Качан І.С., Непрядкіна І.В., Гріненко Т.Ю., Демченко А.В. Запоріжжя : Запорізький державний медичний університет, 2015. 97 с. Рукопис.
Шкали в нейрореабілітації / Укладачі: М.В. Гуляєва, Н.І. Піонтківська, М.І. Піонтківський; наукові редактори В.А. Голик, Д.В. Гуляєв, М.Я. Романишин. К. : Видавець Д.В. Гуляєв, 2014. 68 с.
Agnes Rauch, Inge Kirchberger, Christine Boldt, Alarcos Cieza, & Gerold Stucki. (2009). Does the Comprehensive International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) Core Set for rheumatoid arthritis capture nursing practice? A Delphi survey. Int J Nurs Stud, 46(10), 1320–34. doi: 10.1016/j. ijnurstu.2009.04.006.
Amanda L. Lorbergs, & Norma J. Mac- Intyre. (2013). The International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) Core Sets: application to a postmenopausal woman with rheumatoid arthritis and osteoporosis of the spine. Physiother Theory Pract, 29(7), 547–61. doi: 10.3109/09593985.2013.773574.
Ballert, C.S., Hopfe, M., Kus, S., Mader, L., & Prodinger, B. (2016). Using the refined ICF Linking Rules to compare the content of existing instruments and assessments: a systematic review and exemplary analysis of instruments measuring participation. Disabil Rehabil, 1–17.
Bean, J.F., Ölveczky, D.D., Klely, O.K., LaRose. S.І., & Jette, A.M. (2011). Performance- based versus patient-reported physical function: what are the underlying predictors? Physical Therapy, 91(12), 1804–11.
Birgit Prodinger, Gerold Stucki, Michaela Coenen, & Alan Tennant. (2019). The measurement of functioning using the International Classification of Functioning, Disability and Health: comparing qualifier ratings with existing health status instruments. Disability and Rehabilitation, 41(5), 541–548. doi: 10.1080/09638288.2017.1381186.
Black, N. (2013). Patient reported outcome measures could help transform healthcare. BMJ : Britlsh Medical Journal, 346, f167.
Bornman, J. (2004). The World Health Organization’s terminology and classification: application to severe disability. Disability and Rehabilitation, 26(3), 182–188. doi:10.1080/ 09595230020029365.
Cieza, A., Brockow, I., & Ewert, T. (2002). Unking health-status measurements to the International Classification of Functioning Disability and Health. J. Rehabil. Med., 34, 205–210.
Cozzi, S., Martinuzzi, A., & Della Mea V. (2021). Ontological modeling of the International Classification of Functioning, Disabilities and Health (ICF): Activities & Participation and Environmental Factors components. BMC Med Inform Decis Mak 21, 367. doi: 10.1186/ s12911-021-01729-x.
Dania Qutishat, Emad Al-Yahya, Maha T. Mohammad, Jennifer Muhaidat, Lara Al-Khlaifat, & Rasha Okasheh. (2021). The application of the international classification of functioning, disability and health as a framework in clinical reasoning; educators’ and graduates’ perspectives: a qualitative study. Physical Therapy Reviews, 26(1), 34–41. doi: 10.1080/10833196.2020.1840271
Hemmingsson, Helena, & Jonsson, Hans. (2005). An occupational perspective on the concept of participation in the international classification of functioning, disability and health – some critical remarks. The American Journal of Occupational Therapy, 59(5), 569–576. doi: 10.5014/ ajot.59.5.569.
Іansek, R., & Morris, M.E. (Eds.). (2013). Rehabilitation in movement disorders. Cambridge University Press.
International Classification of Functioning, Disability and Health. Geneva : World Health Organization, 2001. Retrieved from http://www.who.int/classifications/icf/en/.
Lara Allet, Elisabeth Bürge, & Dominique Monnin. (2008). ICF: Clinical relevance for physiotherapy? A critical review, Advances in Physiotherapy, 10(3), 127–137. doi: 10.1080/14038190802315941.
Law, M., King, G., Russel, D., Elizabeth MacKinnon, Patricia Hurley B.A., & Christine Murphy. (1999). Measuring outcomes in children’s rehabilitation: a decision protocol. Arch. Phys. Med. Rehab., 80, 629–636.
Leonardi, M., Lee, H., Kostanjsek, N., Fornari, A., Raggi, A., Martinuzzi, A. … Kraus de Camargo O. (2022). 20 Years of ICF – International Classification of Functioning, Disability and Health: Uses and Applications around the World. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19, 11321. doi:10.3390/ijerph191811321.
Marco Tofani, Martina Mustari, Emanuela Tiozzo, Immacolata Dall’Oglio, Daniela Morelli, Orsola Gawronski … Massimiliano Raponi. (2022). The development of the International Classification of Functioning, Disability and Health for Child and Youth (ICF-CY) Core Sets: a systematic review, Disability and Rehabilitation. doi: 10.1080/09638288.2022.2136269.
Michael F Schuntermann. (2005). The implementation of the International Classification of Functioning, Disability and Health in Germany: experiences and problems. Int J Rehabil Res., 28(2), 93–102. doi: 10.1097/00004356- 200506000-00001.
Rauch, A., Cieza, A., & Stucki, G. (2008). How to apply the International Classification of Functioning Disability and Health (ICF) for rehabilitation management in clinical practice. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine 44, 3, 329–342, PMID 18762742.
Rebecca L Nund, Nerina A Scarinci, Bena Cartmill, Elizabeth C Ward, Pim Kuipers, & Sandro V Porceddu. (2014). Application of the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) to people with dysphagia following non-surgical head and neck cancer management. Dysphagia, 29(6), 692–703. doi: 10.1007/s00455-014-9563-4.
Reed Geoffrey M., Lux Jayne B., Bufka Lynn F., Trask Christine, Peterson David B., Stark Susan, Threats Travis T., & Jacobson John W. (2005). Operationalizing the International Classification of Functioning, Disability and Health in Clinical Settings (PDF). Rehabilitation Psychology, 2, 122–131. doi: 10.1037/0090-5550.50.2.122.
Tatli, H.U., Koseoglu, B.F., Ozcan, D.S., Akselim, S.K., & Dogan, A. (2019). Validation and application of the International Classification of Functioning core set for spinal cord injury in the Turkish patients. Turkish journal of physical medicine and rehabilitation, 65(3), 244–258. doi: 10.5606/tftrd.2019.3045.
Yi Dong, Chang-Jie Zhang, Jie Shi, Jinggui Deng, & Chun-Na Lan. (2016). Clinical application of ICF key codes to evaluate patients with dysphagia following stroke. Medicine (Baltimore), 95(38), e4479. doi: 10.1097/ MD.0000000000004479.
Yvonne F. Heerkens, Marjolein de Weerd, Machteld Huber, Carin P. M. de Brouwer, Sabina van der Veen, Rom J. M. Perenboom … Nico L. U. van Meeteren. (2018). Reconsideration of the scheme of the international classification of functioning, disability and health: incentives from the Netherlands for a global debate. Disability and Rehabilitation, 40(5), 603–611. doi: 10.1080/09638288.2016.1277404.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
